Захар Беркут (фільм, 1971)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Захар БеркутPicto infobox cinema.png
Захар Беркут
Zachar Berkut (UA poster, 1972).jpg
Офіційний український постер
Жанр історична драма
Режисер Леонід Осика
Сценарист Дмитро Павличко
У головних
ролях
Іван Миколайчук
Костянтин Степанков
Борислав Брондуков
Іван Гаврилюк
Антоніна Лефтій
Оператор Валерій Квас
Композитор Володимир Губа
Кінокомпанія Кіностудія ім. О. Довженка
Тривалість 97 хв.
Мова українська
російська (дубляж)
Країна УРСР
Рік 1971
Дата виходу 1 січня 1971 (УРСР)[1]
3 квітня 1972 (CРСР)[1]
IMDb ID 0175346

«Заха́р Бе́ркут» — український радянський кольоровий широкоформатний стереофонічний художній фільм 1971 року, знятий за мотивами однойменної повісті Івана Франка про подвиг невеличкої карпатської громади, що вступила в нерівний двобій з татаро-монгольськими завойовниками.

Сюжет[ред. | ред. код]

Землі карпатської громади в наділ отримує боярин Тугар Вовк. Він хоче з жителів села зробити своїх підданців. Між громадою і боярином та його свитою — велика ментальна відмінність: по-перше, боярин вважає себе за одноосібного владоможця, а жителі громади вважають тільки віче й закони предків за найвищу міру влади; по-друге, боярин та його сім'я є християнами, а жителі села — язичники.

Дізнавшись про зраду інтересів громади, жителі села засуджують Тугара на смерть. Він із дочкою втікає до татар. У бою коло маєтку боярина молодшого сина Захара Беркута захоплюють у полон. Його наречена Мирослава, Тугарева дочка, тікає до жителів села й викриває батьків задум провести татар їхніми землями.

Жителі громади влаштовують в ущелині пастку, щоб знищити ворогів. Але за трагічних обставин разом із татарським військом гинуть два сини Захара Беркута

У головних ролях[ред. | ред. код]

В епізодах: Віталій Розстальний, Борис Савченко, Володимир Шакало, Лев Перфілов, Георгіос Совчіс, Валерій Панарін, Володимир Олексієнко, Лілія Гурова, Лев Колесник, Найдан Гендунова, Журахон Рахмонов, С. Халтагарова, А. Ільїн, Геннадій Данзанов, П. Чичканов, Микола Федорцев, Галина Левченко, Олександр Липов, Герман Колушкін, Євген Хринюк, Георгій Якутович, Микола Яковченко (немає в титрах)

Знімальна група[ред. | ред. код]

Обкладинка релізу фільму на CD диску з 90-их

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 1971 — Головний приз, спеціальний диплом Валерію Квасу за оригінальну операторську роботу (кінофестиваль «Молодь — молодим», Дніпро)
  • 1972 — приз і премія за відтворення на екрані традицій народного героїчного епосу (Всесоюзний кінофестиваль, Тбілісі)

Похідні твори[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]