Запаска

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Українське національне вбрання
Запаска
Українці02.jpg
Жіночий стрій
Чоловічий стрій
Історія
Географія
 
Категорія КатегоріяPortal ПорталCommons page Ілюстрації

Запа́ска (слово за походженням пов'язане з «пас»[1][2]) — традиційний жіночий одяг нижньої половини тіла. Запаскою також називали фартух («попередницю»).

Запаска — це незшитий чотирикутний шмат грубої неваляної вовняної тканини, з зав'язками на верхніх кутах. Цими зав'язками привязують одну запаску спереду, а одну ззаду, таким чином щоб з обох боків та знизу було видно сорочку. Запаски були чорні, темно-синьої барви та зрідка червоні, тоді вони використовувались замість фартуха. Запаски у центральній та східній Україні вдягали у будний день, а на свята одягали плахти.

Гуцули та частково бойки носили замість плахти 2 запаски, часто дуже вибагливо тканими з металевою та шовковою ниткою. Такі запаски були найчастіше жовто-гарячої барви, інколи синьої чи зрідка й інших барв. Такі запаски були ткані в поперечні смуги. На сході України запаска називалася охватою , а перередня частина — передницею. Передниця могла бути синього кольору або зеленого та червоного, переважно у дівчат.

У літературі[ред. | ред. код]

« Сестру Дидона мала Ганну,
Насправді дівку, хоть куди,
Проворну, чепурну і гарну;
Приходила і ся сюди,
В червоній юпочці баєвій,
В запасці гарній фаналевій,
В стьонжках, намисті і ковтках.
»

І. П. Котляревський «Енеїда»

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Вовк, Хведір. Студії з української етнографії та антропології / проф. Хведір Вовк. — Прага: Укр. громад. вид. фонд, [1916?] (Друк. «Легіографія»). — 354, [2] с. : іл., [23] арк. іл.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — 572 с.
  2. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.