Захоплення бурових вишок «Чорноморнафтогазу»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Захоплення бурових вишок «Чорноморнафтогазу»
Анексія Криму
Українські газовидобувні платформи у Чорному морі (2022)
Українські газовидобувні платформи у Чорному морі (2022)

Українські газовидобувні платформи у Чорному морі (2022)
Дата: березень 2014 — серпень 2023
Місце: Україна територіальні води України Одеського газового родовища і Голіцинського родовища
Результат: Дві бурові вишки відбуксировані до Криму
Сторони
Україна Україна Росія Росія
Військові формування
з 2015:
 Військово-морські сили
з 2017:
 Повітряні сили
 ВМФ РФ
 Десантні війська

 Морська піхота

 ГРУ РФ

У березні 2014 року, під час російської інтервенції до Криму, підрозділами ЗС РФ було захоплено українські бурові платформи «Петро Годованець» і «Україна» (відомі як «вишки Бойка»), що належать Чорноморнафтогазу.[1] Вишки на той час знаходилися у територіальних водах України на Одеському газовому родовищі. Були захоплені також СПБУ «Таврида» і СПБУ «Сиваш».

У грудні 2015 року бурові платформи були переміщені до Голіцинського родовища біля узбережжя Криму.

Станом на 2022 рік, на кожній із чотирьох вкрадених установках російські військові встановили засоби радіоелектронної розвідки та боротьби. Зокрема, РЛС типу «Нева» та гідроакустичні системи, завдяки чому російські військові контролювали надводний, повітряний і підводний простір у північно-західній частині моря між Кримом та Одесою.

20 червня 2022 року під час російського широкомасштабного вторгнення, Україна завдала ракетних ударів по вишкам, а у серпні 2023 року їх було повернуто під контроль України[2].

Передумови

[ред. | ред. код]

За повідомленням Юрія Продана, Україна інвестувала у «Чорноморнафтогаз» порядка 12 млрд грн.[3] На морському шельфі Одеського газового родовища було розміщено дві самопідіймальні плавучі бурові установки: В312 — «Петро Годованець» (побудовану у 2010) та В319 — «Україна» (побудовану у 2012).[4] Разом з буровими вишками були куплені два нових шельфових судна — буксири «Федір Урюпін» та «Мис Тарханкут».[5]

Перебіг подій

[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]

19 березня 2014 року міністр енергетики України Юрій Продан повідомив, що дві бурові установки, що належали українській компанії «Чорноморнафтогаз», були захоплені російськими військами.[3]

Розслідування Інформнапалму, що було оприлюднене у вересні 2015, виявило що бурові установки були захоплені десантниками 104-го десантно-штурмового полку Повітрянодесантних військ РФ.[6] Головним фігурантом розслідування став військовослужбовець полку Іван Козлов.

1 квітня 2014 Генеральна прокуратура України почала розслідування в рамках кримінальної справи щодо факту злочинного загарбання українських державних вишок. Внаслідок клопотання старшого слідчого рішенням суду від 23 грудня 2015 було накладено арешт на бурові установки «Петро Годованець» та «Україна».[4]

Орієнтовно у кінці жовтня — початку листопада 2015 на вишках були вимкнені транспондери — система ідентифікації суден AIS, що передає габарити, курс та інші дані в радіоефір.[5]

14 грудня 2015 з'явилося повідомлення, що вишки були відбуксирувані до Криму.[7] Завдяки аналізу переміщення захоплених раніше українських буксирів «Федір Урюпін» та «Мис Тарханкут», вдалося встановити, що вишки були відбуксирувані ще 7-8 грудня на Голіцинське родовище до узбережжя Криму.[5] Бурові платформи під час транспортування супроводжувалися сторожовим катером Прикордонної служби ФСБ РФ і ракетним катером Чорноморського флоту ВМФ РФ, які відігнали турецьке судно, що трапилося їм на шляху.[1]

15 грудня 2015 корабель «Переяслав» і водолазне судно «Нетішин» ВМС України терміново вийшли у море в район вишок. Прибувши на місце, шлях «Нетішину» перегородив прикордонний сторожовий корабель проекту 22460 «Аметист» (бортовий номер 055). В результаті переговорів з російського корабля передали застереження покинути район. Підійшов також російський ракетний катер «Р-109» (бортовий номер 952) і, маневруючи, показував, що готовий до атаки. На борту «Нетішина» зіграли «боєготовність 1», але із Південної військово-морської бази у Миколаєві отримали наказ відійти. «Нетішин» покинув район.[8]

