Захисна група

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Принципова схема використання захисної групи

Захисна́ гру́па — функціональна група, яка вводиться до молекули хімічної сполуки для забезпечення регіоселективності проведення певної хімічної реакції.[1]

Захисна група вводиться до молекули тимчасово, перед проведенням хімічної реакції з іншою групою з метою запобігання перебігу небажаної реакції на визначеному реакційному центрі, на який і вводиться захист. Після здійснення необхідних перетворень група повинна легко зніматись, залишаючи іншу частину молекули незмінною. Поширеним прикладом захисної групи є ацильна група, що вводиться для захисту аміно- або оксигруп.

Приклад: алюмогідрид літію може відновлювати естерну та карбонільну функціональні групи одночасно. Однак, якщо потрібно провести реакцію лише з естерною групою і залишити недоторканою карбонільну, то останню захищають, перетворюючи її у кеталь, який з алюмогідридом не реагує

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Theodora W. Greene, Peter G. M. Wuts Protective Groups in Organic Synthesis 4th Edition, 2006 ISBN 978-0-471-69754-1 Wiley

Джерела[ред. | ред. код]