Запорізька АЕС
Запорізька атомна електростанція | |
---|---|
Запорізька АЕС та Запорізька ТЕС | |
Країна |
![]() |
Адмінодиниця |
Енергодар Запорізька область |
Місцезнаходження |
![]() Запорізька область |
Початок будівництва | 1 квітня 1981 |
Початок експлуатації | 9 листопада 1984 (38 років) |
Організація | ДП НАЕК «Енергоатом» |
Технічні параметри | |
Кількість енергоблоків | 6 |
Тип реакторів | ВВЕР-1000 |
Реакторів в експлуатації | 5 (4-й енергоблок на плановому ремонті) |
Генеруюча потужність | 6000 МВт |
Інша інформація | |
Сайт | npp.zp.ua |
![]() | |
![]() |
Запорізька атомна електростанція (ЗАЕС) — атомна електростанція в Україні, у степовій зоні на березі Каховського водосховища в Запорізькій області, поруч із містом Енергодар. Це найбільша в Європі й третя у світі за сукупною потужністю атомна електростанція. Вона складається з шести атомних енергоблоків по 1 млн кВт кожен.
Опис[ред. | ред. код]
Рішення про будівництво ЗАЕС було ухвалено 1978 року. 1981 року почалося поетапне спорудження блоків станції. Впродовж 1984—1987 років були введені в експлуатацію чотири енергоблоки.
У 1989 році введений в експлуатацію п'ятий енергоблок, а шостий — лише у 1995 році, після скасування мораторію на будівництво ядерних об'єктів в Україні. Після запуску шостого енергоблоку Міжнародний інститут фінансів і економічного партнерства (США) відзначив Запорізьку АЕС «Смолоскипом Бірмінгема» — ця нагорода вручається підприємствам за успішне економічне виживання й розвиток в умовах зародження ринкових відносин.
Щорічно станція генерує близько 40 млрд кВт·год електроенергії, що становить п'яту частину загальнорічного виробництва електроенергії в державі й половину її виробництва на українських атомних станціях.
За підсумками роботи у 2000 році Запорізька АЕС визнана однією з трьох найкращих атомних станцій світу, що повністю відповідають вимогам МАГАТЕ.
На Запорізькій АЕС — першій серед атомних станцій України з реакторами типу ВВЕР — побудоване сухе сховище відпрацьованого ядерного палива (ССВЯП). Його технологія базується на зберіганні відпрацьованих паливних збірників у вентильованих бетонних контейнерах, розташованих на майданчику в межах атомної станції. Проєктний обсяг сховища — 380 контейнерів, що забезпечить на найближчі 50 років зберігання відпрацьованих паливних касет, які будуть вилучатися з реакторів протягом усього терміну експлуатації станції.
Оператором усіх чотирьох діючих АЕС України є державне підприємство НАЕК «Енергоатом», яке отримує ядерне паливо за контрактами з компаніями «ТВЕЛ» (РФ) і Westinghouse Electric Sweden (Швеція). «Енергоатом» експлуатує 15 енергоблоків, оснащених водо-водяними енергетичними реакторами загальною встановленою електричною потужністю 13,835 ГВт.
ЗАЕС під'єднана до електромережі за допомогою ЛЕП 4×750 кВ та 1×330 кВ.
У січні 2021 році відбулася історична подія, коли Запорізька атомна електростанція вперше у своїй історії вийшла на повну проєктну потужність, після завершення планового ремонту 5-го енергоблоку та завдяки введенню в експлуатацію лінії електропередачі 750 кВ від ЗАЕС до підстанції «Каховська», що дозволило видати повну потужність станції 6000 МВт в енергосистему України. До введення нової лінії потужність станції мала мережеве обмеження у 5300 МВт[1][2].
Система охолодження бере воду з розташованого поряд Каховського водосховища, та розрахована на нормальну роботу при рівні води не менше 13,2 метра[3].
