Засулля (Лубенський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Засулля
Zasullya lbn gerb.png
Герб
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Лубенський район
Рада/громада Засульська сільська громада
Код КОАТУУ 5322886601
Основні дані
Населення 4544
Поштовий індекс 37552
Телефонний код +380 5361
Географічні дані
Географічні координати 49°59′33″ пн. ш. 33°01′42″ сх. д. / 49.99250° пн. ш. 33.02833° сх. д. / 49.99250; 33.02833Координати: 49°59′33″ пн. ш. 33°01′42″ сх. д. / 49.99250° пн. ш. 33.02833° сх. д. / 49.99250; 33.02833
Середня висота
над рівнем моря
92 м
Місцева влада
Адреса ради 37552, Полтавська обл., Лубенський р-н, с.Засулля , тел. 5-30-26
Карта
Засулля. Карта розташування: Україна
Засулля
Засулля
Засулля. Карта розташування: Полтавська область
Засулля
Засулля

Засу́лля — село в Україні, в Лубенському районі Полтавської області. Населення становить 4544 осіб. Орган місцевого самоврядування — Засульська сільська громада.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Село Засулля знаходиться на лівому березі річки Сула, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Піски, нижче за течією примикає село Солониця, на протилежному березі — місто Лубни. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера. Поруч проходять автомобільні дороги М03, Т 1718, Р42 та залізниця, станція Солоницька.

Назва[ред. | ред. код]

Походження назви «Засулля» — населений пункт «За річкою Сулою», який з'явився край переправи через річку Сула.

Історія[ред. | ред. код]

1578 р. польський король Ст. Баторій видає шляхтичу Михайлу Байбузі грамоту «На пустиню рік Сули, Удая, Солониці, неосажену людьми».

1582 р. угіддя перейшли до черкаського старости князя Олександра Вишневецького.

Засулля згадується в історичних джерелах 17 ст. 1727 р. Засулля, яке належало Роменській городовій старшині, захопив лубенський полковник Андрій Маркович.

За генеральним слідством про маєтності Лубенського полку 1729-30рр. Засулля — село, передмістя Лубен, 90 дворів.

Селяни залишалися вільними до 1752 року, коли Засулля, разом з Губським та іншими селами, віддано було Розумовським обозному Івану Кулябці. За даними Руманцівського перепису 1766 р в селі постійно проживало: козаків 30 дв., 32 х., 32 с. підсусідки Корнійовича, Прійми і різних козаків — 33 дв., 42 х., 42 с. Селян вільних 4 дв., 4 х., 4 с. Підс. Оріховського та інших 10 дв., 10 х., 10 с. Б. Кз. 65 дв., 137 х., 21 бдв.х. Селян «коронних» 17 дв., 38 х., 1 бдв.х., Мгарського монастиря і Кулябок, Андрія і Семена 23 дв., 23 х., 4 бдв.х., Підс. 33 дв., 54 х., 8 бдв.х. 

Символіка[ред. | ред. код]

Герб[ред. | ред. код]

Герб Засульської територіальної громади прийнятий 28 квітня 2007 року на 13 сесії сільської ради п'ятого скликання.

Гербовий щит поділений біло-синьою хвилястою лінією на два поля: малинове та зелене. У верхньому полі на малиновому тлі — схрещені у андріївський хрест шабля та стріла, у нижньому — зелене тло спілої пшениці.

Економіка[ред. | ред. код]

  • ВАТ «Лубенський коноплезавод».
  • Фірма «Дзеркало», ТОВ.
  • Лубенський комбінат будматеріалів, КП.
  • Лубенський райавтодор, філія ДчП Полтаваоблавтодор.
  • Лубенський насінняобробний завод, ДчП ДАК «Хліб України».
  • «Посулля», ЗАТ.
  • Лубенський цегельний завод (Райагробуд), ТОВ.
  • Лубенський конопляний завод, ВАТ.

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • Дитячий садок.
  • Засульська гімназія.
  • Будинок культури.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народились[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]