Заруба Віктор Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ві́ктор Миколайович Заруба
Народився 10 вересня 1957(1957-09-10) (60 років)
Наталівка Дніпропетровська область
Місце проживання Дніпропетровськ
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Alma mater Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара
Галузь наукових інтересів історія, українознавство
Заклад Національна Металургійна Академія України
Посада професор кафедри
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор наук
Відомий завдяки: працям з історії українського козацтва та національної історіографії

Ві́ктор Микола́йович Зару́ба (* 10 вересня 1957) — український історик. Доктор історичних наук (з 2004). Професор (з 2005). Фахівець в галузі історії українського козацтва, української історіографії кінця ХІХ – першої третини ХХ ст. та генеалогії українських еліт.

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Народився 10 вересня 1957 року у селі Наталівці Новопокровського (тепер Солонянського) району Дніпропетровської області в селянській родині. Середню освіту здобув у Наталівській восьмирічній школі (1965–1973) та  Новопокровській середній школі, яку закінчив  у 1975 р  із золотою медаллю.  У 1975 - 1980 рр. навчався на історичному факультеті Дніпропетровського державного університету (нині національний імені Олеся Гончара), котрий закінчив з відзнакою. У 2005 році дістав юридичну освіту, скінчивши Юридичну академію Міністерства внутрішніх справ України (теж з відзнакою) за спеціальністю «Правознавство».

           По закінченні університету  працював у сільській школі вчителем історії  (1980 – 1984),    старшим викладачем кафедри суспільних наук Дніпропетровського обласного інституту освіти, знову в середніх школах міста. Від 2000 року у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ (до 2002 р. Дніпропетровський юридичний інститут; впродовж 2002 – 2005 рр. Юридична академія МВС). Доцент кафедри загальноправових дисциплін (2000–2002); виконуючий обов`язки та начальник  кафедри теорії та історії держави і права (2002 – 2006); професор кафедри українознавства (2006–2008); завідувач  кафедри історії держави і права (2008 – 2012). Викладав історію держави і права України,  теорію держави і права, історію сучасного світу, історію України.    

           Підготував кілька підручників та навчальних посібників: «Історія України (з прадавніх часів до 1917 р.). (Дн-к., 1994. – Т.1. 192 с.; Т.-2, 182 с.; співавтор М. М. Лисенко). «Історія України (з прадавніх часів до кінця ХV ст). Навчальний посібник  для 7  класу (Дн-к, 2001. – 184 с.)»; «Історія України ( ХVІ - ХVІІІ ст). Навчальний посібник  для  8 класу (Дн-к, 2001. – 224 с.)»; «Історія України (з найдавніших часів до сьогодення). Навчальний посібник для абітурієнтів (Дн-к, 2005. – 418 с.; співавтор)»; «Руська Правда. Семінар-практикум. Навчальний посібник. (Дн-к, 2005. – 96 с.); «Історія держави і права України.(К., 2005. – 224 с.)»;  «Історія держави і права України. Навчальний посібник (К., 2006. – 416 с.)»; «Держава і право Київської та Галицько-Волинської Русі (кінець VІІ – початок ХІV ст). Навчальний посібник (К., 2007. – 126 с.)». «Історія сучасного світу. Навчальний посібник. (Дн-к, 2007. –  285 с.; співавтор)».   

З квітня 2012 р. працює професором кафедри документознавства та інформаційної діяльності гуманітарного факультету Національної Металургійної академії України. Викладає правознавчі дисципліни, а також документознавство, архівознавство, історію державних установ в Україні.   