Чергове розслідування Інформнапалму, опубліковане 8 січня 2016 , показує що вишки на той час досі знаходилися під охороною російських десантників, а також військовослужбовців 25-го полку спецпризначення ГРУ, з якого ідентифікований Олександр Алімов, і морської піхоти РФ — 810-ї бригади морської піхоти, з якої був опізнаний Данило Моргунов.[4]

На початку грудня 2016, за словами військового прокурора України Анатолія Матіоса, ракетний катер ВМФ РФ змусив відійти корабель Прикордонної служби України.[1] За повідомленням російських ЗМІ, бурові установки охороняв фрегат «Питлівий».[1] Порушуючи встановлені міжнародні правила мореплавства, російське командування з уже вкрадених ними українських бурових платформ відмовилось відповідати на загальноприйнятому радіочастотному каналі на запити українських прикордонників.[9][10]

27 січня 2017 року водолазне судно «Почаїв» ВМС України було обстріляне із захопленої бурової вишки. Прес-служба опублікувала фото пошкоджень корабля.[11][12][13]

1 лютого 2017 року транспортний літак Ан-26 ЗСУ, перебуваючи у виключній (морській) економічній зоні України, був обстріляний з захопленої вишки стрілецькою зброєю.[14][15][16]

Станом на березень 2020 року Морська охорона ДПСУ фіксувала факти здійснення незаконної діяльності РФ у виключній (морській) економічній зоні України: під час планового патрулювання та здійснення контролю за дотриманням законодавства України в прилеглій та виключній (морській) економічній зоні тактичною групою кораблів Морської охорони ДПСУ за підтримки прикордонної авіації обстежено, в тому числі, райони газоконденсатних родовищ. В районі Одеського родовища виявлено та розпізнано самопідйомні плавучі бурові установки (СПБУ) «Україна», перейменована окупаційною владою анексованого Криму у «Крим-1», та СПБУ «Таврида». На обох установках наявні ознаки продовження промислової діяльності, підняті прапори країни-агресора. Із наближенням до родовища на 5 морських миль, спостережна вахта кораблів Морської охорони розпізнала ракетний катер «Івановець» ЧФ РФ (проєкту 1241 «Молния»), який патрулював район родовища[17][18].

Навесні 2021 року на захоплених платформах несли постійну службу близько 50 військових РФ.[19]

Російське вторгнення 2022 року

[ред. | ред. код]

За даними видання Defense Express, окрім свого природного призначення, вони служили як радіолокаційні та радіотехнічні пости спостереження. Бурові платформи також могли виконувати додаткові військові задачі: бути базою для диверсійно-розвідувальних груп, на них знаходились зенітні ракетні комплекси, служили проміжним пунктом дозаправлення транспортних вертольотів. Так, дальність польоту завантаженого Мі-8 складає близько 500 км, а довжина маршруту від авіабази у Саках до Зміїного та назад — 530 км.[20]

За даними Центру журналістських розслідувань, на кожній із чотирьох вкрадених установках російські військові встановили засоби радіоелектронної розвідки та боротьби. Зокрема, РЛС типу «Нева» та гідроакустичні системи, завдяки чому російські військові контролювали надводний, повітряний і підводний простір у північно-західній частині моря між Кримом та Одесою.[19]

Міністр оборони України Олексій Резніков сказав, що вишки, окрім розміщення станцій РЕБ служили для захисту кораблів ЧФ РФ від українських протикорабельних ракет:[21]

Мало того, що [вишки Бойка] взагалі в принципі вкрадені в України у 2014 році під час окупації Криму, росіяни на них розміщували свої станції РЕБ, росіяни використовували їх як захист для своїх кораблів, ховаючись за ними, щоб наш чарівний «Нептун» не міг дістати їх своїми системами наведення.
— Міністр оборони України Олексій Резніков, 24 червня 2022.

20 червня 2022 року російська окупаційна адміністрація заявила, що начебто обидві вишки зазнали ракетного удару з боку України. Окупаційна адміністрація провела евакуаційну операцію, начебто на вишках на той час перебувало 12 чоловік, 5 було евакуйовано[22].

