Заслужений академічний симфонічний оркестр Національної радіокомпанії України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Заслужений академічний симфонічний оркестр Українського радіо займає провідне місце серед найкращих симфонічних оркестрів, широко відомих у країні та за її межами. Оркестр базується та здійснює свої записи в одній із найкращих і найбільших у Європі Великій студії Концертно-студійного комплексу Українського радіо.[1]

Історія[ред. | ред. код]

Історія оркестру розпочалася 5 жовтня 1929 року у Харкові (тодішній столиці України), де відбувся перший публічний виступ новоствореного Симфонічного оркестру Українського радіо (тодішнього Українського Радіо-центру). Оркестр входив до структури Радіо-театру і складався із 45 музикантів, очолюваних диригентом професором Яковом Розенштейном.[1]

У 1934 оркестр було переведено до Києва у зв'язку з перенесенням столиці України та реформуванням Республіканського радіокомітету, склад оркестру збільшено до 60 музикантів. Другим диригентом оркестру було запрошено композитора Петра Полякова. З 1935 року оркестр очолив диригент Герман Адлер, який працював з оркестром до 1937 року, після чого оркестр очолив диригент Михайло Канерштейн. У період окупації Києва під час Німецько-радянської війни оркестр припинив свою діяльність, яка потім була відновлена у 1944 році. У перші повоєнні роки (1944—1956) оркестр очолював Петро Поляков, який доклав багато зусиль на відновлення складу оркестру, розвитку його професійної форми. 1953 року оркестр було реформовано у Симфонічний оркестр Української республіканської філармонії у підпорядкуванні Міністерству культури УРСР. До 1956 року основним творчим завданням оркестру був запис музики до художніх та хроніко-документальних фільмів, що було тісно пов'язано з періодом бурхливого розвитку українського кінематографу. У 1956 року оркестр було повернуто до структури Українського радіо, а в 1957 його очолив видатний український диригент — Костянтин Симеонов. На додаток до радіо-ефірів та публічних концертів активно розвинулась нова форма творчої діяльності оркестру — аудіозаписи до Фонду радіо. У 1961 році Симеонов очолив Київську оперу, а його посаду в оркестрі заступив диригент Вадим Гнєдаш, який керував колективом упродовж 28 років (до 1989 р.).В цей час оркестр мав назву «Заслужений симфонічний оркестр Держтелерадіо України». З 1991 року по 1999 рік оркестром керував диригент Володимир Сіренко, за часи роботи якого оркестр розвинувся до свого нинішнього формату, з постійним складом 83 музиканти. 1995 року Заслужений симфонічний оркестр Держтелерадіо України змінив назву на Заслужений симфонічний оркестр Національної радіокомпанії України. У 1999 році оркестр очолив В'ячеслав Блінов.

З 2005 року оркестром керує Володимир Шейко.

Оркестр базується та здійснює свої записи в одній із найбільших у Європі Великій студії Концертно-студійного комплексу Українського радіо.

Діяльність[ред. | ред. код]

Оркестр активно співпрацював з видатними диригентами 20 сторіччя: Миколою Колессою, Натаном Рахліним, Олександром Климовим, Ісааком Паїним, Веніаміном Тольбою, Геннадієм Рождественським, Костянтином Симеоновим, Стефаном Турчаком, Федором Глущенком,Іваном Гамкало, Ріккардо Капассо, Арілдом Реммерітом, Нікола Джуліані, Двайтом Беннеттом, Феліксом Крігером, Коліном Девісом, Робертом Станковським, Джорджем Рубіо та іншими.

За період існування оркестр здійснив понад 10 тисяч записів симфонічної музики до Фонду Українського радіо, серед яких — твори Й. С. Баха, Л. ван Бетховена, Й. Брамса, Р. Вагнера, Дж. Верді, М. Глінки, А. Дворжака, К. Дебюссі, Ф. Ліста, В. А. Моцарта, С. Прокоф'єва, М. Равеля, М. Римського-Корсакова, С. Рахманінова, П. Чайковського, Д. Шостаковича, а також українських композиторів — С. Гулака-Артемовського, М. Калачевського, К.Данькевича, М. Лисенка, Володимира Сокальського, Михайла Скорульського, Михайла Вериківського, Бориса Лятошинського, Георгія Майбороди, Лева Ревуцького, Андрія Штогаренка, Євгена Станковича, Мирослава Скорика, Лесі Дичко, Левка Колодуба.

Багато записів оркестр здійснив з видатними оперними співаками — Іваном Паторжинським, Зоею Гайдай, Б. Гмирею, І. Козловським, Б. Руденко, Ю. Гуляєвим, Д. Гнатюком, Г. Туфтіною, М. Стеф'юк, А. Кочергою, А. Солов'яненком, Є. Мірошниченко, Л. Юрченко. Також яскраво представлені у записах з оркестром видатні солісти інструменталісти: Микола Петров, Володимир Крайнєв, Ігор Ойстрах, М. Чайковська, Микола Сук, Олег Криса, Ліяна Ісакадзе, Богодар Которович, Олександр (Олесь) Семчук та багато інших.

Колектив веде активну концертну діяльність як в Україні так і за кордоном: Південна Корея, Іран, Іспанія, Італія, Португалія, Голландія, Люксембург, Німеччина, Франція, Бельгія, Польща, Білорусь.

Відзнаки[ред. | ред. код]

У 1971 році Указом Президії Верховної Ради УРСР року оркестру присвоєне звання «Заслужений колектив України».

У 2001 році наказом Міністерства культури України оркестру було надано статус Академічного.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Газета «Вечірнє радіо» 9 та 25 жовтня 1929 р., (Харків).
  • Укази Ради Міністрів УРСР і ЦК КПУ.
  • Постанови Кабінету Міністрів України.

Посилання[ред. | ред. код]