Сховище ВЯП[ред. | ред. код]
На ЗАЕС діє лише одне сухе сховище для відпрацьованого ядерного палива (ССВЯП), яке було уведено в експлуатацію у 2001 році. Цей майданчик призначений лише для відпрацьованого палива, що збирається з реакторів ЗАЕС.
Паливо Хмельницької, Рівненської та Південно-Української АЕС раніше вивозилося до Росії: на переробку (з реакторів ВВЕР-440 РАЕС) та на тривале зберігання (з реакторів ВВЕР-1000). Передбачено, що в майбутньому паливо з цих АЕС зберігатиметься на території України в централізованому сховищі відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) у Зоні відчуження Чорнобильської АЕС. Відповідно з проєктом ЦСВЯП, затвердженим Кабінетом Міністрів України, його вартість становить 37 млрд грн. Термін закінчення будівництва всіх пускових комплексів ЦСВЯП заплановано орієнтовно у 2033—2034 роках (16,5 років від початку реалізації проєкту)[4].
Інформація щодо енергоблоків[ред. | ред. код]
Енергоблок[5] | Тип реакторів | Потужність | Початок будівництва |
Підключення до мережі | Уведення в експлуатацію | Закінчення проєктного терміну експлуатації[6] | Вірогідне завершення терміну експлуатації[6] | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чиста | Брутто | |||||||
Запоріжжя-1 | ВВЕР-1000/320 | 950 МВт | 1000 МВт | 01.04.1980 | 10.12.1984 | 25.12.1985 | 23.12.2015 | Продовжений до 23.12.2025[7] |
Запоріжжя-2 | ВВЕР-1000/320 | 950 МВт | 1000 МВт | 01.01.1981 | 22.10.1985 | 15.02.1986 | 19.02.2016 | Продовжений до 19.02.2026[8] |
Запоріжжя-3 | ВВЕР-1000/320 | 950 МВт | 1000 МВт | 01.04.1982 | 10.12.1986 | 05.03.1987 | 05.03.2017 | Продовжений до 05.03.2027[9] |
Запоріжжя-4 | ВВЕР-1000/320 | 950 МВт | 1000 МВт | 01.04.1983 | 18.12.1987 | 14.04.1988 | 04.04.2018 | Продовжений до 04.04.2028[10] |
Запоріжжя-5 | ВВЕР-1000/320 | 950 МВт | 1000 МВт | 01.11.1985 | 20.08.1989 | 27.10.1989 | 27.05.2020 | Продовжений до 27.05.2030[11] |
Запоріжжя-6 | ВВЕР-1000/320 | 950 МВт | 1000 МВт | 01.06.1986 | 19.10.1995 | 16.09.1996 | 21.10.2026 |
Заходи безпеки[ред. | ред. код]
Постійний контроль за станом безпеки АЕС держави здійснюють Державна інспекція ядерного регулювання України, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр. Щорічно, та при нагальній потребі вони інформують Кабінет Міністрів України, Раду національної безпеки та оборони України, профільні комітети Верховної Ради України щодо стану основних споруд АЕС та водосховища.
З 3 по 15 листопада 2020 року інспектори МАГАТЕ проводять чергову планову інспекцію енергоблока № 5[12].
Міжнародний контроль[ред. | ред. код]
Міжнародний контроль за діяльністю АЕС України постійно здійснює МАГАТЕ (Міжнародне агентство з атомної енергії), періодично надаючи необхідні звіти та рекомендації.
Сонячна електростанція[ред. | ред. код]
Сонячна електростанція потужністю 13,6 МВт з'явиться на території ЗАЕС у районі водойми-охолоджувача. Сонячну електростанцію розмістять на території гідротехнічних споруд між ставком-охолоджувачем та водосховищем. Станція складатиметься з 5 тис. сонячних панелей і займатиме 37 га[13].
