Запіканка (канапка)
Походження | Республіка Польща |
---|---|
Час появи | 1970s |
Необхідні компоненти | французький багет, сир, A. bisporus, гриби і кетчуп |
Запіканка (пол. zapiekanka) — це відкрита канапка, виготовлена з половини багета або іншого довгого батону хліба, зверху вкритого пасерованими печерицями, сиром та інколи іншими інгредієнтами і підсмаженого, поки сир не розплавиться. Подається гарячою з кетчупом, це популярна вулична їжа в Польщі. Запіканка походить з 1970-х років і асоціюється з суворими часами польського комуністичного режиму, хоча вона користується поновленим попитом у XXI столітті, що принесло ширший спектр різновидів та якості.
Польське слово zapiekanka походить від дієслова zapiekać, що означає «запікати страву так, щоб її інгредієнти поєднувалися, а зверху утворювалася хрустка скоринка»,[a] і може стосуватися різних запіканок та інших продуктів, приготованих таким чином.[2]
Типова zapiekanka виготовляється з однієї половини багета,[3] або будь-якого іншого довгого батона білого хліба, розрізаного по довжині, як для бутерброда човника.[3][4] Вона може бути до 50 см довжиною.[3] Хліб вкритий скибочками підсмажених печериць і тертим сиром, щоб сформувати відкритий бутерброд, котрий потім підсмажується до поки, хліб не стає м'яким і сир не розплавиться. Для цього найкраще підходить твердий зрілий сир з високим вмістом жиру, який добре плавиться при нагріванні, наприклад, Гауда, Едам, Емменталь, Тільзітер або Чеддер; Польський копчений сир з овечого молока, наприклад, осципек, також є популярним вибором.[5] Запіеканку найкраще подавати гарячою. Типовою оздобою є томатний кетчуп, котрий зазвичай розбризкується на сир у великій кількості.[3][4]
Запіканки доступні по всій Польщі у багатьох варіаціях та рівнях якості. Заморожені, розігріті в мікрохвильовій печі, зазвичай вологі і несмачні.[6] Деякі запечені запіканки з іншого боку, випускаються з розкішним вибором додаткових інгредієнтів та соусів, що принесло їм повагу «польської піци».[3] Варіації включають «діабло» з беконом, маринованими огірками та гострим соусом; «Циганка» з шинкою і солодко-кислим соусом; «Грецький» з оливками та сиром фета; і «гавайський» з ананасом і соусом барбекю ; прихильники також можуть обирати свої комбінації. Хоча запіканка це насамперед вулична їжа, існують і домашні версії, наприклад, «студентська запіканка», виготовлена з хліба, сиру та всього іншого, що зараз є під рукою.[4]
Запіканки вперше з'явилися на вулицях польських міст у 1970-х роках. Під час керування Едварда Ґерека, лідера Польської об'єднаної робітничої партії, польська комуністична влада дозволила деякі види приватних підприємств в галузі громадського харчування. Цей крок призвів до швидкого розповсюдження невеликих сімейних закладів харчування, відомих як mała gastronomia або «невелика гастрономія». Їх поширення продовжувалося і в період дефіциту продовольства протягом наступного десятиліття. Зазвичай вони мали вигляд ларьків або дорожніх причепів, перетворених у фуд-трак, в яких подавали запіканки поряд із простими стравами польської кухні, такими як ковбаса, варена гомілка або фляки, а також стравами американського швидкого харчування, як то хот-доги, гамбургери та картопля фрі.[7][8] Американська журналістка Енн Епплбом, яка вперше приїхала до Польщі в 1988 році, описала запіканку тих часів як «замінник піци» та «бідний родич її далекого італійського двоюрідного брата», «м'ясистий сендвіч з білого батону» з «кількома перепеченими грибами» під «плавленим сиром та вичавленим кетчупом», який вона все-таки їла тому що мало іншого було доступно.[9]
Попит на запіканки впав з впровадженням ринкової економіки у 90-х роках, але залишилась у меню деяких із тих торгових точок «малої гастрономії», які пережили конкуренцію з великими ланцюжками швидкого харчування. Декотрі ларьки з запіканкою навіть стали культовими, наприклад, ті, що знаходяться на Plac Nowy в районі Казімеж у Кракові. Колись Казімеж занепадав після Голокосту, але отримав пожвавлення після того, як Стівен Спілберг зняв свій фільм 1993 року, Список Шиндлера, події котрого відбувались там.[10] Район став туристичною визначною пам'яткою, а потім центром нічного життя. Додекагональна цегляна будівля, побудована в 1900 році посеред площі, в якій розміщувався кошерний м’ясний магазин, тепер служить відкритим фуд-кортом, що працює в будні години, з численними кіосками, що подають всі види запіканки тим, хто розважався усю ніч на вечірках і зголоднів.[10]
- Żmigrodzki, Piotr (ed.). "Zapiekać" . Wielki słownik języka polskiego (польською мовою). Instytut Języka Polskiego PAN . Отримано 13.05.2015
- "Zapiekanka" . Słownik języka polskiego (польською мовою). Wydawnictwo Naukowe PWN . Отримано 13.05.2015
- Bush, Austin (2012). The World's Best Street Food: Where to Find it & How to Make it. Lonely Planet. с. 170. ISBN 1742205933. Bush, Austin (2012). The World's Best Street Food: Where to Find it & How to Make it. Lonely Planet. с. 170. ISBN 1742205933.
- Chojnacka, Urszula (2013). Sery do zapiekania: Gorąca odsłona serów [Cheeses for baking: The hot role of cheeses]. Forum Mleczarskie Handel (Polish) . Nathusius Investments. 5 (60). Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 25 травня 2015.
- Kraig, Bruce; Sen, Colleen Taylor (2013). Street Food Around the World: An Encyclopedia of Food and Culture. Santa Barbara: ABC-CLIO. с. 280, 471. ISBN 978-1-59884-954-7.
- Kuliś, Agata (2013). Zapiekanka zapiekance nierówna [One zapiekanka is not equal to another]. Street Food Polska (Polish) . Sfp14web. Архів оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 2 лютого 2020.
- Chwalba, Andrzej, ред. (2008). Obyczaje w Polsce: Od średniowiecza do czasów współczesnych [Customs of Poland: From the Middle Ages to Modern Times] (Polish) . Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN. с. 380. ISBN 978-83-01-14253-7.
- Zapiekanki z "keczukiem" wprost z przyczepy kempingowej: Początki małej gastronomii [Zapiekanki with "ketchuk" straight from a travel trailer: Beginnings of "small gastronomy"]. TVP Info (Polish) . Telewizja Polska. 28 березня 2015. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 30 листопада 2019.
- Applebaum, Anne (1 серпня 2013). Revolutionary eating in Poland. The Washington Post. Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 13 травня 2015.
- Vorhees, Mara (2010). Krakow Encounter. Lonely Planet. ISBN 1741048613. Vorhees, Mara (2010). Krakow Encounter. Lonely Planet. ISBN 1741048613.
- Заборонені задоволення: регіональні фастфуди з Польщі [Архівовано 5 січня 2020 у Wayback Machine.]