Запорізька АЕС

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Запорізька атомна електростанція
Zaporozhje AES.jpg
Запорізька АЕС. Блоки № 4, 5, 6 та спецкорпус.
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Адмінодиниця Енергодар
Запорізька область
Місцезнаходження Україна
Запорізька область
Початок будівництва 1 квітня 1981
Початок експлуатації 9 листопада 1984
Організація ДП НАЕК «Енергоатом»
Технічні параметри
Кількість енергоблоків 6
Тип реакторів ВВЕР-1000
Реакторів в експлуатації 5 (4-й енергоблок на плановому ремонті)
Генеруюча потужність 6000 МВт
Інша інформація
Сайт ЗАЕС
CMNS: Запорізька АЕС у Вікісховищі

Запорізька атомна електростанція (ЗАЕС) — атомна електростанція, розташована в степовій зоні на березі Каховського водосховища в Запорізькій області України поруч із містом Енергодар. Це найбільша в Європі й шоста у світі атомна електростанція. Вона складається з шести атомних енергоблоків по 1 млн кВт кожний.

Загальна інформація[ред. | ред. код]

Рішення про будівництво ЗАЕС було ухвалено в 1978.

У 1981 почалося поетапне спорудження блоків станції. Протягом 19841987 уведені в експлуатацію чотири енергоблоки.

У 1989 став функціонувати п'ятий енергоблок, а шостий — лише в 1995, після скасування мораторію на будівництво ядерних об'єктів в Україні. Після запуск шостого блоку Міжнародний інститут фінансів і економічного партнерства (США) відзначив Запорізьку АЕС «Смолоскипом Бірмінгема». Ця нагорода вручається підприємствам за успішне економічне виживання й розвиток в умовах зародження ринкових відносин.

Щорічно станція генерує близько 40 млрд кВт·год електроенергії, що становить п'яту частину загальнорічного виробництва електроенергії в державі й половину її виробництва на українських атомних станціях.

За підсумками роботи у 2000 р. Запорізька АЕС визнана однією з трьох найкращих атомних станцій світу, що повністю відповідають вимогам МАГАТЕ.

На Запорізькій АЕС — першій серед атомних станцій України з реакторами типу ВВЕР — побудоване сухе сховище відпрацьованого ядерного палива (ССВЯП). Його технологія базується на зберіганні відпрацьованих паливних збірників у вентильованих бетонних контейнерах, розташованих на майданчику в межах атомної станції. Проєктний обсяг сховища — 380 контейнерів, що забезпечить на найближчі 50 років зберігання відпрацьованих паливних касет, які будуть вилучатися з реакторів протягом усього терміну експлуатації станції.

Оператором усіх чотирьох діючих АЕС України є держпідприємство НАЕК «Енергоатом», яке отримує ядерне паливо за контрактами з компаніями «ТВЕЛ» (РФ) і Westinghouse Electric Sweden (Швеція). «Енергоатом» експлуатує 15 енергоблоків, оснащених водо-водяними енергетичними реакторами загальною встановленою електричною потужністю 13,835 ГВт.

ЗАЕС під'єднана до електромережі за допомогою ЛЕП 4×750 кВ та 1×330 кВ.

У січні 2021 сталась історична подія, коли Запорізька атомна електростанція вперше у своїй історії вийшла на повну проєктну потужність. Це відбулось після завершення планового ремонту 5-го енергоблока та завдяки введенню в експлуатацію лінії електропередачі 750 кВ від ЗАЕС до підстанції «Каховська», що дозволило видати повну потужність станції 6000 МВт в енергосистему України. До введення нової лінії потужність станції мала мережеве обмеження у 5300 МВт[1][2].

Сховище ВЯП[ред. | ред. код]

Сьогодні на ЗАЕС діє тільки одне сухе сховище для відпрацьованого ядерного палива (ССВЯП), яке було уведено в експлуатацію в 2001). Цей майданчик призначений тільки для палива, що забирається з реакторів ЗАЕС.