Надзвичайні події[ред. | ред. код]
- 3 листопада 2014 року трапилася аварія на третьому енергоблоці АЕС в системі видачі електроенергії, яка не пов'язана з роботою реактора[14]. 05.11.2014 аварію ліквідовано.
- В ніч з 3 на 4 березня 2022 року, через обстріл окупаційними російськими військами в першому енергоблоці трапилася пожежа, яка лише о 06:20 була ліквідована.
Російсько-українська війна (2022-2023)[ред. | ред. код]
![]() | Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. |
![]() | Ця стаття занадто довга та має бути скорочена для покращення читацького сприйняття. |
2022 рік[ред. | ред. код]
Березень[ред. | ред. код]
У ході вторгнення Росії в Україну, 4 березня 2022 року атомна та теплова електростанції захоплені російськими військами під час битви за Енергодар[15][16][17][18]. 12 березня повідомлялося, що об'єкт контролюється російською компанією «Росатом»[19]. Станцію продовжує обслуговувати український персонал під контролем Росії[20]. Під час обстрілів ЗАЕС окупанти пошкодили низку об'єктів на її території. За попередніми оцінками, вони нанесли збитків на суму в 18,3 млрд грн[21].
Травень[ред. | ред. код]
27 травня журналісти «Схем» встановили, що організатором операції зі захоплення ЗАЕС генерал-майор Олексій Домбровський. А також, за його наказами діяли полковники Олексій Решетнєв, Сергій Довгань і Юрій Лукачов, майор Мурадхан Ахмедханов. Журналістам вдалось з'ясувати, що раніше вони займалися охороною об'єктів підприємств держкорпорації «Росатом», а також держпідприємств, які працюють на ОПК РФ[22].
Червень[ред. | ред. код]
З 30 травня по 12 червня не було зв'язку між ЗАЕС та МАГАТЕ[23][24]
Липень[ред. | ред. код]
Під час окупації Росія неодноразово провокувала Україну. Вони без доказів звинувачували українських атомників у зберіганні зброї на території станції, для зізнань катували та вбивали їх[25][26][27]. Створювали пропагандиські відео.[28] Із
розташованих на станції російських ракетних комплексів обстрілювали Нікополь[29]. За даними газети «Волл-стріт джорнел» російські війська облаштували на АЕС військову базу, розмістивши важку артилерію, зокрема реактивні системи залпового вогню БМ-30 «Смерч»[30]. 21 липня вони затягнули щонайменше 14 одиниць важкої військової техніки з боєкомплектом, зброю та вибухівку до машинної зали енергоблока у № 1 Запорізької АЕС, що суперечить міжнародним законам щодо безпеки атомних електростанцій.[31]
Україна відкидає всі бездоказові звинувачення Росії, звинувачуючи її у ядерному тероризмі через дії російських окупаційних військ як такі, що порушують міжнародні закони та безпеку атомної станції, та наполягає на відведенні військ від ЗАЕС.[32]
22 липня із застосуванням дронів-камікадзе «Warmate» Збройні сили України знищили техніку та завдали удару по наметовому містечку ворога в Енергодарі, біля Запорізької АЕС. За результатами роботи спостерігали з іншого безпілотника[33].
Серпень[ред. | ред. код]
2 серпня державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що раніше Росія прикривалася «живим щитом» із мирних жителів, а тепер використовує Запорізьку атомну електростанцію в якості «ядерного щита». Звідти окупанти атакують українські сили, адже розуміють, що не отримають удару у відповідь. Звичайно, українці не можуть відкрити вогонь у відповідь, інакше станеться жахлива аварія на ЗАЕС. Також голова МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявив, що ситуація на захопленій російськими окупантами Запорізькій АЕС щодня погіршується та «повністю вийшла з-під контролю». Зазначається, що на атомній електростанції порушені всі принципи ядерної безпеки. Окупанти продовжують утримувати на АЕС український персонал, що постійно призводить до конфліктів і передбачуваного насильства. В той же час МАГАТЕ заявило, що має певний контакт з персоналом, проте він «недосконалий» та «неоднорідний».
