Заплава

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Заплава річки Вирва (на передньому плані — стариця)
Заплава рівнинної річки

Запла́ва — частина річкової долини, що лежить вище меженевого рівня води в річці і періодично затоплюється під час повені.

Утворюється майже на всіх рівнинних річках та гірських річках, за винятком ділянок з порогами і водоспадами та вузьких ущелин. Формування заплави — це етап розвитку річкової долини: завершено вироблення поздовжнього профілю рівноваги, глибинна ерозія змінилась боковою і, внаслідок останньої, розширилась річкова долина. Заплава утворюється внаслідок зміщення меандр униз за течією, а початком її формування є прируслова обмілина при опуклій частині руслової звивини. У річковій долині завдяки тривалій еволюції виникає двобічна заплава, що надає долині ящикоподібного вигляду.

Основна частина заплави — центральна заплава, де під час повені відкладаються дрібні глинисті частинки алювію, дрібнозернисті піски та супіски.

Заплава належить до досить динамічних форм рельєфу. Руслові процеси спричинюють переміщення алювію та утворенню прируслових обмілин і прируслових валів (розмежовують річище і знижену частину заплави). Рельєф заплави ускладнений прирусловими валами, гривами, старицями, дюнами, останцями першої надзаплавної тераси та іншими елементами.

За характером рельєфу заплави розрізняють:

  • сегментні (характерні для меандруючих, рівнинних річок);
  • паралельно-гривисті (переважно однобокі, формуються у великих річках, зокрема у Дніпра, з широкими долинами і зміщені в правий або лівий бік берега, де часто утворюються озера);
  • обваловані (характерні переважно для передгірних нахилених рівнин).

Класифікація заплав за будовою:

Рослинність заплав переважно лучна, поширені чагарники; центральні та притерасні заплави великих річок часто вкриті ділянками заплавних лісів. Різноманітний тваринний світ заплав, особливо птахів.

Джерела[ред.ред. код]