Паливо Хмельницької, Рівненської та Південно-Української АЕС вивозиться до Росії: на переробку (з реакторів ВВЕР-440 РАЕС) та на тривале зберігання (з реакторів ВВЕР-1000). Планується, що в майбутньому паливо з цих АЕС зберігатиметься на території України в централізованому сховищі відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) в Зоні відчуження ЧАЕС. Згідно з проєктом ЦСВЯП, затвердженим КМУ, його вартість становить 37 млрд грн. Термін закінчення будівництва всіх пускових комплексів ЦСВЯП орієнтовно 2033—2034 рр. (16,5 років від початку реалізації проєкту)[3].

Інформація щодо енергоблоків[ред. | ред. код]

Енергоблок[4] Тип реакторів Потужність Початок
будівництва
Підключення до мережі Уведення в експлуатацію Закінчення проєктного терміну експлуатації[5] Вірогідне завершення терміну експлуатації[5]
Чиста Брутто
Запоріжжя-1 ВВЕР-1000/320 950 МВт 1000 МВт 01.04.1980 10.12.1984 25.12.1985 23.12.2015 Продовжений до 23.12.2025[6]
Запоріжжя-2 ВВЕР-1000/320 950 МВт 1000 МВт 01.01.1981 22.10.1985 15.02.1986 19.02.2016 Продовжений до 19.02.2026[7]
Запоріжжя-3 ВВЕР-1000/320 950 МВт 1000 МВт 01.04.1982 10.12.1986 05.03.1987 05.03.2017 Продовжений до 05.03.2027[8]
Запоріжжя-4 ВВЕР-1000/320 950 МВт 1000 МВт 01.04.1983 18.12.1987 14.04.1988 04.04.2018 Продовжений до 04.04.2028[9]
Запоріжжя-5 ВВЕР-1000/320 950 МВт 1000 МВт 01.11.1985 20.08.1989 27.10.1989 27.05.2020 Продовжений до 27.05.2030[10]
Запоріжжя-6 ВВЕР-1000/320 950 МВт 1000 МВт 01.06.1986 19.10.1995 16.09.1996 21.10.2026

Заходи безпеки[ред. | ред. код]

Постійний контроль за станом безпеки АЕС держави здійснюють Державна інспекція ядерного регулювання України, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр. Щорічно, та при нагальній потребі вони інформують Кабінет Міністрів України, Раду національної безпеки та оборони України, профільні комітети Верховної Ради України щодо стану основних споруд АЕС та водосховища.

З 3 по 15 листопада 2020 інспектори МАГАТЕ проводять чергову планову інспекцію енергоблока № 5[11].

Міжнародний контроль[ред. | ред. код]

Міжнародний контроль за діяльністю АЕС України постійно здійснює МАГАТЕ (Міжнародне агентство з атомної енергії), періодично надаючи необхідні звіти та рекомендації.

Аварії[ред. | ред. код]

  • 03.11.2014 — аварія на третьому блоці АЕС в системі видачі електроенергії. Аварія не пов'язана з реактором[12]. 05.11.2014 аварію ліквідовано.
  • В ніч з 3 на 4 березня 2022 ⁣— через обстріл російськими військами в першому енергоблоці сталася пожежа. О 6:20 її було ліквідовано.

Російсько-українська війна (2022)[ред. | ред. код]

4 березня 2022 року найбільшу атомну електростанцію Європи після важких боїв на вулицях Енергодара захопили окупанти РФ. Під час нічного штурму ЗАЕС загинули троє українських військових, ще двоє — у лікарні[13].

Станом на 14 березня 2022 року на Запорізьку АЕС прибули 11 представників Росатому, з метою заволодінням технологіями, проте Петро Котін одразу ж це заперечував[14].

