Західні слов'яни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Зведений герб західних слов'ян: перше чвертьполе — герб поляків (на крилах герби кашубів та сілезян), друге чвертьполе — герб чехів, третє чверть поле — герб лужицьких сербів та поморських слов'ян, четверте чвертьполе — герб словаків.
Західні (світлозелені), східні та південні слов'яни
Західні слов'яни в 9-10 столітті

Західні слов'яни — частина великої слов'янської сім'ї, що проживає у східній та центральній Європі. До них відносять: чехів, кашубів, лужичан, поляків i словаків. В процесі міграції та експансії слов'ян (VI-VII століття) ця людність змогла майже уніфікувати культуру і в значній мірі мову. Лише колонізація уграми Угорської низини на початку IX ст. розірвала зв'язок між слов'янами, що проживали північніше Карпат і Судетів з балканськими та наддунайськими слов'янами. Це спричинило розмежування західних і південних слов'ян. Розмежування східних і західних слов'ян розпочалось у X ст., коли виникли дві конкуруючі між собою держави — Київська Русь та Польща. Дуже поглибило відчуження і те, що в країнах було християнство різних обрядів (католицизм і православ'я). Таким чином уже в X ст. більш-менш монолітна слов'янська спільнота розпалась на три різних гілки.

Західнослов'янські племена[ред.ред. код]

Західні слов'яни зберігали мовну єдність аж до XI століття, проте пізніше вирізнялись:

Землі заселені Ободритами, Велетами (Лютичами) та Лужицькими сербами

Порівняння західнослов'янських мов[ред.ред. код]

польська нижньолужицька верхньолужицька чеська словацька кашубська полабська древ'янська сілезька
człowiek cłowjek čłowjek člověk človek człowiek clawak, clôwak čłowjek
wieczór wjacor wječor večer večer wieczór vicer wječor
brat bratš bratr bratr brat bracyna, bracczi brot brat
dzień źeń dźeń den deň dzéń dôn dźëń (dźyń)
ręka ruka ruka ruka ruka rãka, paja ręka rënka (rynka)
jesień nazymje nazyma podzim jeseň jeséń prenja zaima, jisin podzim, jeśëń (jeśyń)
śnieg sněg sneh sníh sneh śniég sneg śńëg (śńyg)
lato lěśe lěćo léto leto lato lato lato
siostra sotša sotra sestra sestra sostra sestra siostra, šwester
ryba ryba ryba ryba ryba rëba ryba ryba
ogień wogeń woheń oheň oheň òdżin widin ǒgëń (łogyń)
woda woda woda voda voda wòda wôda woda
wiatr wětš wětřik, wětr vítr vietor wiater wjôter wiatr, wiater
zima zymje zyma zima zima zëma zaima zima


Письмові пам'ятки про ранні західнослов'янські країни[ред.ред. код]

Перші держави західних слов'ян[ред.ред. код]

Міфологія західних слов'ян[ред.ред. код]

Божества[ред.ред. код]

  • Триглав — триголове божество.
  • Святовит, Сварожич — ймовірно бог війни, ворожби та урожаю. Серед західних слов'ян особливою повагою користувався у Велетів (Лютичів). Головним центром культу була Аркона на острові Рана, там на капищі вXII ст. знаходився його ідол із чотирма обличчями та рогами достатку в руках. Священою твариною був білий кінь.
  • Радгост — Радогост; головне божество редарів, одного із племен, що належало до військово-племінного союзу Лютичів. Центр культу був у місті Радегаст, яке було зруйноване в 1068.