Заріцький Петро Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Заріцький Петро Васильович

Петро Васильович Заріцький (*1928) — український учений-геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук, професор. Академік АН ВШ України з 1994 р.

Біографія[ред.ред. код]

Народився на Харківщині. Закінчив з відзнакою геологічний факультет Харківського університету (1952). Захистив кандидатську (1956) та докторську (1966) дисертації, професор (1968). Завідувач кафедри мінералогії, петрографії та корисних копалин ХНУ ім. В. Каразіна (1964—2003), з 2003 р. — професор цієї кафедри.

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Наукові інтереси: мінералогія, геохімія та літологія осадових порід та пов'язаних із ними корисних копалин, геохімія літогенезу, геохімія навколишнього середовища. В 1979 р. обґрунтував створення нової міждисциплінарної галузі природознавства: вчення про конкреції — конкреціології.

Автор понад 650 наукових праць, із них — 12 монографій та 15 навчальних посібників. Виступав з численними доповідями на міжнар. конгресах і симпозіумах (Польща, Чехословаччина, ФРН, Канада, Італія, Франція, Югославія, Іспанія, США, Китай, Росія).

За його ініціативи вперше в Україні в ХНУ відкрита підготовка магістрів зі спеціалізації «літологія» (з 1987 р.). Створено спец. авторські курси і надруковано однойменні навчальні посібники: «Геохімія літогенезу і основи конкреційного аналізу» (1991), «Геохімічні методи пошуків родовищ корисних копалин» (2000), «Осадові геологічні формації» (2000), «Геохімія навколишнього середовища» (2002), «Геохімія техногенезу» (2004).

Член експ. ради наук про Землю ВАК СРСР (1968—1980) та України (1993—1999), член наук.-експ. ради «Нафта і газ України» МОН України (з 1997 р.), член Метеоритного комітету НАНУ, член наукової ради Укр. мінералогічного т-ва та голова його Харк. відділення, член Літологічного комітету НАНУ (з 1968 р.) та голова Харк. відділення, член бюро Північно-Східного наук. центру НАНУ та голова його наук. секції «Мінеральні ресурси регіону»(з 1985 р.), член Спілки геологів України (2000), член комісії з стандарту навч. плану бакал. і магістр. МОНУ, член наук.-експертн. ради з коорд. наук. досліджень ВНЗ МОНУ. Член редколегій видань: «Вісник ХНУ ім. В. Каразіна», «Мінералогічний збірник ЛНУ ім. І. Франка», «Записки Українського мінералогічного товариства», «Українська мінералогічна енциклопедія» та ін.

Основні публікації[ред.ред. код]

Конкреции и значение их изучения при решении вопросов угольной геологии и литологии. — X.: Вища шк. Изд-во при ХГУ, 1985. — 176 с.  

Геохимия литогенеза и основы конкреционного анализа: Учеб. пособие. — Х.: Изд-во ХГУ, 1991. — 112 с.

Нагороди[ред.ред. код]

Заслужений діяч науки і техніки України (1992). Відмінник освіти СРСР (1978) та України (1998). Засл. професор ХНУ ім. В. Каразіна (1999). Почесний професор Пекінського університету (1988—1989) та Сіаньського гірничого інституту (Китай, 1988). Іноземний член Мінералогічного т-ва Польщі (1964).

Нагороджений численними медалями і почесними грамотами. Лауреат Нагороди Ярослава Мудрого АН ВШ України (1996).

Джерела[ред.ред. код]