Засоби інфрачервоної протидії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Су-27 випускає фальшиві теплові цілі

Засоби інфрачервоної протидії — системи, які використовуються в військовій авіації, що застосовуються для протидії ракетам з інфрачервоною голівкою самонаведення (ІЧГСН), таким як Р-27(Э)Т, Р-60, Р-73, ракети переносних зенітно-ракетних комплексів (ПЗРК) і іншим, для того, щоб відволікти ракету і змусити її атакувати хибну ціль — штучні цілі відволікання ураження які не впливають на боєздатність підрозділу/технічної одиниці.

Використовуються два види перешкод: випускні фальшиві теплові цілі (пастки) і стаціонарні генератори пульсуючих інфрачервоних перешкод.

Історія[ред.ред. код]

Вперше міри по протидії ракетам ПЗРК почали використовувати США, у В'єтнамській війні (1972—1975 рр.), що включали в себе застосування теплових пасток і конструктивних змін, направлених на зниження інфрачервоного випромінення літаків і вертольотів.[1] Після того ці засоби розвивались і ставали більш портативними, легкими і надійними, але основна ідея залишається та сама.

Примітки[ред.ред. код]


Військова техніка Це незавершена стаття з алгоритмів чи принципів роботи ОВТ.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.