Застуда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Застуда
Rhinovirus.PNG
Молекулярна поверхня капсиду 16 виду риновірусу людини
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 J00
DiseasesDB 31088
MedlinePlus 000678
eMedicine aaem/118 med/2339
MeSH D003139

Застуда (англ. cold, common cold)[1] — гостре ураження верхніх дихальних шляхів, що спричинюють різні віруси. В україномовній медичній термінології поки що не має офіційного термінування. Поняття в Україні існує під абревіатурою «ГРВІ» (гострі респіраторні вірусні інфекції). По суті до «застуди» відносять таку вірусну інфекційну хворобу, що перебігає з підвищенням температури тіла, кашлем, нежитем, дискомфортом в горлі та, зазвичай, проходить за 7-10 днів. Термін застуда застосовують і для визначення охолодження організму людини, яке спричинюють різні хвороби[2].

Поширення[ред.ред. код]

Дихальні шляхи людини

Застуда є найпоширенішим гострим ураженням верхніх дихальних шляхів у розвинених країнах, в середньому за рік дорослий хворіє на застуду не рідше 2−3 разів, дитина — 6−10 разів на рік[3].

До числа найпоширеніших та добре відомих причин застуди (окрім грипу, який через свою величезну епідемічну потенцію та наслідки виносять за межі об'єднання ГРВІ) відносять:

Загалом, близько 200 вірусів здатні спричинити застуду.

Разом з тим, ураження дихальних шляхів можуть спричиняти й невірусні агенти (бактерії, найпростіші, гриби тощо). Їх не відносять до поняття «застуда», а в українській медичній термінології включають до об'єднання «ГРЗ» (гострі респіраторні захворювання). Іноді цей термін використовують для означення того, що причина, яка зумовила ураження дихальних шляхів, ще невияснена на момент обстеження хворого.

Епідеміологія[ред.ред. код]

Джерелом збудників застуди є хворі з вираженими або стертими формами хвороби, рідше — здорові вірусоносії. Зараження відбувається повітряно-краплинним механізмом передачі. Інфікування частіше настає під час розмови, кашлю, чхання. Велика кількість підвидів, серотипів, штамів більшості збудників ГРВІ та типоспецифічність імунітету є причиною того, що на застуду люди (передусім діти) хворіють багаторазово протягом життя. Рівень захворюваності підвищується в осінньо-зимовий період і ранньою весною, у вологу і холодну погоду. Захворюваність здебільшого спорадична, але можуть виникати й епідемічні спалахи.

Лабораторна діагностика[ред.ред. код]

Для тих ГРВІ, що спричиняють застуду і перебігають з гарячкою, характерними є типові зміни в загальному аналізі крові за умови неускладненого перебігу, а саме — нормоцитоз або лейкопенія, відносний лімфомоноцитоз та нормальні показники ШОЕ. При виникненні бактеріальних ускладнень може з'явитися лейкоцитоз, нейтрофільоз та підвищення ШОЕ.

У багатьох випадках розшифровку етіології ГРВІ проводити не потрібно, адже ці хвороби перебігають сприятливо та не мають етіотропного лікування. Для етіологічного підтвердження причини застуди у непевних випадках застосовують ІФА, ПЛР тощо. Методи експрес-діагностики включають РІФ та імунохроматографію (ІХГ), але вони мають меншу діагностичну цінність внаслідок меншої чутливості та специфічності, що призводить до виникнення хибнопозитивних або хибнонегативних результатів дослідження.

Лікування[ред.ред. код]

Хворих лікують переважно вдома, для значної більшості епізодів застуди характерний самолімітуючий перебіг. Корисним є постільний режим і хороший сон. При легких неускладнених формах хвороби лікування симптоматичне — (препарати для відновлення носової прохідності, для зменшення запалення у горлі, відхаркувальні тощо). Госпіталізують лише хворих з тяжким і ускладненим перебігом ураження, а також тих, хто мають тяжкі фонові хвороби (гіпертонічна хвороба, бронхіальна астма, ниркова недостатність тощо), за епідеміологічними показаннями. Жарознижувальні, анальгетики не доцільні. Антибіотики призначають лише при приєднанні бактерійної флори і розвитку ускладнень.

Корисним при застуді є пиття гарячого чаю, узвару тощо, що дає зменшення інтоксикації. Непоганим є поєднання овочів та курячого бульйону. Органосульфіди, які є в цибулі, у комбінації з вітамінами стимулюють виробництво імунних клітин. В курячому бульйоні міститься карнозин — речовина, яка допомагає імунній системі подолати хворобу на ранній стадії[4].

Учені стверджують, що деяка фізична активність може допомогти у боротьбі із застудою. Поки немає достатньої інформації про вплив фізичних вправ на тривалість захворювання, проте відомо, що люди, які займаються спортом регулярно, хворіють рідше[5].

Народні методи[ред.ред. код]

Біля ліжка хворого кладуть блюдце з дрібно нарізаним часником. Носоглотку можна промивати розчином, який готують так: на склянку теплої води додають половину чайної ложки солі і 3-4 краплі 5 % настоянки йоду.

Корисною є медово-часникова «каша»: натерти часник і змішати з липовим медом; приймати по одній чайній ложці тричі на день, запиваючи теплою водою[6].

Німецький експерт з монастирської медицини і фітотерапії Йоханнес Готфрід Маєр і його колеги з наукового центру у Вюрцбурзі стверджують, що застуду лікує краще всього цибуля в шкарпетках. Вони рекомендують дрібно нарізану цибулю насипати в шкарпетки, надіти їх і лягти в ліжко. А перед цим добре випити чаю з медом. Причому, як показали дослідження в Німеччині, краще всього — з гречаним медом[7].

Профілактика[ред.ред. код]

Для загальної профілактики застуди слід загартовувати організм за допомогою фізичних вправ, ходьби на свіжому повітрі, водних процедур, вітамінотерапії, природних фітонцидів, які містяться в часнику та цибулі, різноманітних ефірних олій. Слід привчати себе дихати тільки через ніс[6].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]