Запобіжні заходи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Запобігання (юридичне))
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Запобіжні заходи — це заходи забезпечення кримінального провадження, що полягають в тимчасовому обмеженні прав людини згідно кримінального процесуального законодавства, що мають на меті припинити та запобігти новим кримінальним правопорушенням, забезпечити виконання покладених на особу обов'язків та її належну поведінку.

Підстави застосування[ред. | ред. код]

Запобіжні заходи застосовуються судом, слідчим суддею в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також ризиків, що особа може:

  • переховуватись від органів досудового слідства та (або) суду;
  • знищити, переховувати, або спотворити речі або документи, що мають істотне значення для встановлення об'єктивної істини у провадженні;
  • незаконо впливати на свідків, потерпілого, експертів, спеціалістів, інших підозрюваних чи обвинувачуваних у цьому-ж кримінальному провадженні;
  • перешкоджати кримінальному провадженню;
  • продовжити вчинення чи вчинити нове кримінальне правопорушення.

Запобіжні заходи[ред. | ред. код]

Запобіжними заходами у кримінальному процесі є:

  1. Особисте зобов'язання
  2. Особиста порука
  3. Застава
  4. Домашній арешт
  5. Тримання під вартою

Крім цього, тимчасовим запобіжним заходом є затримання.

Обставини, що ураховуються слідчим суддею, судом, при обранні запобіжного заходу[ред. | ред. код]

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених вище, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

  1. вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
  2. тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
  3. вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого;
  4. міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
  5. наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
  6. репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
  7. майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
  8. наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
  9. дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
  10. наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
  11. розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Обов'язки, що можуть бути покладені на особу[ред. | ред. код]

При обранні щодо особи запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, орган дізнання, слідчий, прокурор, суддя, суд може покласти на неї один або декілька нижчеперелічених обов'язків, які визначаються з урахуванням віку особи, її матеріального та сімейного стану, виду діяльності та інших обставин, які її характеризують:

  • з'являтися за викликом до органу дізнання, досудового слідства, прокурора чи суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини повідомити про це посадову особу чи орган, що здійснив виклик;
  • не відлучатися без дозволу слідчого чи органу, в провадженні якого знаходиться справа, з населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає або перебуває;
  • повідомляти вищезазначені органи про зміну місця проживання та/або роботи;
  • утримуватися від спілкування з певною особою або спілкуватися з нею, дотримуючись певних умов;
  • не відвідувати визначені місця;
  • здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України чи на в'їзд до неї. Ці документи повертаються негайно після скасування запобіжного заходу чи покладеного обов'язку.

Ухвала про застосування запобіжного заходу[ред. | ред. код]

В ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про:

  • кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа;
  • обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених вище;
  • обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК;
  • посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини;
  • запобіжний захід, який застосовується.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Кримінальний процесуальний кодекс України

Посилання[ред. | ред. код]