Засув (пристрій)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Залізний засув на дверях комори.
Старовинний засув.

За́сув[1], зменш. за́сувка[2], діал. за́сов[3] — рухомий дерев'яний або залізний пристрій для замикання дверей, воріт, хвіртки тощо. Має вигляд дерев'яного чи металевого бруса, що пересувається у скобах, укріплених на дверях (стулках воріт) і одвірку. Замки для закривання дверей на основі засувів використовувалися уже в Давньому Єгипті[4].

Вдосконалений засув, який можна відперти ззовні найпростішим ключем, відомий як «бганий замок»[5].

Засуви воріт можуть мати пробої для навісних замків.

Схожі пристрої[ред. | ред. код]

  • За́крутка — запірний пристрій у вигляді брусочка, що обертається на забитому в щось гвіздку[6]
  • Клямка (від сер-в.-нім. klamm, пор. «клема»)[7] — запірний пристрій у вигляді пластинки з важільцем, яка на відміну від засува закріплена одним кінцем на осі й може підійматися й опускатися[8]
  • Прого́нич — металевий стрижень, що використовувався для замикання віконниць, дверей, воріт[9].
  • Ригель — засувка накладного чи врізного замка, що забезпечує запирання, входячи в гніздо на одвірку
  • Шпінгале́т (через рос. шпингалет і нім. Spaniolett від фр. espagnolette — «запірна ручка для вікон», букв. — «іспаночка»)[10] — засувка у вигляді металевого стрижня чи пластинки з боковим важільцем[11]. Використовується для запирання хвірток, стулок вікон, кватирок.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Засув // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980. — Том 3, 1972. — С. 338.
  2. Засувка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Засов // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Claudio Ballicu. Serrature, Chiavi e chiavistelli: Sono davvero sicuri? (it). Процитовано 2014-11-21. 
  5. Бганий // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  6. Закрутка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  7. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — 572 с.
  8. Клямка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  9. Прогонич // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  10. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  11. Шпінгалет // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Посилання[ред. | ред. код]