Захворювання опорно-рухового апарату

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ортопедія – це є галузь медицини, що займається вивченням, лікуванням і профілактикою стійких диформацій органів руху і опору.

Травматологія – це є розділ клінічної медицини, який вивчає механічні пошкодження, їх лікування та профілактику. Ортопедія пов’язана із розділом клінічної медицини, що вивчає пошкодження опорно-рухового апарату (кісток, суглобів, м’язів, сухожилля, зв’язок) із травматологією. Саме до ортопедії і травмотології належить протезування, що є комплексним медико-технічною дисципліною, яка характеризується виготовленням і використанням протезів і ортезів для відновлення втраченої форми і функції опорно-рухової системи.

Рух – є одним із найголовніших елементів у житті людини. Це відбувається на основі системи органів (кісток, їх з’єднань та м’язів), які є об’єднаними у єдину систему - опорно-рухову. Рухову функцію виконують м’язи і кістки кінцівок, м’язи спини і грудей, хребет.

Хребет складається із 5 відділів:

  • Шийний відділ, який в свою чергу складається із 7 хребців;
  • Грудний відділ, який складається із 12 хребців;
  • Поперековий відділ, який складається із 5 хребців;
  • Крижовий відділ, який складається із 5 хребців;
  • Куприковий відділ, який складається із 4-5 хребців;

Отже, хребет є складним механізмом, в якому налічується 33-34 хребці.

Хребець – це є короткі кістки, розміщенні одна над одною і складаються із тіла, дуги і семи відростків. І саме задній відросток можливо прощупати на спині у вигляді горбика на хребті. В свою чергу, усі хребці мають отвори і таким чином, вони утворюють – хребетний канал, в якому розміщений спинний мозок. Найменші хребці знаходяться в шийному відділі, а найбільші – в поперековому. Хребці між собою з’єднуються між собою за допомогою хрящів і зв’язок, і тому такий механізм є гнучким, еластичним та рухливим.

Хребет людини здатний здійснювати різноманітні вигини і в положенні профілю нагадує літеру S. Наприклад, шийний і поперековий вигини спрямований вперед (лордоз), грудний і крижовий – назад (кіфоз). Такою формою хребта є прямоходіння. Важливо зазначити, що у новонароджених хребет є рівним, окрім маленького крижового вигину. Проте із часом утворюються всі вигини, а саме: шийний – коли дитина починає тримати голову, грудний – коли починає сидіти, поперековий і крижовий – коли починає стояти. Такі вигини хребта дозволяють утримувати рівновагу, забезпечують пом’якшення поштовхів і струсів тіла під час бігу чи будь-якого іншого фізичного навантаження.