Прізвища представників Росатому були оприлюднені Енергоатомом:

  • Магерамов Фауд Алі Хусейн, 1970 р. н., Балаковська АЕС.
  • Романенко Олег Євгенович, 1963 р. н., Балаковська АЕС.
  • Сидоров Максим Петрович, 1976 р. н., Балаковська АЕС.
  • Євдокимов Сергій Юрійович, 1973 р. н., Концерн «Росенергоатом».
  • Убамдаров Олександр Володимирович, 1978 р. н., Балаковська АЕС.
  • Смєлов Віктор Андрійович, 1972 р. н., Ростовська АЕС.
  • Куликов Антон Сергійович, 1981 р. н., Білібінська АЕС.
  • Малахов Іван Васильович 1956 р. н. Ростовська АЕС.

Напередодні російські окупанти підірвали частину боєприпасів на майданчику Запорізької АЕС біля руїн навчально-тренувального центру та енергоблоку № 1.

Керівник Енергоатому Петро Котін заявив, що на території ЗАЕС перебуває близько 50 од. важкої техніки і до 500 російських солдатів. Ще близько 1000 окупантів та 400 од. техніки знаходиться поблизу Енергодару в профілакторії, який належить до ТЕС. Фактично загарбники нині використовують територію станції як свою військову базу[15].

Під час обстрілів ЗАЕС рашистські окупанти пошкодили низку об'єктів на її території: за попередніми оцінками, нанесена шкода склала 18,3 млрд грн[16].

27 травня 2022 року стали відомі прізвища командирів Росгвардії, які захопили ЗАЕС. Журналістам «Схем» вдалося встановити, хто саме керував операцією із захоплення ЗАЕС, і в чиїх руках доля та безпека найбільшого атомного об'єкта в Європі. Як стверджують українські правоохоронці та сам «Енергоатом», який є оператором атомних станцій, керував силовими діями російських окупантів із захоплення ядерного об'єкта генерал-майор Олексій Домбровський. Про підозру йому повідомили раніше. Також встановлено чотирьох командирів, які, за версією слідства, діяли за вказівкою Домбровського. Всі вони працюють на Федеральну Службу військ Нацгвардії РФ. Зокрема, це три полковники Олексій Решетнєв, Сергій Довгань і Юрій Лукачов, а також майор Мурадхан Ахмедханов. Журналістам вдалось з'ясувати, що раніше вони займалися охороною об'єктів підприємств держкорпорації «Росатом», а також держпідприємств, які працюють на ОПК РФ.

29 червня 2022 року Міжнародне агентство з атомної енергії перестало дистанційно отримувати дані із систем гарантій, встановлених на Запорізькій атомній електростанції, яку захопили російські окупанти[17].

В той же день стало відомо, що на тимчасово окупованій Запорізькій АЕС рашисти готують серйозну провокацію Окупанти, які перебувають на ЗАЕС, збираються звинуватити українських атомників у зберіганні зброї на території станції. Задля цього затримали кількох працівників і тортурами вимагають у них зізнання, точніше — оговорення себе, що нібито ще у березні у бетонні чаші охолоджувальних басейнів на ЗАЕС вони скинули якусь зброю: чи то вибухівку, чи то снаряди. Під цим приводом окупанти наполягають на осушуванні охолоджувальних басейнів — для перевірки його чаш та зупинці насосів, які подають воду на системи безпеки енергоблоків. Якщо це станеться, то системи безпеки найбільшої в Європі атомної станції залишиться без охолодження, що вже саме по собі є серйозним порушенням та може загрожувати ядерній безпеці. До того ж такі роботи недоцільно проводити у теплу пору року через ризик перегріву та відмови обладнання. Проте найголовнішим залишається питання контролю дій окупантів, адже під виглядом «проведення перевірки» вони можуть накидати у бетонні чаші все що завгодно: вибухівку, нерозірвані снаряди, іншу зброю, а потім звинуватити у цьому працівників ЗАЕС чи її захисників та зробити це формальним приводом для запрошення на станцію МАГАТЕ й представлення цих «фактів». Та ще й картинку для пропагандистських росЗМІ зробити, як росіяни про безпеку станції піклуються, а український персонал її порушує. Українська влада неодноразово наголошує, що будь-яка зброя, знайдена на території ЗАЕС, — це зброя окупантів, яку вони використовують для вчинення ядерного тероризму та погроз усьому світові новою страшною катастрофою.

