Заставці (Чортківський район)
| село Заставці | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район/міськрада | Чортківський район |
| Рада | Заставецька сільська рада |
| Код КОАТУУ | 6124285301 |
| Облікова картка | Заставці |
| Основні дані | |
| Засноване | 1478 року |
| Населення | 391 особа |
| Територія | 2.533 км² |
| Густота населення | 154.36 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48314 |
| Телефонний код | +380 3555 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°09′56″ пн. ш. 25°08′35″ сх. д. / 49.16556° пн. ш. 25.14306° сх. д.Координати: 49°09′56″ пн. ш. 25°08′35″ сх. д. / 49.16556° пн. ш. 25.14306° сх. д. |
| Водойми | Коропець |
| Відстань до районного центру |
9 км |
| Найближча залізнична станція | Бучач |
| Відстань до залізничної станції |
25 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48314, с.Заставці |
| Карта | |
  Заставці | |
 Заставці | |
Заста́вці — село Монастириської міської громади Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Коропець, на півночі району. До 2020 року центр Заставецької сільської ради. До села приєднано хутір Пасіка.
Населення — 397 осіб (2003 р.).[1]
Історія[ред. | ред. код]
Поблизу с. Заставці виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, трипільської, комарівсько-тши-нецької культур.
Згадується 12 березня 1470 року в книгах галицького суду [2].
Перша писемна згадка — 1478 р.
Діяли «Просвіта», «Союз українок» та інші українські товариства, кооператива.
В червні 1957 року у Заставцях внаслідок повені знищені прибережні будинки, були людські жертви.
Протягом 1962–1966 село належало до Бучацького району.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Пам'ятники[ред. | ред. код]
Споруджено:
- пам'ятний хрест на честь скасування панщини (1848 р.)
- братська могила воїнів УПА (в лісі — урочище «Романова долина», біля села; 1944 р.)
- пам'ятник (погруддя) Тарасу Шевченку (1991 р.)
- символічна могила Борцям за волю України (1991 р.)
- скульптура («фігура») Божої Матері (2008 р.).
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Діють загальноосвітня школа І ступеня, клуб, бібліотека, сільська рада, фельдшерський пункт, магазин.
Відомі уродженці села[ред. | ред. код]
У Заставцях народилися:
- Іван Джиджора — історик, публіцист
- Гриник Петро Петрович
- Григорій — Архієпископ Запорізький і Мелітопольський (в миру Качан Ярослав Михайлович)
- Арсеній (Качан) — ієромонах, благочинний Замкового Свято-Архангельського монастиря м. Луцька Волинської єпархії Української Православної Церкви Київського патріархату.
- о. Василь Джиджора — хорунжий УГА, релігійний та громадський діяч в Україні (до других «совітів»), Словаччині, Німеччині, США[4]
- о. Г.Петришин — релігійний діяч.
Література[ред. | ред. код]
- М.Бігус, Д.Грещина, В.Лупак. Заставці / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ М.Бігус, Д.Грещина, В.Лупак. Заставці / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6. с.626
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.333, №3456 (лат.)
- ↑ М.Бігус, Д.Грещина, В.Лупак. Заставці / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6. с.626
- ↑ Б.Мельничук. Джиджора Василь / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6. с.485
| ||||||||