Захаріас Топеліус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Захаріас Топеліус
Zacharias Topelius
Захаріас Топеліус
Народився 14 січня 1818(1818-01-14)
Нюкарлебю
Помер 12 березня 1898(1898-03-12) (80 років)
Сіпоо
Поховання Гієтаніємі
Країна Велике князівство Фінляндське
Національність фінські шведи
Місце проживання Björkuddend
Kuddnäsd
Гельсінкі
Оулу
Діяльність письменник, поет, журналіст
Сфера роботи історія[1], журналістика[1] і дитяча та підліткова літератураd[1]
Alma mater Гельсінський університет
Заклад Helsingfors Tidningard і Гельсінський університет
Мова творів шведська
Напрямок романтизм
Жанр поезія, дитяча література і художня література
Magnum opus Fältskärns berättelserd, Boken om vårt landd і Läsning för barnd
Членство Finnish Antiquarian Societyd і Saturday Societyd
Конфесія лютеранство
Батько Zacharias Topelius seniord
Мати Catharina Sofia Topeliusd
Родичі Michael Toppeliusd
У шлюбі з Emilie Topeliusd
Діти Toini Topeliusd і Eva Topeliusd
Автограф
Премії Золота медаль Шведської академії
Сайт: topelius.sls.fi

CMNS: Захаріас Топеліус у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Захаріас (Цакаріас) Топеліус (швед. Zacharias Topelius, Zachris Topelius (Цахріс/Захріс Топеліус), 14 січня 1818, Нюкарлебю, Велике князівство Фінляндське — 12 березня 1898, Сіпоо, там само) — видатний фінляндський письменник і поет.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 14 січня 1818 року в родині лікаря й відомого збирача народної поезії. Вже в дитинстві проявилися його художні здібності: багата уява, спостережливість, інтерес до таємничого і містичного. У віці одинадцяти років він був відправлений на навчання до школи в Улеаборг.

У 1833 році переїхав до Гельсінгфорса, де познайомився з Йоганом Людвігом Рунебергом, який стояв на чолі національно-патріотичного руху у Фінляндії 1830-х років. Гурток Рунеберга зробив сильний вплив на молодого Топеліуса, зумовивши подальший розвиток його літературної і суспільно-політичної діяльності.[5] У 1840 Топеліус закінчив Гельсінгфорський університет, а в 1841 став головним редактором «Гельсінгфорських вістей» (швед. Helsingfors Tidningar) і займав цю посаду аж до 1860.

Його публіцистика відзначалася ліберальністю поглядів. 1845 року вийшла перша з 4 збірок віршів Топеліуса «Квіти вересу».

У 1847 році він став доктором історичних наук, ще через 7 років — професором. Однак проросійська позиція Топеліуса в період Кримської війни відштовхнула від нього радикально налаштованих фінляндців.

У 1873-1878 був ректором Гельсінгфорського університету. 1878 року залишив цю посаду, щоб цілком присвятити себе літературній праці.

Був нагороджений Шведською академією золотою медаллю за літературні заслуги у 1886 році.

Творчість[ред. | ред. код]

Літературна творчість Топеліуса дуже різноманітна. Його лірика глибоко патріотична, пронизана любов'ю до батьківщини і її природи («Танення льоду на річці Улео», «Лісові пісні», «Зимова вулиця» тощо). У пізніших віршах переважають релігійні мотиви.

Крім того, Тобеліус знаменитий історичною прозою: романами, повістями та оповіданнями, у яких помітний вплив Вальтера Скотта, Віктора Гюго і данського романіста Б. С. Інгеманна. Роман «Герцогиня Фінляндська», що вийшов 1850 року, став першою спробою створення у фінляндській літературі великого національно-історичного роману. «Розповіді фельдшера» дають художній нарис про історію Фінляндії з часів Густава II Адольфа до Густава III. 1879 року вийшов роман про часи шведської королеви Христини — «Діти зірок». З драматичних творів Топеліуса широку популярність здобули трагедія «Регіна фон Еммеріц»(1853) і драма «50 років по тому» (1851), в основу яких були покладені епізоди з «Оповідок фельдшера».

У Європі Топеліус відомий насамперед як автор казок «Sagor» (18471852). У більш ранніх з них відчувається деяке наслідування Андерсена, але потім він знаходить свій власний оригінальний стиль.

Українські переклади[ред. | ред. код]

  • Подарунок морського царя: фінські казки та історії. Переклад зі шведської Наталі Іваничук. Худ. Інна Шкльода. Львів, Видавництво Старого Лева, 2008. — 246 с. (Серія «Казки Старого Лева») ISBN 978-966-2909-29-6
    • Унда Марина — Морська Хвилька
    • Сікку
    • Маленький Лассе
    • Подарунок морського царя
    • Ключниця Діви Марії
    • Домовик замку Обу
    • Фортеця Єльтеборґ — Героїчна
    • Вчений хлопчина
    • Гойда-да
    • Перша казка Вальтера
    • Сампо-Малюк
    • Хробачок у ягідці-малинці
    • Туттемуй
    • Пікку Матті
    • Зіронька
    • Перлина Адальміни
    • Мурашка йде до лікаря

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Твори автора в Інтернеті[ред. | ред. код]

  1. а б в Czech National Authority Database
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б BiographySampo
  4. а б Kansallisbiografia / за ред. M. KlingeSuomalaisen Kirjallisuuden Seura, Suomen Historiallinen Seura. — ISSN 1799-4349
  5. Ковальов, Д.В. (2021). Порівняльний аналіз націєтворчих процесів у Фінляндії та Підросійській Україні (кінець XVIII – початок ХХ століть) (Укр.) . Дніпро: НТУ "Дніпровська політехніка" і ДНУ ім. О. Гончара. с. 73.