Затока Хреста

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Затока Хреста
66°00′ пн. ш. 179°15′ зх. д. / 66.000° пн. ш. 179.250° зх. д. / 66.000; -179.250Координати: 66°00′ пн. ш. 179°15′ зх. д. / 66.000° пн. ш. 179.250° зх. д. / 66.000; -179.250
Частина від Берингове море
Прибережні країни  Росія
Середня глибина 70 м
ідентифікатори і посилання
GeoNames 4031655
Затока Хреста. Карта розташування: Росія
Затока Хреста
Затока Хреста
Затока Хреста (Росія)
Мапа

Затока Хреста — частина Анадирської затоки Берингового моря біля південного берега Чукотського півострова. Адміністративно відноситься до Іультинського району Чукотського автономного округу, Росія.

Назва в перекладі з чукот. Кэнынын — «вигин», з ескімо. Каӈиниӄ — «бухта».

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Затока була відкрита в 1648 році під час експедиції Семена Дежньова. Нанесена на карту в 1665 році під назвою Ночан землепроходцем Курбатов Івановим. Також була відомою під на назвою Велика губа. Сучасна назва дана Вітусом Берінгом у 1728 р в честь свята Святого Животворящого Хреста.

Природні умови[ред. | ред. код]

Затока вдається в сушу на 102 км. Ширина біля входу становить 25 км, в середній частині 43 км. Глибина до 70 м. Береги обривисті, здебільшого порізані бухтами й гирлами річок. Взимку замерзає. Припливи півдобові, величиною 3 м.

Береги — заболочена тундра, в північній частині затоки, де розташовано селище міського типу Егвекінот — гірська тундра. На східному березі розташоване селище Конергіно, на західному — село Уелькаль. У затоку впадає декілько невеликих річок, найбільша з яких — Тнеквеєм.

В акваторію затоки заходять нерпа, моржі, кити.

Східне узбережжя затоки рівнинне, заболочені. Є безліч озер (найбільші — Амагитгин та Навкергитгин.

Примітки[ред. | ред. код]