В результаті окупації перерваний ланцюжок постачання обладнання та запасних частин на АЕС, тому в МАГАТЕ не впевнені, що станція отримує все, що їй потрібно. Тож МАГАГЕ в черговий раз намагається провести важливі інспекції, щоб гарантувати, що ядерна безпека перебувала під захистом[34]. Тож російські окупанти використовують Запорізьку АЕС в окупованому Енергодарі, аби залякати країни Західної Європи ядерною катастрофою, з метою знизити їхню допомогу Україні зброєю. Держсекретар США Ентоні Блінкен також звинуватив Росію в тому, що вони використовують Запорізьку АЕС, як «ядерний щит»[35].
5 серпня, близько 14:30, окупанти здійснили обстріл поблизу промислового майданчику Запорізької АЕС, під час якого влучили у високовольтну лінію зв'язку 330 кВ ВРП автотрансформатора ЗАЕС — Запорізька ТЕС. Проте, незважаючи на провокації рашистів, ЗАЕС продовжила працювати й видавати потужність в енергосистему України через лінії, що працюють. Тож, відповідно до пропускної спроможності, було ухвалене рішення щодо розвантаження та відключення від мережі одного із працюючих енергоблоків ЗАЕС[36].
6 серпня з'явилась інформація, що Запорізьку АЕС заміновано[37]. Російські окупанти на Запорізькій АЕС зайняли всі підвальні приміщення, де ховаються від обстрілу, проте український персонал поки що не має доступу до цих приміщень, тому у разі нових обстрілів у людей немає укриття та перебувають у небезпеці.
Наразі ліквідовуються наслідки пошкоджень азотно-кисневої станції та об'єднаного допоміжного корпусу, які постраждали під час обстрілів 5 серпня,, а персонал ЗАЕС знайшов можливість працювати безпечно за таких умов.
6 серпня, ввечері, російські окупанти вкотре здійснили ракетні обстріли майданчику ЗАЕС та міста Енергодар, в результаті якого влучили по майданчику ЗАЕС безпосередньо поруч зі станційним сухим сховищем відпрацьованого ядерного палива (ССВЯП). Окупанти мали на меті поцілили саме по контейнерах ВЯП, де просто неба зберігалися 174 контейнери, в кожному з яких по 24 збірки відпрацьованого ядерного палива. Через ракетні обстріли було пошкоджено три датчики радіаційного моніторингу навколо майданчика ССВЯП ЗАЕС. Відтак вчасне виявлення та реагування у разі погіршення радіаційної обстановки або витоку радіації із контейнерів відпрацьованого ядерного палива неможливо проконтролювати. Цього разу ядерної катастрофи вдалося уникнути, але своїми діями російські окупанти продовжують шантажувати світ ядерним тероризмом.
7 серпня генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш закликав надати доступ МАГАТЕ до Запорізької АЕС[38].
8 серпня окупанти заявили про готовність підірвати ЗАЕС[39]. Керівник російських військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту окупантів Валерій Васильєв, що захопив командування гарнізоном ЗАЕС, заявив, що «тут буде або російська земля, або випалена пустеля»[40].
11 серпня російські окупанти знову обстріляли територію Запорізької АЕС, біля неї зафіксовано десять обстрілів, зокрема влучили поруч зі сховищем джерел випромінювання. Через це на станції не вдалося вчасно провести «перезмінку» атомників, на станції залишили працювати працівників попередньої зміни[41].
13 серпня окупанти знову здійснили обстріли ЗАЕС з села Водяне та продовжують готувати провокації під українським прапором.