1 липня 2022 року, під час організованої МАГАТЕ 7-ї наради договірних сторін із розгляду виконання зобов'язань за Об'єднаною конвенцією про безпеку поводження з відпрацьованим ядерним паливом і радіоактивними відходами (ВЯП і РАВ) у штаб-квартирі МАГАТЕ у Відні, делегація Великої Британії закликала росію вивести свої війська з окупованої Запорізької АЕС і прилеглих територій. Представники Сполученого Королівства також закликали росіян припинити будь-які силові дії проти українських ядерних об'єктів і не перешкоджати українським атомникам виконувати свої зобов'язання щодо ядерної безпеки.

« «Здійснивши неспровокований, навмисний і варварський напад на демократичну та суверену державу, росія грубо порушила міжнародне право і Статут ООН. Силовим захопленням ядерних об'єктів України рф висловлює свою кричущу неповагу до міжнародної ядерної безпеки та порушує головні цілі Об'єднаної конвенції, що ставить під загрозу життя мільйонів людей у разі ймовірної ядерної аварії в Україні», — зазначається в заяві британців. «

Делегація Великої Британії також висловила захоплення і підтримку героїчним зусиллям персоналу Запорізької АЕС, який продовжує невтомно працювати задля забезпечення ядерної та радіаційної безпеки на майданчику станції попри величезний тиск і постійні репресії з боку рф. В той же день, 1 липня 2022 року, НАЕК «Енергоатом» власними зусиллями відновив втрачений зв'язок між Запорізькою атомною електростанцією та Міжнародним агентством з атомної енергії. Раніше зв'язок було втрачено майже на два тижні: з 30 травня по 12 червня[18].

3 липня 2022 року помер працівник Запорізької АЕС Андрій Гончарук, досвідчений водолаз гідроцеху ЗАЕС, якого рашисти били та катували, змушуючи вигадувати обґрунтування необхідності осушування охолоджувальних басейнів, вимагали пірнати в бризгальний басейн атомної електростанції. Чоловік відмовився, за що і поплатився життям. 29 червня у стані коми з численними тілесними ушкодженнями його було доставлено до лікарні м. Енергодар, проте травми виявилися несумісними з життям, він помер так і не прийшовши до тями[19][20].

5 липня, з лекцією в Австралійському національному університеті в Канберр, генеральний директор агентства МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявив, що контроль росії над українською Запорізькою АЕС стає дедалі гострішою проблемою безпеки, український персонал атомної станції зазнає серйозного тиску та з кожним днем, протягом якого такий стан справ зберігається, зростає ризик нещасного випадку або порушення техніки безпеки. Інспектори міжнародного агентства не мали змоги проінспектувати ЗАЕС із 24 лютого 2022 року. Російські війська взяли станцію під свій контроль чотири місяці тому, але український персонал і досі на ній працює. Активні обстріли Запорізької АЕС в Енергодарі російські війська вели на початку березня[21].

Запорізька АЕС — найбільша атомна електростанція не лише в Україні, а й у всій Європі. Станом на 6 липня «Енергоатом» повідомив МАГАТЕ, що вісім із 15 атомних енергетичних реакторів країни підключені до мережі. Сім зупинено для регулярного технічного обслуговування або перебуває в резерві. Системи безпеки продовжують працювати на чотирьох АЕС, вони мають доступ до зовнішніх джерел електроенергії.

