Захарова Лариса Георгіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Захарова Лариса Георгіївна
рос. Лари́са Гео́ргиевна Заха́рова
Народилася 17 лютого 1933(1933-02-17)
Тифліс, СРСР
Померла 13 січня 2017(2017-01-13) (83 роки)
Поховання Тбілісі
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Росія[1][2]
Діяльність науковець
Alma mater Московський державний університет імені Ломоносова і Історичний факультет МДУ[d]
Науковий ступінь доктор історичних наук
Науковий керівник Зайончковський Петро Андрійович
Вчителі Зайончковський Петро Андрійович
Відомі учні A. I͡U. Polunov[d], Степанов Валерій Леонідович[d], Гері Хембург[d] і Христофоров Ігор Анатолійович[d]
Знання мов російська
Заклад Історичний факультет МДУ[d]

Лари́са Гео́ргіївна Заха́рова (17 лютого 1933, Тбілісі — 13 січня 2017, Москва) — радянський і російський історик, доктор історичних наук, професор. Заслужений професор МДУ.

Біографія[ред. | ред. код]

Л. Г. Захраова народилася 17 лютого 1933 року у Тбілісі.

У 1956 році акінчила з відзнакою Історичний факультет Московського державного університету.

В 1962 році під керівництвом проф. П. А. Зайончковського захистила дисертацію «Земская контрреформа 1890 г.» і здобула науковий ступінь кандидата історичних наук. У 1983 році захистила докторскую дисертацію «Самодержавство і скасування кріпосного права. 1856—1861 рр.». Згодом привоєно вчене звання професора.

Працювала на кафедрі історії Росії ХІХ - поч. ХХ століття історичного факультету Московського державного університету імені М. В. Ломоносова.

Була член секції історії Росії Російського гуманітарного наукового фонду, членом наукових рад Державного архіву Російської Федерації і Державного історичного музею, членом спеціалізованих вчених над із захисту дисертацій історичного факультету і факультету іноземних мов МДУ, членом редакційної колегії журналу «Russian Studies in History».

Померла 13 січня 2017 року в Москіві. Похована у Тбілісі.[3]

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Під керуванням проф. Л. Г. Захарової підготовлені і захищені 33 кандидатських дисертації, понад 80 дипломних робіт. Багато з її учнів відомі як автори серйозних монографій, отримали визнання наукової спільноти (О. У. Большакова, Ф. А. Гайда, А. З. Полунов, У. Л. Степанов, І. А. Христофоров, М. М. Шевченко та ін.).

Основні публікації[ред. | ред. код]

  • Земская контрреформа 1890 г. М., 1968.
  • Мемуари, щоденники, приватне листування другої половини XIX ст. // Джерелознавство історії СРСР XIX — початки XX;ст. М., 1970.
  • Криза самодержавства напередодні революції 1905 р. // Питання історії. 1972. № 8.
  • Самодержавство і скасування кріпосного права в Росії. 1856—1861. М., 1984 (переклад на англ. мов. — 1987).
  • Великі реформи в Росії. 1856—1874.  зб. статтей російських і американських істориків. М., 1992 (переклад на англ. мов. — 1994) (автор статті, член редколегії).
  • Олександр II // Російські самодержці. 1800—1917. М., 1993 (2-е вид.: М., 1994).
  • Листування імператора Олександра II з великим князем Костянтином Миколайовичем. Щоденник великого князя Костянтина Миколайовича. 1857—1861. М., 1994 (автор передмови; укладач, коментарі, вказівник — в співавторстві з Л. І. Тютюнник).
  • Вінчання з Росією. Листування вел. кн. Олександра Миколайовича з імператором Миколою I. 1837 рік. М., 1999 (автор передмови; публікація — в співавторстві з Л. І. Тютюнник).
  • П. А. Зайончковський. 1904—1983. Статті, публікації і спогади про нього. М., 1998 (член авторського колективу, член редколегії).
  • Олександр II і місце Росії в світі // Нова і новітня історія. 2005. № 2, 4.
  • The reign of Alexander II: a watershed? // The Cambridge History of Russia. Vol. II. Imperial Russia. 1689—1917. Cambridge, 2006.
  • Великі реформи: поворотний пункт російської історії? // Вітчизняна історія. 2005. № 4.
  • Спогади генерал-фельдмаршала графа Д. А. Мілютіна. 1816—1873. У 7-и томах. М., 1997—2006 (редактор, автор передмов; коментарі — в співавторстві).
  • Щоденник генерал-фельдмаршала графа Д. А. Мілютіна. 1873—1899. У 5-х томах. М., 2008—2013 (редактор, автор передмов; коментарі — в співавторстві).
  • Листування цісаревича Олександра Миколайовича з імператором Миколою I. 1838—1839. М., 2008 (автор передмови; публікація — в співавт. з З. У. Мироненко).
  • Петро Андрійович Зайончковський. Збірник статтей і спогади знагоди сторіччя історика. М., 2008 (член авторського колективу, член редколегії).
  • Олександр II і скасування кріпосного права в Росії. М.: РОССПЭН, 2011.

Примітка[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Юбилей Л. Г. Захаровой // Отечественная история. - 2003.- № 2. - С. 213- 214.

Посилання[ред. | ред. код]