Очікує на перевірку

Заозерне (Гайсинський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Заозерне
Герб
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Гайсинський район
Громада Ладижинська міська громада
Код КАТОТТГ UA05040130030080852
Основні дані
Засноване 1964
Населення 930
Площа 0,273 км²
Поштовий індекс 23664
Телефонний код +380 4335
Географічні дані
Географічні координати 48°41′44″ пн. ш. 29°09′17″ сх. д. / 48.69556° пн. ш. 29.15472° сх. д. / 48.69556; 29.15472Координати: 48°41′44″ пн. ш. 29°09′17″ сх. д. / 48.69556° пн. ш. 29.15472° сх. д. / 48.69556; 29.15472
Середня висота
над рівнем моря
194 м
Водойми Південний Буг; ріка Сільниця
Місцева влада
Адреса ради 24321, Вінницька обл., Гайсинський р-н, м. Ладижин, вул. Петра Кравчика, буд. 4
Карта
Заозерне. Карта розташування: Україна
Заозерне
Заозерне
Заозерне. Карта розташування: Вінницька область
Заозерне
Заозерне
Мапа
Мапа

CMNS: Заозерне у Вікісховищі

Заозе́рне — село в Україні, у Ладижинській міській громаді Гайсинського району Вінницької області. Населення становить 930 осіб. Від 2020 року у складі Ладижинської міської громади.[1]

Історія

[ред. | ред. код]

Село Заозерне (до 1965 року – село Паланка від турецького «фортеця») засноване козаками на початку XVII ст. в часи Богдана Хмельницького.

За чотири століття село пережило безліч сумних і радісних подій. Так, у 1672 році село було повністю спалене турками. Це сталося на Великдень, коли люди, нічого не підозрюючи, прийшли в храм освятити Паску. Згоріла церква і загинули майже всі жителі села. Ті, хто залишились, відроджували рідну Паланку.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Автор. Вінницька область - Склад громади. decentralization.gov.ua. Процитовано 14 березня 2021.

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Заозе́рне // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.657

Посилання

[ред. | ред. код]