В середині серпня 2023 року поблизу бурових платформ відбулося бойове зіткнення між українськими військовими на чотирьох катерах та російським винищувачем Су-30. Інцидент був знятий з певної відстані з українського БПЛА. Російський літак невдало намагався уразити українські катери з гарматного та ракетного озброєння, та ці спроби були припинені пострілом ПЗРК, внаслідок якого літак зазнав ушкодження[23]. ЗСУ звільнили вишки у серпні 2023 року[24].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Шрамович, В'ячеслав (3 лютого 2017). Анексовані вишки: історія газових платформ біля Одеси. BBC Україна (брит.). Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 4 лютого 2017.
  2. "Вишки Бойка" під контролем. Що це таке, де вони знаходяться та чим важливі для України. РБК-Украина (укр.). Процитовано 11 вересня 2023.
  3. а б Сепаратисты в Крыму захватили буровые вышки "Черноморнефтегаза". Архів оригіналу за 26 січня 2017. Процитовано 29 січня 2017.
  4. а б в Куди Росія перемістила загарбані українські «вишки Бойка» вартістю $800 млн? - InformNapalm.org (Українська). InformNapalm.org (Українська) (укр.). 8 січня 2016. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 29 січня 2017.
  5. а б в «Вишки Бойка» знайшли по треках буксирів і фото військовослужбовців РФ - InformNapalm.org (Українська). InformNapalm.org (Українська) (укр.). 25 січня 2016. Архів оригіналу за 29 серпня 2016. Процитовано 2 лютого 2017.
  6. Бурові "Чорноморнафтогазу" захоплювали десантники 104 полку ПДВ РФ - InformNapalm.org (Українська). InformNapalm.org (Українська) (укр.). 18 вересня 2015. Архів оригіналу за 8 жовтня 2016. Процитовано 29 січня 2017.
  7. Росія перемістила "вишки Бойка" ближче до Криму. LB.ua. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 2 лютого 2017.
  8. Рейдерство й тероризм РФ. «Вишки Бойка» як індикатор військових викликів на морі - InformNapalm.org (Українська). InformNapalm.org (Українська) (укр.). 16 липня 2016. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 2 лютого 2017.
  9. Zaxid.net. Бурові вишки України у Чорному морі незаконно використовують під прапором РФ, – Анатолій Матіос. ZAXID.NET. Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 4 лютого 2017.
  10. Бурові вишки України у Чорному морі незаконно використовують під російським прапором – Матіос - Новини - Український тиждень, Тиждень.ua. tyzhden.ua. Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 4 лютого 2017.
  11. Російські снайпери обстріляли українське судно. Українська правда. Архів оригіналу за 30 січня 2017. Процитовано 1 лютого 2017.
  12. Судно "Почаїв" обстріляли з бурових платформ у Чорному морі (фото). LB.ua. Архів оригіналу за 30 січня 2017. Процитовано 1 лютого 2017.
  13. Українське судно Почаїв обстріляли з бурових платформ РФ у Чорному морі. ua.112.ua (укр.). Архів оригіналу за 30 січня 2017. Процитовано 1 лютого 2017.
  14. Міноборони: у Чорному морі обстріляли транспортний літак ЗСУ. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 1 лютого 2017. Процитовано 1 лютого 2017.
  15. Український літак обстріляли над морем із захоплених РФ вишок. Українська правда. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 1 лютого 2017.
  16. Транспортний літак ВМС ЗСУ обстріляли в районі Одеського газового родовища із захоплених раніше РФ бурових вишок. Інтерфакс-Україна. Архів оригіналу за 1 лютого 2017. Процитовано 1 лютого 2017.
  17. Росія продовжує красти український газ. Ukrainian Military Pages. 27 березня 2020. Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 27 березня 2020.
  18. «Ивановец» охороняє захоплені Росією плавучі бурові установки. Український мілітарний портал. 26 березня 2020. Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 27 березня 2020.
  19. а б Після атаки ЗСУ був серйозно пошкоджений блок-кондуктор на захопленому рф Одеському родовищі, супутник NASA зафіксував пожежу (додано). Центр журналістських розслідувань (укр.). 23 червня 2022. Процитовано 23 червня 2022.
  20. Зона заборони доступу у дії: що зараз відбувається у Чорному морі та чому це стратегічно важливо | Defense Express. defence-ua.com (укр.). Процитовано 21 серпня 2022.
  21. Кораблі ЧФ РФ ховалися за "вишками Бойко" від систем наведення "Нептуна" – Резніков | Defense Express. defence-ua.com (укр.). Процитовано 21 серпня 2022.
  22. Окупаційна влада Криму заявляє, що ЗСУ уразили бурові платформи “Чорноморнафтогазу”. Мілітарний. 20 червня 2022.
  23. У ГУР показали епізод з відбиттям атаки Су-30 у районі "Вишок Бойка" і знову засвітили невідомий "стелс-дрон" (відео). Defense Express. 23 серпня 2023.
  24. Україна повернула контроль над "вишками Бойка" в Чорному морі. РБК-Украина (укр.). Процитовано 11 вересня 2023.
  25. Обстріл росіянами цивільного українського судна в 2000-му році. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 1 листопада 2019. Архів оригіналу за 10 листопада 2019. Процитовано 9 листопада 2019.