Сонячна електростанція[ред. | ред. код]

Сонячна електростанція потужністю 13,6 МВт з'явиться на території ЗАЕС у районі водойми-охолоджувача. Сонячну електростанцію розмістять на території гідротехнічних споруд між ставком-охолоджувачем та водосховищем. Станція складатиметься з 5 тис. сонячних панелей і займатиме 37 га[22].

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ЗАЕС вперше в історії вийде на свою проєктну потужність у 6000 МВт – Котін. kosatka.media (рос.). Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 24 грудня 2020. 
  2. Найбільша в Європі Запорізька АЕС вперше у своїй історії вийшла на повну потужність. lb.ua. 15.01.2021. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 7 листопада 2021. 
  3. Ціна відкладених рішень. День (газета). Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 27 вересня 2017. 
  4. Power Reactor Information System [Архівовано 11 лютого 2012 у Wayback Machine.] of the МАГАТЭ: «Ukraine: Nuclear Power Reactors» [Архівовано 2011-10-17 у Wayback Machine.] (english)
  5. а б Продление эксплуатации. Архів оригіналу за 10 липня 2018. Процитовано 10 липня 2018. 
  6. Колегія Держатомрегулювання одноголосно підтримала продовження терміну експлуатації енергоблоку №1 Запорізької АЕС. www.energoatom.kiev.ua. Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 6 вересня 2018. 
  7. Колегія Держатомрегулювання одноголосно підтримала продовження терміну експлуатації енергоблоку №2 Запорізької АЕС. www.energoatom.kiev.ua. Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 6 вересня 2018. 
  8. Енергоатом отримав ліцензію на експлуатацію енергоблоку №3 Запорізької АЕС. www.energoatom.kiev.ua. Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 6 вересня 2018. 
  9. Державна інспекція ядерного регулювання України прийняла рішення про продовження терміну експлуатації блока №4. Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 7 червня 2019. 
  10. Термін експлуатації енергоблока №5 Запорізької АЕС продовжено | ЗАЕС. www.npp.zp.ua. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 4 січня 2021. 
  11. На ЗАЕС розпочалась планова інспекція МАГАТЕ. kosatka.media (рос.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 20 листопада 2020. 
  12. На третьем блоке Запорожской АЭС произошла авария, но с ядерным реактором она не связана. Архів оригіналу за 13 грудня 2014. Процитовано 3 грудня 2014. 
  13. Російські окупанти захопили Запорізьку АЕС. 1news.zp.ua. 4 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
  14. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 21 травня 2022. 
  15. Енергоатом оприлюднив перелік прізвищ російських атомників, що перебувають на ЗАЕС. 061.ua. 14 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022.  [Архівовано 15 березня 2022 у Wayback Machine.]
  16. Окупанти рф завдали Запорізькій АЕС шкоди на понад 18 млрд грн. — Енергоатом. akzent.zp.ua. 11 квітня 2022. Процитовано 11 квітня 2022. 
  17. МАГАТЕ втратило зв'язок із Запорізькою АЕС. suspilne.media. 29 червня 2022. Процитовано 29 червня 2022. 
  18. «Енергоатом» відновив зв'язок між Запорізькою атомною електростанцією та МАГАТЕ. actual.today. 2 липня 2022. Процитовано 2 липня 2022. 
  19. Росіяни піддають тортурам працівників Запорізької АЕС, щоб змусити їх осушити охолоджувальні басейни, — Енергоатом. lb.ua. 30 червня 2022. Процитовано 30 червня 2022. 
  20. Помер водолаз Запорізької АЕС, якого катували окупанти. Від чоловіка вимагали пірнати в бризгальний басейн атомної електростанції. lb.ua. 3 липня 2022. Процитовано 3 липня 2022. 
  21. Глава МАГАТЕ заявив про зростання загроз на Запорізькій АЕС. actual.today. 6 липня 2022. Процитовано 6 липня 2022. 
  22. На Запорізькій АЕС побудують сонячну електростанцію. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 27 травня 2019. Архів оригіналу за 27 травня 2019. Процитовано 27 травня 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]