Один з артилерійських ударів рашистів пошкодив перший блок насосної станції цеху теплових та підземних комунікацій. Ще один удар призвів до часткової руйнації пожежної частини, що відповідає за безпеку ЗАЕС. Також в результаті ворожих обстрілів відбулося займання лісу та трави на прилеглих територіях, що викликало значне задимлення. Гасіння пожеж, спричинених обстрілами було ускладнено через обстріл пожежної частини.
Одночасно окупанти активно створюють «картинку» для власної пропаганди. З цією метою на станцію нещодавно завезли два автобуси «масовки», яка має виконувати роль начебто «місцевих жителів та персоналу». Справжні місцеві мешканці та персонал відмовляються брати участь у подібних постановках.
15 серпня голова Державного агентства України з управління Зоною відчуження Євген Крамаренко повідомив, що у разі аварії на Запорізькій АЕС, яку обстрілюють російські збройні формування, прогнозована площа ураження може сягнути близько 30 тисяч км². На цей час на ЗАЕС знаходиться близько 18 000 паливних збірок, що майже у 10 разів більше, ніж було на момент аварії на Чорнобильській АЕС, а склад палива суттєво відрізняється від того, на якому працює Запорізька АЕС. Також зазначено, що у разі надзвичайної ситуації, може трапитися одноразовий витік, який ляже саме туди, куди буде рух повітряних мас, а це може статися, як на Європу, так і на Росію, так і на іншу частину України. Як результат, це може призвести, що територія Запорізької області може бути фактично потенційно радіаційно забруднена на площі близько 2 млн. км²[42].
16 серпня очільник Запорізької ОВА Олександр Старух заявив, що у разі аварії на Запорізькій АЕС, потрібно буде евакуювати близько 400 тисяч осіб у 50-кілометровій зоні обов'язкового відселення, а це понад 200 тисяч осіб потрібно буде евакуювати у Запорізькій області та близько 200 тисяч у Дніпропетровській області. Це міста Нікополь, Марганець, Енергодар, Василівка, Дніпрорудне та низка інших населених пунктів. Він також зазначив, що повністю реалізувати заходи цивільного захисту населення буде дуже важко здійснити, адже частина території захоплена російськими окупантами[43].
'23 серпня на ЗАЕС окупанти розмістили понад 40 одиниць військової техніки та збільшення особового складу російських окупантів.
25 серпня, через пожежі на золовідвалах Запорізької ТЕС, розташованої поруч із Запорізькою АЕС, двічі відключалась остання (четверта) лінія зв'язку ЗАЕС із енергосистемою України — ПЛ-750 кВ ЗАЕС — «Дніпровська». Три інших лінії зв'язку раніше були пошкоджені під час обстрілів окупантами, внаслідок чого два працюючих енергоблоки станції були відключені від енергомережі. Вперше в історії, через дії російських окупантів, відбулося повне відключення ЗАЕС від енергомережі. У результаті два працюючих із шести блоків ЗАЕС № 5 та № 6 були відключені[44].
Власні потреби ЗАЕС в електроживленні забезпечуються з енергосистеми України через лінію зв'язку Запорізька АЕС — Запорізька ТЕС. За повідомленням «Енергоатому», зауважень до роботи автоматики і систем безпеки немає. Тривають пускові операції з підключення одного з енергоблоків до мережі ЗАЕС[45].
26 серпня о 14:14, до мережі було підключено перший із зупинених блоків, а о 21:15 — другий із зупинених днем раніше енергоблоків ЗАЕС, які приєднано до мережі на потужностях, що регулюються диспетчером «Укренерго». Зауважень щодо роботи обладнання та систем безпеки не виявлено. Проте з 16:30 до 17:40 окупанти знову обстріляли майданчик ЗАЕС. Снаряди влучили у дах спецкорпусу № 1 та у теплотрасу. З 23:50 до 01:30 27 серпня відбулися обстріли у районі спецкорпусу № 2 та в районі естакади між спецкорпусом та блоком № 2. Про зміни радіаційного стану повідомлень не надходило[46].
