Заперечення СНІДу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Електронна мікрофотографія вірусу імунодефіциту людини.

Запере́чення СНІ́Ду — погляди слабко пов'язаних між собою груп людей та організації, які заперечують, що вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) є причиною синдрому набутого імунодефіциту (СНІД). Деякі "СНІД-дисиденти" заперечують існування ВІЛ, у той час як інші погоджуються, що ВІЛ існує, але стверджують, що цей вірус нешкідливий для «пасажира» і не є причиною СНІДу. Оскільки "СНІД-дисиденти" визнають СНІД як реальну хворобу, вони відносять його до деякої комбінації сексуальної поведінки, наркотиків, недостатнього харчування, поганих санітарних умов, гемофілії або ефектів препаратів, що застосовуються для лікування ВІЛ-інфекції.

Наукове товариство вважає доказом того, що ВІЛ викликає СНІД переконливим і відкидає заперечення з цього приводу, вважаючи претензії звичайною лженаукою, заснованою на теорії змови, несправжньому міркуванні і введенні в оману, в основному, через застарілі наукові дані. З відмовою від цих аргументів з боку наукового співтовариства, матеріал зі СНІД-заперечення нині поширюється в основному через Інтернет.

Незважаючи на відсутність наукового сприйняття, заперечення СНІДу мало значний політичний вплив, особливо в Південній Африці під головуванням Табо Мбекі.

В Україні "СНІД-дисидентами" є колишня вчена Наталя Околітенко та підприємець Микола Колбун.[1]

  1. http://lightweb.com.ua/shok-spida-net/

Посилання[ред.ред. код]