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Ще в студентські  роки  почав займатися науковою працею під керівництвом професора М. П. Ковальського, спеціалізуючись  в царині джерелознавства історії українського козацтва: у 1976 р. опублікував  першу наукову статтю присвячену історії фортеці Кодак, а в 1980 р.  захистив  дипломну працю «Україна часів Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького в нотатках чужинців».  'Впродовж 1984 – 1987 рр. навчався в аспірантурі ДДУ, де  під керівництвом  доктора історичних  наук професора Д. П. Пойди розпочав досліджувати проблему українсько – турецько – татарських відносин в другій половині ХVІІ ст. 4 травня 1999 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук в Інституті українознавства ім. Івана Крип’якевича Національної академії наук України (м. Львів) за темою:'«Синявський Антін Степанович: життя, наукова та громадська діяльність (1866–1951)»[1]', а 25 травня 2004 р. там же дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за темою' «Українське козацьке військо в російсько-турецьких війнах останньої чверті XVII століття»[2]. Науковим керівником обох досліджень виступив доктор історичних наук, професор, академік НАН України Я. Д.  Ісаєвич.' Автор 10 монографій, 5 підручників, 10 окремих книг з історії України, історіографії, історії держави та права України. Бере участь у наукових конференціях та симпозиумах, у діяльності  наукових історичних товариств,  у роботі  редколегій наукових часописів. Творчий доробок  складає  більше 300 наукових праць, виступів, відгуків, опонувань. Провідними темами дослідницьких зацікавлень є історія українського козацтва, національна історіографія, суспільно-політичні рухи кінця ХІХ–початку ХХ ст., а також методика викладання історії в середній та вищій школах. Головні наукові пріоритети належать розробці основних положень теорії наукової школи в українській історіографії, у дослідженні біографістики, персоналістики,  теоретичного і практичного доробку Д. І. Яворницького, М. С. Грушевського, М. Є. Слабченка, А. С. Синявського, наукових шкіл В. Б. Антоновича та М. С. Грушевського, у вивченні персонального складу та соціального значення українських еліт (козацької старшини Гетьманщини, дворянства Катеринославської губернії), полково-сотенного устрою Гетьманщини, у визначенні ролі та місця козацького війська в перебігу подій української історії ХVІІ – ХVІІІ століть. Науковий доробок має високий рівень індексу посилань.

Основні праці[ред.ред. код]

  • Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648 – 1782 рр. – Дн-к: Ліра, 2007. – 380 с., іл
  • Антін Синявський: життя, наукова та громадська діяльність. – Дн-к: Ліра – ЮА МВС, 2003. – 264 с.
  • Архів Іллі Новицького. Опис колекції документів останньої чверті XVII століття. – Дн-к: ЮА МВС, 2004. – 140 с.
  • Дворяне Екатеринославской губернии. – Дніпро: Ліра, 2016. – 560 с., іл.
  • З вірою в українську справу: А. С. Синявський. –  Київ: Либідь, 1993. –  142 с.
  • Історик держави і права України академік М. Є. Слабченко (1882– 1952). – Дн-к:  Ліра, 2004 . –  456 с.
  • Кодак. Нарис історії фортеці. – Дн-к: ЮА МВС, 2004. – 40 с.
  • Козацька старшина гетьманської України: персональний склад та родинні зв’язки (1648 – 1782). – Дн-к: Ліра, 2011. – 932 с.
  • Михайло Слабченко в епістолярній та мемуарній спадщині. – Дн-к: ЮА  МВС, 2004. – 354 с.
  • Наталівка – село на Україні. Історичні нариси. – Дн-к: Ліра, 2013. – 236 с., іл.
  • Постаті / Студії з історії України. Книга друга. –  Дн-к: Україна, 1993. – 261 с.
  • Придніпровський край. Опис поселень Катеринославського повіту. – Дніпро: Ліра, 2016. – 108 с., іл.
  • Синявський А. С. Нарис життя і творчості. – Дн-к: Друкар, 1998. – 20 с.
  • Слабченко Михайло Єлисейович. Біобібліографія. – Дн-к: ЮА МВС, 2003. – 60 с.
  • Студії з історії України. Книга перша –  Київ: Освіта, 1993. –  190 с. 
  • Українська метрика / Студії з історії України. Книга третя. – Дніпро: Ліра, 2016. – 260 с., іл.
  • Украинское казацкое войско в борьбе с турецко-татарской агрессией (последняя четверть ХVII в.). –  Харьков: Основа, 1993. – 168 с.
  • Українське козацьке військо в російсько-турецьких війнах останньої чверті XVII століття. – Дн-к: Ліра ЛТД – ЮА МВС, 2003. – 464 с.
  • Фортеця над Кодацьким порогом. – Дн-к: Ліра, 2013. – 60 с., іл.
  • Чигиринські походи. Хроніка подій російсько-турецької війни 1677 – 1678 рр. – Дн-к: Ліра, 2013. – 346 с., іл.
  • Яворницький Дмитро Іванович (1855– 1940): Біобібліографія (До 150-річчя від дня народження та у 65-ліття смерті). – Дн-к: ДДУВС, 2005. – 72 с.
  • Огляд історії вивчення українського права. — Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. — 2010. — № 3. — С. 61 −69. ([1]).

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Заруба Віктор Миколайович: Бібліографія (до 50-річчя від дня народження та у 30-ліття праці). — Дніпропетровськ: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2007. — 52 с.