Заслужений хімік Російської Федерації
| Заслужений хімік Російської Федерації Заслуженный химик Российской Федерации | ||||
| ||||
| Країна |
 Росія | |||
|---|---|---|---|---|
| Тип | почесне звання Російської Федераціїd | |||
| Вручається: | працівникам хімічної промисловості | |||
| Статус | вручається | |||
| Нагородження | ||||
| Засновано: | 30 грудня 1995 | |||
| Перше: | 1996 рік | |||
| Нагороджені: | ||||
| Q32289942? (0) | ||||
| Черговість | ||||
| Сайт | example.com | |||
«Заслужений хімік Російської Федерації» — почесне звання, що входить в державну нагородну систему Російської Федерації.
Підстави для присвоєння[ред. | ред. код]
Звання «Заслужений хімік Російської Федерації» присвоюється високопрофесійним робітникам, майстрам, інженерно-технічним та науковим працівникам хімічної промисловості за особисті заслуги:
- у виконанні з істотним випередженням графіку виробничих завдань;
- у здійсненні раціоналізаторської та інноваційної діяльності, що сприяє значному поліпшенню якості виробленої продукції та її фізико-хімічних властивостей, а також високоефективного функціонування виробництва;
- у створенні на території Російської Федерації інноваційних хімічних виробництв, що забезпечують задоволення потреб населення і організацій різних галузей промисловості високоякісної сучасної продукції і істотне заміщення її імпортних аналогів;
- у підготовці кваліфікованих кадрів для хімічної промисловості.
Почесне звання «Заслужений хімік Російської Федерації» присвоюється, як правило, не раніше ніж через 20 років з початку здійснення професійної діяльності в організаціях хімічної промисловості (громадянам, які працюють безпосередньо на установках і апаратах хімічних виробництв або на технологічному обладнанні, — не раніше ніж через 15 років) і при наявності у представленого до нагородження особи галузевих нагород (заохочень) федеральних органів державної влади або органів державної влади суб'єктів Російської Федерації.
Порядок присвоєння[ред. | ред. код]
Почесні звання Російської Федерації присвоюються указами Президента Російської Федерації на підставі подань, внесених йому за результатами розгляду клопотання про нагородження і пропозиції Комісії при Президентові Російської Федерації з державних нагород.
Історія звання[ред. | ред. код]
Почесне звання «Заслужений хімік Російської Федерації» встановлено Указом Президента Російської Федерації від 30 грудня 1995 року[1] № 1341 «Про встановлення почесних звань Російської Федерації, затвердження положень про почесні звання і опису нагрудного знаку до почесних звань Російської Федерації»[2]. Тим же указом затверджено первісне Положення про почесне звання, в якому говорилося:
Почесне звання «Заслужений хімік Російської Федерації» присвоюється:
- висококваліфікованим робітникам і майстрам, які досягли високих показників у виробництві продукції, поліпшення її якості, підвищення продуктивності праці і які працюють безпосередньо на установках і апаратах хімічних виробництв або на технологічному обладнанні з нафтопереробки і нафтохімії не менше 10 років;
- висококваліфікованим робітникам, майстрам, інженерно-технічним та науковим працівникам за заслуги у виконанні виробничих завдань, поліпшення якості і зниження собівартості продукції, вдосконалення техніки і технології, створення та освоєння нових видів продукції, підвищення продуктивності праці та ефективності виробництва, які зробили значний внесок у науково-технічний прогрес хімічного комплексу, нафтопереробної промисловості, підготовку кадрів, які працюють на підприємствах, в об'єднаннях, науково-дослідних, технологічних і інших організаціях хімічного комплексу, нафтопереробної промисловості, на підприємствах, в організаціях аналогічного профілю інших галузей промисловості 15 і більше років.
В теперішньому вигляді Положення про почесне звання затверджено Указом Президента Російської Федерації від 7 вересня 2010 року № 1099 «Про заходи щодо вдосконалення державної нагородної системи Російської Федерації»[3].
Нагрудний знак[ред. | ред. код]
Нагрудний знак має єдину для почесних звань Російської Федерації форму і виготовляється з срібла висотою 40 мм і шириною 30 мм. Він має форму овального вінка, утвореного лаврової і дубовими гілками. Перехрещені унизу кінці гілок перев'язані бантом. На верхній частині вінка розташовується Державний герб Російської Федерації. На лицьовій стороні, в центральній частині, на вінок накладено картуш з написом — найменуванням почесного звання.
На зворотному боці є шпилька для прикріплення нагрудного знака до одягу. Нагрудний знак носиться на правій стороні грудей.
Перехідний період[ред. | ред. код]
У Росії до прийняття Указу Президента Російської Федерації від 30 грудня 1995 року № 1341 діяли правові акти про встановлення почесних звань РРФСР. Після зміни найменування держави з «Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка» на «Російська Федерація» (див. Закон РРФСР від 25 грудня 1991 року № 2094-I)[4] в назвах усіх почесних звань найменування «РРФСР» було замінено словами «Російської Федерації», таким чином, з 1992 року до 30 березня 1996 року проводилося присвоєння однотипного почесного звання РРФСР, що існував з 1978 року, з тотожним сучасному найменуванням.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Вступил в силу 1 апреля 1996 г.
- ↑ Указ Президента Российской Федерации от 30 декабря 1995 года № 1341 «Об установлении почётных званий Российской Федерации, утверждении положений о почётных званиях и описания нагрудного знака к почётным званиям Российской Федерации». Архів оригіналу за 25 жовтня 2011. Процитовано 6 березня 2018.
- ↑ Указ Президента Российской Федерации от 7 сентября 2010 года № 1099 «О мерах по совершенствованию государственной наградной системы Российской Федерации» [Архівовано 2015-05-12 у Wayback Machine.]
- ↑ Закон РСФСР от 25 декабря 1991 года № 2094-I «Об изменении наименования государства Российская Советская Федеративная Социалистическая Республика» [Архівовано 2013-10-16 у Wayback Machine.]
Література[ред. | ред. код]
- Щеголев К.А. Современные награды России. Традиции и преемственность. — М.: Вече, 2009. — С. 362. — (История наград). — ISBN 978-5-9533-3696-3.
- Винокуров В. А. Система государственных наград Российской Федерации: история, современность и перспективы развития. — М.: Дело, 2012. — 243 с. — ISBN 978-5-7749-0725-0.
- Гончаров А. И. Наградная система Российской Федерации. — М.: Посев, 2010. — 254 с.
