Зарівна Теодозія Петрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Теодозія Зарівна
Karpathian photo Zarivna.jpg
Народження 22 червня 1951(1951-06-22) (66 років)
  село Ридодуби, Тернопільська область, Україна
Рід діяльності Письменниця, театрознавець, журналіст
Жанр Проза, Поезія, Документалістика

Теодозія Зарівна (народилася 22 червня 1951(19510622) року у селі Ридодуби Чортківського району Тернопільської області) — українська письменниця, театрознавець, журналіст.

Біографія[ред.ред. код]

Закінчила філологічний факультет Львівського Національного університету ім. І.Франка (1973) та театрознавчий факультет Київського театрального інституту ім. І.Карпенка-Карого(1979).

З 1973 по 1975 рік вчителювала на Чортківщині.

Працювала у Київському академічному театрі ім. Івана Франка та у Національній телекомпанії України.

З листопада 2014 року Теодозія Зарівна - головний редактор видання Журнал «Київ»

Автор і ведуча багатьох циклових літературних та культурологічних програм («Літературна студія», «Основа», «Спочатку було слово», «Не хлібом єдиним…» тощо).

Учасник міжнародних літературних фестивалів: Бішкек (2008), Софія (2013), Кишинів (2014), Кременець (2014), Познань (2016), Вільнюс (2017) та міжнародної наукової конференції у Брно (2015).

Переклала з польської  пʹєсу Вєслава Мисливського «Реквієм для господині», вірші Уршулі Козьол, Марії Душки, Данути Бартош, Ю. Барана, С.Бараньчака, К. Бурната, К. Грензлера, П.Кущинського, Р. Мєчковського, Є.Б. Зімного, Т. Яструна.

З англійської переклала п’єсу Артура Міллера «Всі мої сини», прем’єра якої відбулася 12 липня 2017 року у Київському Національному академічному драматичному театрі ім. І.Франка.

Твори перекладалися англійською, німецькою, португальською, македонською, польською, чеською, російською та румунською мовами.

Твори[ред.ред. код]

Поезія[ред.ред. код]

  • «Дійство на крузі», 1991
  • «Сторож покинутого раю», 1997
  • «З вітчизною у гербі», 2004
  • «Провінційні розмисли», 2009
  • «З попелу і металу», 2011
  • Тeoдозія Зарівна: ПОЕЗІЇ. Teodozia  Zariwna: POESIAS. Teodosia Sariwna: GEDICHTE. Ріо-де-Жанейро, видавництво  CONTRASTE. 2016 р.

Романи[ред.ред. код]

  • «Каміння, що росте крізь нас», 1999
  • «Солом′яний вирій», 2001
  • «Вербовая дощечка», 2008
  • «Полювання на птахів небесних», 2014

Повісті та оповідання[ред.ред. код]

  • «Дівчинка з черешні», 2003
  • «Озеро в тумані», 2006
  • «Записи на подолку», 2010

П′єси[ред.ред. код]

  • «Сповідь для всіх»>
  • «Театр» (переклад та інсценізація за мотивами однойменного роману С. Моема)

Статті та есеї[ред.ред. код]

Документальні фільми[ред.ред. код]

«Собор»,
«Повернення Ольжича»,
«Два життя Ірини Вільде»,
«Дорога В′ячеслава Чорновола»,
«Козацькому роду нема переводу… О.Ільченко»,
«Орфей з Мар′янівки»,
«Фатальна жінка Марко Вовчок»,
«Обличчя свободи» та інші.

Відзнаки[ред.ред. код]

  • Літературна премія імені Василя Симоненка НСПУ 1992 року за книгу віршів «Дійство на крузі».
  • «Сторож покинутого раю» — найкраща поетична книга 1997 року за рейтингом журналу «Слово і час».
  • Перша премія журналу «Березіль» 1999 року за роман «Каміння, що росте крізь нас…»
  • Друга премія журналу «Березіль» 2001 року за роман «Солом′яний вирій».
  • Премія журналу «Кур′єр Кривбасу» 2003 року за повість «Дівчинка з черешні».
  • Літературна премія імені Бориса Нечерди 2004 року за книгу віршів «З вітчизною у гербі».
  • Перша премія журналу «Березіль» 2004 року за роман «Полювання на птахів небесних».
  • Третя премія журналу «Березіль» 2006 року за повість «Озеро в тумані».
  • Премія журналу «Кур′єр Кривбасу» 2006 року за «Провінційні розмисли».
  • Роман «Вербовая дощечка» увійшов у топ-трійку найкращих книг 2008 року за рейтингом «ЛітАкценту».
  • Премія імені Володимира Свідзинського 2010 року за книгу віршів «Провінційні розмисли».
  • Роман "Полювання на птахів небесних" увійшов у десятку найкращих книг року за рейтингом "Книжка року-2014".
  • Премія імені Дмитра Нитченка 2014 року за популяризацію української літератури на телебаченні та в інших засобах масової інформації.
  • Премія "Ярославів вал" 2015 року за роман "Полювання на птахів небесних".

Рецензії[ред.ред. код]

Тексти[ред.ред. код]

Теодозія ЗАРІВНА: Записи на подолку
Не повторивши Моцарта
Теодозія Зарівна: Зупинка, сторінка 26
Душа, як плівка незасвічена...
Теодозія ЗАРІВНА: Вірші
Подорожі по вертикалі і горизонталі.
Теодозія Зарівна, "Повернення на Кайзервальд" (пер.2)
Wiersze Teodozji Zariwnej w tłumaczeniu Marii Duszki

Інтерв'ю[ред.ред. код]

Теодозія ЗАРІВНА: Режим очікування
Теодозія ЗАРІВНА: «Я спробувала написати сучасну версію Дон Кіхота»
Теодозія ЗАРІВНА: «Якби всі багато читали, у нас була б інша держава»
Теодозія ЗАРІВНА у радіопрограмі "Знакова постать"
Драматичний оптимізм Теодозії Зарівної"