Затор льоду
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зат́ор ль́оду — явище льодового режиму річки в період замерзання, що позначається нагромадженням крижин під час льодоходу в вузьких місцях. Буває найчастіше під час весняного льодоходу, але відмічається і восени. Часто буває причиною льодоставу. При заторі, як і при зажорі, вище по течії, від місця його утворення спостерігається підйом, а нижче — зниження рівня води.
Див. також[ред. • ред. код]
Література[ред. • ред. код]
- Клименко В. Г. Загальна гідрологія: Навчальний посібник для студентів. — Харків: вида-во ХНУ, 2008. — 144 c
Посилання[ред. • ред. код]
Pazynych V. Influence of ice jams on the formation of floodplain sand shapes. shapes[1]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Затор льоду |
 |
Це незавершена стаття з гідрології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
