Замчище (городище, Любомль)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пам'ятка археології
Городище «Замчище»
Городище з північного боку. Серпень 2015 р.
Городище з північного боку. Серпень 2015 р.
51°13′ пн. ш. 24°01′ сх. д. / 51.217° пн. ш. 24.017° сх. д. / 51.217; 24.017Координати: 51°13′ пн. ш. 24°01′ сх. д. / 51.217° пн. ш. 24.017° сх. д. / 51.217; 24.017
Країна Україна Україна
Місто Lyuboml city fl.png Любомль
Дата заснування XIII століття
Статус  Пам'ятка археології національного значення

Городище «Замчище» is located in Україна
Городище «Замчище»
Городище «Замчище»
Городище «Замчище» (Україна)

Городище "Замчище" — пам'ятка археології національного значення в місті Любомль Волинської області.

Любомль.png

Городище розміщене в центральній частині міста. Має характерну стіжкову форму: діаметр круглого майданчика становить 60 м, висота над рівнем сучасної денної поверхні - 6 м. Ширина рову навколо городища - близько 20 м. На території городища знаходиться замкова гірка, насипана в XIV столітті на місці дитинця літописного Любомля 13 століття. Місцеві жителі називають пагорб "Фосія", від латинського слова "fossa", що прекладається як рів.

  • Любомль неодноразово згадується у літописах, починаючи з 1287 р. Перша документальна згадка про замок в Любомлі датується 1392 роком. Тоді польський король Владислав Ягайло підписав в Любомльському замку документ про надання магдебурзького права місту Холму. Через те, що Ягайло неодноразово відвідував Любомль, побудував в Любомлі в 1409 році дерев’яний костел Святої Трійці, а в 1412 році мурований, надав Любомлю привілеї, а можливо і магдебурзьке право, замкову гірку поляки називали Ягеллонською. Польські краєзнавці першої половини 20 століття вказують, що замок був дерев’яний і побудований сестрою короля Ягелло Олександрою.
  • В науковій літературі неодноразово відзначалося, що городище є залишками давньоруського Любомля. Городище згадує у 1901 р. В. Антонович, в 1958 р. обстежувалось Ю.Кухаренком, в 1963 р. - П.Раппопортом, розвідкові дослідження у 1993 р. та 2001 р. провів С.Панишко.
  • Прилегла територія до замку в 18 столітті носила назву "Підзамче". Останній раз згадується Любомльський замок під 1773 роком. Ймовірно, що придбавши в 1768 році Любомльське староство і побудувавши в 1780-х роках за замком свій палац, коронний гетьман, граф Францішек Ксаверій Браницький почав розбудовувати містечко. В нові плани не вписувалася стара Георгієвська і Михайлівська церкви, а також замок, який закривав палац із зазідного боку, і по його вказівці вони були розібрані в останній чверті 18 століття. На місці старої була збудована нова Георгієвська церква, а на місці Михайлівської церкви були побудовані торгові ряди, які оточували з півночі площу "Ринок".
  • Пам'ятка зазнала суттєвих ушкоджень внаслідок будівельних робіт. В тілі насипу городища у XVII-XVIII ст. споруджено муроване підземелля, що складається з 6-ти кімнат. У 1960-х рр. на майданчику пам'ятки зведено меморіальний комплекс і підхід до нього. У 1963 р. під час досліджень П.Раппопорта виявлено залишки фундаментів мурованої споруди - будинку старости, побудованого у середині XVII ст. У 1658-1664 рр. тут перебував на посаді старости відомий політичний та військовій діяч Іван Виговський.
  • В підземеллі замку на початку 20 століття євреї тримали худобу. В період війни 1941-1944 років німецька окупаційна влада ув’язнювала в підземеллі заарештованих і перші жертви були розстріляні на замковій гірці. Після війни там був склад прикордонного загону, а пізніше склад торгової бази.
  • В 1925 (1923) році на замковій горі польська влада поставила мурований пам’ятник-обеліск в пам'ять битви під Грюнвальдом в 1410 році, адже за переказами і від Любомльського замку був загін в цій битві. В 30-х роках влада зробила із західного боку східці зі шпал до пам’ятника. З приходом радянської влади в 1939 році пам'ятник на гірці був розібраний. Пізніше, на початку 60-х років 20 століття із західної сторони був побудований дерев'яний міст. На вершині замчища почала працювати танцювальна площадка і буфет.
  • В 1967 році на місці польського пам'ятника відбулася урочиста закладка плити на пам'ятник борцям за радянську владу, а в 1968 році був поставлений гранітний обеліск. В 1970-х роках на верхній площадці гірки було відкрито Меморіал Слави і проведено перезахоронення воїнів Червоної Армії.
  • Рішенням Волинського облвиконкому №360 від 04.08.1969 року замкову гірку як городище "Замчище" взято, як пам'ятку археології, під охорону держави під №183. За легендами із-під замкової гори йде підземний хід в південному напрямку.

Галерея[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.