Захоплення Беджаї (1555)
| Захоплення Беджаї (1555) | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Османсько-габсбурзькі війни | |||||||||
 Морська битва біля Беджаї. Гравюра XVII ст. | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 Османська імперія Алжирський еялет Королівство Куку[1]
|
 Іспанська імперія
| ||||||||
| Командувачі | |||||||||
| Саліх-реїс Ку І-Каді[1]
|
Луїс Перальта Алонсо Перальта Андреа Доріа (не встиг прийти на допомогу)
| ||||||||
| Військові сили | |||||||||
| 6,000 включно з 3,000 кабілів [2] | 500–1 000 солдат | ||||||||
Захоплення Беджаї — захоплення у вересні 1555 року контрольованого іспанською залогою міста Беджая (на території сучасного Алжиру) армією Османської імперії на чолі з бейлербеєм османського еялету Алжир Саліх-реїсом. Іспанське укріплене поселення (ісп. presidio) в Беджаї, підсилене з кутів трьома потужними фортами утримувала залога від 500 до 1 000 содат під керівництвом спочатку Луїса Перальта, а потім його сина Алонсо Перальта[3]. Після капітуляції і захопленню в полон іспанського гарнізону, османи дозволили Алонсо Перальта вільно покинути місто, але по поверненню в Іспанію його було страчено за наказом короля Карла V Габсбурга.
Передумови[ред. | ред. код]
Беджаю, одне з найстаріших і найвідоміших міст Алжиру, а на момент захоплення столицю невеликого емірату, яким керувала бічна гілка династії туніських Хафсідів[4], було захоплено іспанським флотом на чолі з Педро Наварро в 1510 році. Емір Абдель-Азіз відступив в глиб країни до Калаа-Бені-Аббес і заснував емірат навколо цього берберського укріпленого міста. Еміри Калаа не полишали мрію повернути Беджаю і відновити колишні володіння. Оскільки їм не вистачало для цього ресурсів, вони намагались об'єднатись з якоюсь сторонньою потужною силой, яка володіла б сучасною армією і облоговою артилерією. Проте декілька спроб, зроблених з різними союзниками, зокрема з османськими корсарами Аруджем та Хизиром Барбароссами та з османським Алжирським еялетом не були успішними.
Після іспанського захоплення місто сильно занепало і до 1555 року представляло собою невелике трикутне укріплене послення (presidio), підсилене з кожного кута потужним фортом — Імперським фортом (форт Moussa), зведеним на руїнах Гулети, великою фортецею (Casbah) і малим фортом (форт Abdelkader), стародавньою берберською фортецею[5].
Облога[ред. | ред. код]
Напад на Беджаю був організований османським бейлербеєм Саліх-реїсом з міста Алжир, столиці підпорядкованого йому османського еялету. Османська армія складалась з 40 000 тисяч чоловік, союзного війська кабілів (з королівств Бені-Аббас і Куку), а також флоту, відомості про склад якого різняться. Деякі джерела вказують, що він був незначним і складався з двох галер, барка та французького судна, реквізованого в Алжирі[3], інші вказують на наявнісь 22 галер, озброїних гарматами.
Дізнавшись про напад, Перальта надіслав до Іспанії заклик про допомогу і генуезький адмірал Андреа Доріа готувався вийти на порятунок на чолі іспанського флоту з Неаполя, але не встиг зробити цього до моменту падіння міста[3].
Іспанці, сил яких не вистачало на утримання усіх укріплень, облишили форт Мусса (Moussa) і зосередили свої сили в двох інших фортах. Саліх-реїс зконцентрував свою артилерію на обстріл форта Абделькадер (Abdelkader), який захищало близько сорока солдатів і після 5 днів боїв його залога здалась. 27 вересня, на 25 день облоги, губернатор Альфонсо де Перальта, оточений фортеці Касбах (Casbah) разом з рештою своїх військ, залишившись без їжі та амуніції змушений був також капітулювати.
28 вересня армія Саліх-реїса зайняла місто, забрали багату здобич і розділили між собою 600 іспанців, захоплених в полон для продажу в рабство. З деякими джералами, Алонсо Перальто була надана обіцянка, що він зможе покинути місто неушкодженим і разом із 40 іспанцями, обраними на його вибір. За іншими джералами обіцянка свободи була надана лише самому Перальто. Проте османи та кабіли порушили домовленості і захопили в полон усіх іспанських солдат, за винятком самого Алонсо, якому було дозволено відпливти на французькій каравелі до Іспанії.
Після повернення до Іспанії, Алонсо Перальта був підданий жорсткій критиці і за наказом короля Карла V Габсбурга був обезголовлений у Вальядоліді 4 травня 1556 року[3].
Наслідки[ред. | ред. код]
Захоплення Беджаї дозволило османам оточити позиції іспанців та їх хафсидських союзників на північноафриканському узбережжі в Магрибі. Відтепер іспанська фортеця Ла-Гулетт та місто Туніс, що утримувалось іспанським вассалом, хафсидським халіфом Ахмадом III були оточені османськими базами Беджая в Алжирі і Триполі в Лівії (останнє османи захопили раніше в 1551 р.)[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Hugh Roberts, Berber Government: The Kabyle Polity in Pre-colonial Algeria , IB Tauris , 2014, p. 195
- ↑ p.81 Grammont, H. D. de (1887). Histoire d'Alger sous la domination turque (1515-1830) [Архівовано 15 грудня 2021 у Wayback Machine.] (in French). E. Leroux
- ↑ а б в г The Mediterranean and the Mediterranean world in the age of Philip II Fernand Braudel p.933-
- ↑ Barnaby Rogerson (4 листопада 2010). The Last Crusaders: East, West and the Battle for the Centre of the World. Little, Brown Book Group. с. 3. ISBN 978-0-7481-2468-8. Архів оригіналу за 13 грудня 2021. Процитовано 1 березня 2021.
- ↑ , The Mediterranean and the Mediterranean World in the Age of Philip II, University of California Press ISBN 978-0-520-20330-3 books.google.fr/books?id=LPp63EKb9moC&pg=PA933
- ↑ The Last Great Muslim Empires H. J. Kissling, Bertold Spuler, F. R. C. Bagley p.128