Листопад[ред. | ред. код]
2 листопада стало відомо, що російські окупанти на даху 5-го енергоблоку Запорізької АЕС встановили обладнання радіоелектронної боротьби (РЕБ) для боротьби з засобами аеророзвідки. На промисловій зоні ЗАЕС розміщено чергову зміну окупантів. Командний склад розосереджений по місту та проживає в квартирах місцевих мешканців, які виїхали[47][48].
Грудень[ред. | ред. код]
1 грудня президент ДП «НАЕК «Енергоатом» Петро Котін підписав наказ про звільнення заступника головного інженера ВП ЗАЕС Юрія Чернічука, який 30 листопада почав співпрацювати з окупантами та погодився на псевдопосаду «директора Запорізької АЕС». Іншими наказами Петро Котін призначив Дмитра Вербицького виконувачем обов'язків генерального директора ЗАЕС та Ігоря Мурашова — головним інженером станції[49].
2023 рік[ред. | ред. код]
Лютий[ред. | ред. код]
5 лютого 2023 року президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони щодо санкцій проти атомної галузі Росії терміном на 50 років. Зокрема, санкції були введені проти юридичних осіб, що були створені окупантами для керівництва станцією: акціонерного товариства "Експлуатуюча організація Запорізької АЕС" та федерального державного унітарного підприємства "Запорізька АЕС". Серед обмежень: припинення дії торгових угод, блокування активів, заборона будь-яких торгових операцій, анулювання ліцензій, заборона передання технологій, тощо.[50][51]
Галерея[ред. | ред. код]
Краєвид на станцію з протилежного берега Дніпра
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ЗАЕС вперше в історії вийде на свою проєктну потужність у 6000 МВт — Котін. kosatka.media (рос.). Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 24 грудня 2020.
- ↑ Найбільша в Європі Запорізька АЕС вперше у своїй історії вийшла на повну потужність. lb.ua. 15.01.2021. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 7 листопада 2021.
- ↑ Дмитро Сімонов (12 березня 2023). Що відбувається з Каховським морем під час війни і чим це загрожує. Українська Правда.
- ↑ Ціна відкладених рішень. День (газета). Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 27 вересня 2017.
- ↑ Power Reactor Information System [Архівовано 11 лютого 2012 у Wayback Machine.] of the МАГАТЭ: «Ukraine: Nuclear Power Reactors» [Архівовано 2011-10-17 у Wayback Machine.] (english)
- ↑ а б Продление эксплуатации. Архів оригіналу за 10 липня 2018. Процитовано 10 липня 2018.
- ↑ Колегія Держатомрегулювання одноголосно підтримала продовження терміну експлуатації енергоблоку №1 Запорізької АЕС. www.energoatom.kiev.ua. Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 6 вересня 2018.
- ↑ Колегія Держатомрегулювання одноголосно підтримала продовження терміну експлуатації енергоблоку №2 Запорізької АЕС. www.energoatom.kiev.ua. Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 6 вересня 2018.
- ↑ Енергоатом отримав ліцензію на експлуатацію енергоблоку №3 Запорізької АЕС. www.energoatom.kiev.ua. Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 6 вересня 2018.
- ↑ Державна інспекція ядерного регулювання України прийняла рішення про продовження терміну експлуатації блока №4. Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 7 червня 2019.
- ↑ Термін експлуатації енергоблока №5 Запорізької АЕС продовжено | ЗАЕС. www.npp.zp.ua. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 4 січня 2021.
- ↑ На ЗАЕС розпочалась планова інспекція МАГАТЕ. kosatka.media (рос.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 20 листопада 2020.
- ↑ На Запорізькій АЕС побудують сонячну електростанцію. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 27 травня 2019. Архів оригіналу за 27 травня 2019. Процитовано 27 травня 2019.
