Запорізький гідроенергетичний фаховий коледж ЗНУ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Запорізький гідроенергетичний фаховий коледж ЗНУ
ВСП «ЗГЕФК ЗНУ»
Україна Україна, Запоріжжя
Країна  Україна
Тип коледж
Засновано 1935 (89 років)
Директор Черненко Віктор Вячеславович
Випускники d
Адреса 69015, Україна, м.Запоріжжя, вул.Мінська, 10[1]
Сайт www.zgefcznu.in.ua
Мапа
CMNS: Запорізький гідроенергетичний фаховий коледж ЗНУ у Вікісховищі

Запорізький гідроенергетичний фаховий коледж Запорізького національного університету (ЗГЕФК ЗНУ) — відокремлений струкурний підрозділ Запорізького національного університету, один з найстаріших навчальних закладів Запоріжжя, До 2019 року був структурним підрозділом Запорізької державної інженерної академії.

Історія[ред. | ред. код]

Серед видатних подій XX століття в Україні однією з найбільш примітних, безумовно, була велика епопея зведення Дніпровської ГЕС. Цій акції аплодували люди в багатьох країнах світу. На базі дешевої електроенергії Дніпровської ГЕС почав швидко розвиватися Запорізький індустріальний комплекс, це вимагало підготовки великої кількості фахівців різних галузей промисловості.

Наприкінці травня 1935 року в клубі інженерно-технічних працівників колишні будівельники Дніпровської ГЕС, молоді робітники-електрики, виступаючи на зльоті відмінників системи «Дніпроенерго» звернулися до уряду з проханням про відкриття на базі Дніпровської ГЕС вечірнього технікуму для підготовки фахівців з експлуатації станції. За рішенням Народного Комісаріату важкої промисловості СРСР 1 вересня 1935 року у Запоріжжі на базі Дніпровської ГЕС було відкрито Дніпровський вечірній енергетичний технікум. 46 юнаків та дівчат в приміщенні середньої школи № 23 почали навчання без відриву від виробництва. Першим директором технікуму було призначено інженера Дніпровської ГЕС Петра Черницького.

Будівля технікуму (1930-ті роки)

У 1940 році відбувся перший випуск двох груп учнів, які протягом п'яти років поєднували роботу з навчанням. У 1941 році технікум готувався до другого випуску фахівців, але захист дипломних проєктів довелося відкласти — почалася німецько-радянська війна. Пішли на фронт як викладачі, так і учні технікуму.

У березні 1945 року технікум відновив свою діяльність — нині уже як Запорізький гідроенергетичний коледж з денною та заочною формами навчання. Директором призначений А. Б. Бархударов. Саме йому з колективом технікуму та учнями, треба було відродити технікум і взяти участь у відновленні Дніпровської ГЕС. Це були важкі часи. Заняття проводилися в напівзруйнованій будівлі, де жили в довоєнну пору. У приміщенні не було віконних рам, дверей, не працював водопровід, опалення. Гуртожиток розміщувався в напівзруйнованих бараках. У невеликих кімнатах стояли впритул по 18-20 двоярусних ліжок. Було нестерпно холодно і голодно. Деякі не витримували і залишали навчання, але більшість продовжувало вчитися і працювати.

У ті роки технікум жив в одному ритмі з Дніпровською ГЕС. Жоден агрегат не монтувався без активної участі студентів старших курсів і викладачів. У квітні 1948 року колектив «Дніпробуд»у був нагороджений орденом Леніна за відновлення Дніпровської ГЕС, а директор технікуму був нагороджений орденом «Знак Пошани».

Саме в післявоєнні роки здійснювалося формування основних спеціальностей технікуму, три з яких і сьогодні єдині в Україні: «Монтаж гідротехнічних установок» (1950), «Гідротехнічне будівництво» (1947), «Будівельні машини і обладнання» (1951), «Обслуговування засобів гідромеханізації» (1962). Всього за роки існування в технікумі здійснювалась підготовка за 29 спеціальностями.

В Україні 1951—1965 роки були відзначені спорудженням Дніпровського каскаду гідроелектростанцій - Дніпродзержинської, Кременчуцької, Каховської. Тому на базі технікуму відкриваються 8 філій (Київська, Полтавська, Криворізька, Зуєвська, Новокаховська, Зеленодольська, Дніпродзержинська, Старобешівська). Потім ці філії стали самостійними технікумами.

Безумовно, 1950—1960-ті роки були надзвичайно важливими для технікуму. Авторитет навчального закладу був настільки високий, що сюди приїздили вчитися з усіх куточків Радянського Союзу, з Болгарії, Польщі, В'єтнаму, Куби.

Пройшовши через важкі випробування перебудовного періоду 1980—1990-х років, технікум вистояв і успішно розвивається, слідуючи кращим своїм традиціям.

Логотип гідроенергетичного коледжу ЗДІА (до 2019 року)

У 2007 році гідроенергетичному технікуму ЗДІА присвоєно статус коледжу.

З 2019 року коледж невід'ємно пов'язаний із Запорізьким національним університетом, до складу якого він увійшов в якості відокремленого структурного підрозділу[2].

Нині на денному та заочному відділеннях коледжу навчається понад 1,5 тис. студентів за 11 спеціальностями.

Спеціальності[ред. | ред. код]

  • Маркетингова діяльність;
  • Фінанси та кредит;
  • Оціночна діяльність;
  • Інформаційна діяльність підприємства;
  • Обслуговування засобів гідромеханізації;
  • Експлуатація та ремонт підйомно-транспортних, будівельних, дорожніх машин і обладнання;
  • Монтаж і обслуговування теплотехнічного обладнання та систем теплопостачання;
  • Монтаж і експлуатація гідроенергетичних установок;
  • Будівництво гідроенергетичних споруд;
  • Монтаж і обслуговування внутрішніх санітарно-технічних систем і вентиляцій;
  • Комп'ютерна обробка текстової, графічної та образної інформації.

За час навчання студенти коледжу поряд з основною можуть отримати другу освіту з отриманням відповідного диплому за спеціальностями:

  • Маркетингова діяльність (термін навчання — 2 роки 6 місяців);
  • Комп'ютерна обробка інформації (термін навчання — 2 роки 10 місяців).

Підготовка фахівців здійснюється за денною та заочною формами навчання, за держзамовленням та на контрактній основі.

Для абітурієнтів організовані підготовчі курси.

Інфраструктура[ред. | ред. код]

Будівля коледжу

У 1952 році технікум отримав нову будівлю, створену за спеціальним проєктом. У 1995 року цій будівлі надано статус пам'ятки архітектуру. У 1986 році побудовано другий навчальний корпус.

У двох корпусах розміщуються 59 кабінетів, 17 лабораторій, 5 виробничих майстерень, 5 комп'ютерних класів, 4 спортивні зали, бібліотека з читальним залом, великий актовий зал, кафе-їдальня. Для студентів, які потребують житло, є гуртожиток квартирного типу.

Вежа коледжу

Особлива гордість технікуму — спортивний клуб. За роки існування в ньому було виховано 51 майстра спорту, олімпійська чемпіонка з легкої атлетики.

Співпраця[ред. | ред. код]

Коледж розвиває активну співпрацю з вищими навчальними закладами з усієї України. Серед них чотири академії будівництва та архітектури (у Києві, Харкові, Дніпрі, Рівному). У Запоріжжі:

Відомі випускники[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Інформація про Запорізький гідроенергетичний фаховий коледж ЗНУ
  2. ↑ Історія коледжу та його сьогодення.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Запорізький_гідроенергетичний_фаховий_коледж_ЗНУ&oldid=37905204