Перейти до вмісту

Запоріжжя-Ліве

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Запоріжжя-Ліве
Запоріжжя-Ліве — Запоріжжя II
Вільнянськ — Імені Анатолія Алімова

Придніпровська залізниця
Запорізька дирекція

станція
Вокзал станції Запоріжжя-Ліве
Розташування
РозташуванняУкраїна Україна
Адресам. Запоріжжя, вул. Софіївська, 230
Координати47°53′3″ пн. ш. 35°14′16″ сх. д. / 47.88417° пн. ш. 35.23778° сх. д. / 47.88417; 35.23778
Структура
Лінія(ї)Запоріжжя-Ліве — Запоріжжя II
Вільнянськ — Імені Анатолія Алімова
Платформ2
Тип платформбічна та острівна
Колій52
Час роботицілодобово
Послуги
ТранспортніЗалізнична станція Квиткова каса
Супутні 26, 51, 74
Історія
Відкрито1934 (92 роки)
Електрифіковано1935 (=3 кВ)
Інша інформація
ВласникПридніпровська залізниця
ОператорУкрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ)460005
Код Експрес-32210801
Тарифна зона2
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Запоріжжя II10 км
Запоріжжя I13 км
Імені Анатолія Алімова9 км
Вільнянськ17 км
Апостолове145 км
Мапа
Мапа

Запорі́жжя-Лі́ве — вузлова сортувальна залізнична станція Запорізької дирекції Придніпровської залізниці на перетині електрифікованих ліній Вільнянськ — Імені Анатолія Алімова та Запоріжжя-Ліве — Запоріжжя II. Розташована у східній частині Заводського району міста Запоріжжя.

Станція обслуговує підприємства лівобережного промислового комплексу Запоріжжя: «Запоріжсталь», «Дніпроспецсталь», «Запоріжкокс», «Запоріжвогнетрив»

До станції примикає 6 перегонів:

В межах станції розташовані чотири парки: А, Б, В, Л та структурний підрозділ ВЧД-9 «Вагонне депо Запоріжжя-Ліве»[1] та сортувальна гірка середньої потужності.

Історія

[ред. | ред. код]

Станція відкрита у 1934 році для обслуговування лівобережного промислового комплексу міста Запоріжжя.

У 1935 році електрифікована постійним струмом в складі дільниці Запоріжжя — Довгинцеве[2].

У листопаді 2021 року неподалік від станції Запоріжжя-Ліве виставлено на продаж залізничну гілку завдовжки 152 метри з відведеною ділянкою землі 0,75 га. Вона розташована поряд із заводом «Кремнійполімер» та проходить вздовж «Запорізького титано-магнієвого комбінату»[3].

Пасажирське сполучення

[ред. | ред. код]

На станції Запоріжжя-Ліве зупиняються лише приміські поїзди, що прямують до кінцевих станцій Запоріжжя II, Лозова та Синельникове I[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Довідка про надання послуг СП «Вагонне депо Запоріжжя-Ліве». Придніпровська залізниця.
  2. Історія електрифікації залізниць (1926—1940) (рос.). Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 20 серпня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  3. У Запоріжжі виставили на продаж залізничну гілку (фото). Акцент. 14 листопада 2021. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 листопада 2021. (рос.)
  4. Розклад руху приміських поїздів по станції Запоріжжя-Ліве на сайті poizdato.net. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 листопада 2021.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 01.02.2025) (рос.) [Архівовано з першоджерела 07.02.2025.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
  • Зеркалов Д. В. Транспорт України: Довідник. У двох книгах. Кн. 1. К.: Основа, 2002. — 462 с.
  • Зеркалов Д. В. Транспорт України: Довідник. У двох книгах. Кн. 2. К.: Основа, 2003. — 564 с.

Галерея

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]