Заторське князівство
| Заторське князівство пол. Księstwo Zatorskie нім. Herzogtum Zator | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Сілезьке князівство | |||||||||
| |||||||||
 Герб | |||||||||
| Столиця | Затор | ||||||||
| Державний устрій | Сілезьке князівство | ||||||||
| Історичний період | Середньовіччя Ранній новий період | ||||||||
• Відокремлено від Освенцимського князівства | 1445 | ||||||||
• Включено до складу Краківського воєводства | 1564 | ||||||||
| Населення | |||||||||
| |||||||||
| Сьогодні є частиною |  Польща | ||||||||
 Вікісховище має мультимедійні даніза темою: Заторське князівство | |||||||||
Заторське князівство (пол. Księstwo Zatorskie) або Заторське герцогство (нім. Herzogtum Zator) — одне з Сілезьких князівств, що існувало в 1445-1564 роках.
.jpg)
Затор відокремився від Освенцимського князівства, коли після одинадцяти років спільного правління сини князя Казимира I у 1445 році остаточно поділили землі між собою, при цьому його старший син Вацлав отримав територію навколо міста Затор. Роздробленість герцогства продовжилася після смерті Вацлава в 1468 році, коли в 1474 році його сини Казимир II і Вацлав II, а також Ян V і Владислав знову розділили територію Затора на дві частини вздовж річки Скава[1].
Однак після смерті Казимира II у 1490 році обидві частини герцогства були возз'єднані, a в 1494 році Ян V, як останній брат, що залишився в живих, став його одноосібним правителем. Оскільки сам Ян не мав спадкоємців, він вирішив того ж року продати герцогство польському королю Яну I Ольбрахту за умови, що сам він залишиться герцогом до своєї смерті[2][3].
У 1513 році Яна було вбито, а Затор приєднався до складу Польщі. На генеральному сеймі 1564 року король Сигізмунд II Август видав привілеї про інкорпорацію Освенцимського та Заторського герцогств до складу Польської Корони у складі Сілезького повіту Краківського воєводства, хоча польські королі зберегли як герцогські титули, а назва герцогства збереглася у правових актах (проте воно не мало особливих привілеїв)[4].
Після Першого поділу Польщі в 1772 році землі колишнього князівства увійшли до складу монархії Габсбургів. З 1818 по 1866 роки частина австрійської Галичини, Затор і Освенцим входили до Німецького союзу.
До 1918 року повний титул імператора Австрії включав, зокрема, титул герцог Заторський. Зі скасуванням Австро-Угорщини і заснуванням в 1918 році Другої польської республіки, цей титул також припинив своє існування.
Герцоги Заторські належали до Сілезької гілки династії П'ястів.
- 1434—1468 Вацлав I
- 1468—1490 рр. Казимир II, з 1474 р. співправитель зі своїм братом
- 1468—1487 Вацлав II
- 1468—1494 Ян V, з 1474 співрегент разом із братом
Напівофіційно з 1494 і офіційно з 1513 року князівство було частиною Королівства Польського
| Імператор | Приєднався | Помер |
| Йосип II | 1772 рік | 20 лютого 1790 р |
| Леопольд II | 20 лютого 1790 р | 1 березня 1792 р |
| Франциск І | 1 березня 1792 р | 2 березня 1835 р |
| Фердинанд І | 2 березня 1835 р | 2 грудня 1848 р |
| Франц Йосип І | 2 грудня 1848 р | 21 листопада 1916 р |
| Карл I | 21 листопада 1916 р | 11 листопада 1918 р |
- ↑ Żurek, Dorota (2014). Początki zamku w Zatorze. Rezydencja biednych książąt [The Beginnings of The Castle in Zator. The Residence of Poor Princes]. Wadoviana. Przegląd historyczno-kulturalny (Polish) (17): 182—196. ISSN 1505-0181. Процитовано 2 лютого 2024.
- ↑ Czechowski, Michael B. (Michael Belina) (1863). Poland: Sketch of her History. New York : Baker & Godwin. с. 49. Процитовано 2 лютого 2024.
- ↑ Wolski, Kalikst (1883). Poland, her glory, her sufferings, her overthrow. London : Kerby & Endean. с. 103. Процитовано 2 лютого 2024.
- ↑ Dembkowski, Harry E. (1982). The union of Lublin, Polish federalism in the golden age. Boulder : East European Monographs; New York : Distributed by Columbia University Press. с. 98. ISBN 978-0-88033-009-1.