- ↑ На третьем блоке Запорожской АЭС произошла авария, но с ядерным реактором она не связана. Архів оригіналу за 13 грудня 2014. Процитовано 3 грудня 2014.
- ↑ Polityuk, Pavel; Vasovic, Aleksandar; Irish, John (4 березня 2022). Russian forces seize huge Ukrainian nuclear plant, fire extinguished. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 4 March 2022. Процитовано 4 березня 2022.
- ↑ Daniel Ten Kate, David Stringer (4 березня 2022). Russian Forces Occupy Site of Nuclear Plant as Fire Contained. Bloomberg. Архів оригіналу за 4 March 2022. Процитовано 4 березня 2022.
- ↑ Boynton, Sean (4 березня 2022). Russian troops capture Europe's largest power plant in Ukraine after intense battle. Global News. Архів оригіналу за 4 March 2022.
- ↑ Russia Seizes Ukraine Nuclear Plant Hours After Attack: 10 Points. NDTV.com. Архів оригіналу за 4 March 2022. Процитовано 4 березня 2022.
- ↑ Petrenko, Roman (12 березня 2022). Invaders seize Zaporizhzhia power plant and claims it is part of Rosatom. Ukrayinska Pravda (англ.). Процитовано 12 березня 2022.
- ↑ Lederer, Edith M. (3 серпня 2022). UN nuclear chief: Ukraine nuclear plant is 'out of control'. AP News. Процитовано 4 серпня 2022.
- ↑ Окупанти рф завдали Запорізькій АЕС шкоди на понад 18 млрд грн. — Енергоатом. akzent.zp.ua. 11 квітня 2022. Процитовано 11 квітня 2022.
- ↑ «Схеми» встановили особи командирів російської армії, які захопили Запорізьку АЕС. Букви. 26 травня 2022. Процитовано 29 серпня 2022.
- ↑ МАГАТЕ втратило зв'язок із Запорізькою АЕС. suspilne.media. 29 червня 2022. Процитовано 29 червня 2022.
- ↑ «Енергоатом» відновив зв'язок між Запорізькою атомною електростанцією та МАГАТЕ. actual.today. 2 липня 2022. Процитовано 2 липня 2022.
- ↑ Росіяни готують провокацію на Запорізькій АЕС. LB.ua. Процитовано 29 серпня 2022.
- ↑ Росіяни піддають тортурам працівників Запорізької АЕС, щоб змусити їх осушити охолоджувальні басейни, — Енергоатом. lb.ua. 30 червня 2022. Процитовано 30 червня 2022.
- ↑ Помер водолаз Запорізької АЕС, якого катували окупанти. Від чоловіка вимагали пірнати в бризгальний басейн атомної електростанції. lb.ua. 3 липня 2022. Процитовано 3 липня 2022.
- ↑ На ЗАЕС окупанти змушують працівників станції зніматися в пропагандистському ролику. Слово і Діло (укр.). Процитовано 29 серпня 2022.
- ↑ Росіяни обстрілюють Нікополь з території ЗАЕС, — Котін. LB.ua. Процитовано 29 серпня 2022.
- ↑ Drew Hinshaw, Joe Parkinson (5 липня 2022). Russian Army Turns Ukraine’s Largest Nuclear Plant Into a Military Base. The Wall Street Journal. Процитовано 16 липня 2022. (англ.)
- ↑ Таким темпом Росія не зможе захопити Слов'янськ і Бахмут, - ISW. НТА (ua). 22 липня 2022. Процитовано 29 серпня 2022.
- ↑ Україна попереджає про велику провокацію на ЗАЕС. Що відбувається на станції. BBC News Україна (укр.). Процитовано 29 серпня 2022.
- ↑ Українські військові завдали удару по позиціях росіян біля Запорізької АЕС – ГУР. Мілітарний. 22 липня 2022.
- ↑ Захоплена рашистами Запорізька АЕС повністю вийшла з-під контролю, — голова МАГАТЕ. 1news.zp.ua. 3 серпня 2022.
- ↑ Американські експерти пояснили, чому росія веде обстріли з боку ЗАЕС. zabor.zp.ua. 4 серпня 2022.
- ↑ В окупованому Енергодарі росіяни стріляли в бік Запорізької АЕС. Влучили у високовольтну лінію. babel.ua. 5 серпня 2022.
- ↑ Окупанти таки замінували ЗАЕС, а також – важливі комунікації в Херсоні: заява розвідки // tsn.ua. — 2022. — 6 серпня.
- ↑ Генсек ООН закликав надати МАГАТЕ доступ до Запорізької АЕС. 1news.zp.ua. 8 серпня 2022.
- ↑ Окупанти замінували територію ЗАЕС: омбудсмен вимагає реакції ООН й МАГАТЕ. rbc.ua (рос.). Процитовано 8 серпня 2022.
- ↑ Окупанти заявили про готовність підірвати заміновану Запорізьку АЕС. 1news.zp.ua. 8 серпня 2022.
- ↑ Окупанти знову обстріляли Запорізьку АЕС: влучили біля сховища джерел випромінювання — «Енергоатом». hromadske.ua. 11 серпня 2022.
- ↑ У ДАЗВ назвали потенційну площу радіаційного ураження у разі аварії на захопленій росіянами ЗАЕС. suspilne.media. 15 серпня 2022.
- ↑ У разі аварії на ЗАЕС необхідно буде евакуювати близько 400 тисяч людей, — голова Запорізької ОВА. 1news.zp.ua. 17 серпня 2022.
- ↑ Всі енергоблоки Запорізької АЕС залишаються відключеними від енергомережі, - "Енергоатом". РБК-Украина (рос.). Процитовано 26 серпня 2022.
- ↑ Запорізьку АЕС вперше в історії повністю відключили від енергомережі, — Енергоатом. lb.ua. Процитовано 25 серпня 2022.
- ↑ ЗАЕС почала працювати двома блоками після повного відключення днем раніше. interfax.com.ua. 26 серпня 2022.
- ↑ Експлуатацію майданчика ССВЯП на ЗАЕС обмежено через самовільне будівництво, розпочате окупантами. Держатомрегулювання. 2 листопада 2022.
- ↑ На Запорізькій АЕС рашисти будують невідому споруду біля сховища відпрацьованого ядерного палива. 1news.zp.ua. 2 листопада 2022.
- ↑ «Енергоатом» звільнив заступника головного інженера ЗАЕС, який пішов на співпрацю з окупантами. 1 грудня 2022.
- ↑ "Росатом" і ще 199 компаній: Зеленський ввів санкції проти атомної галузі РФ. Фокус. 5 лютого 2023. Процитовано 5 лютого 2023.
- ↑ Указ Президента України від 5 лютого 2023 року № 57/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 5 лютого 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"»
Посилання[ред. | ред. код]
- Сайт ЗАЕС[недоступне посилання з серпня 2019]
- Запорізька АЕС відновила роботу третього енергоблоку [Архівовано 2 лютого 2015 у Wayback Machine.] // Економічна правда
- Аварія на Запорізькій АЕС: що сталось і як пояснює інцидент влада [Архівовано 26 січня 2015 у Wayback Machine.] // ТСН
- "Енергоатом" планує побудувати нові енергоблоки на ЗАЕС та ЮУАЕС. https://ukr.lb.ua/. Лівий берег. 10 липня 2014. Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 3 грудня 2018.
- Наприкінці року на Запорізькій АЕС буде введений в промислову експлуатацію комплекс з переробки РАВ. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 25 липня 2018. Архів оригіналу за 25 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
- На Запорізькій АЕС вивчають можливість будівництва двох заміщуючих енергоблоків. http://uprom.info/. національний промисловий портал. 7 вересня 2018. Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 7 вересня 2018.
|
|
|