Зачарована гора

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Обкладинка українського видання роману
Zauberberg Uk2.JPG

Зачарована гора (нім. Der Zauberberg) — філософський роман німецького письменника Томаса Манна, опублікований видавництвом С. Фішер у 1924 році.

Короткий опис[ред.ред. код]

Роман присвячений становленню особистості простакуватого Ганса Касторпа, який навідує двоюрідного брата в санаторії Давоса й потрапляє під чари мікрокосмосу тих, хто "живе нагорі". Серед неповторної атмосфери декадансу й зачаєної смерті Ганс Касторп знайомиться з яскравими персонажами: паном Сеттембріні, адвокатом поступу й просвітництва, містичним єзуїтом Нафтою, екзотичним гедоністом Пепперкорном та магнетичною панею Шоша, втіленням любовного потягу. Тритижневі гостини Ганса затягуються на довгі роки, й зачароване поле Гори розриває лише несподіваний удар грому, провісник війни.

"Зачарована гора" — ключовий філософський роман німецької літератури ХХ сторіччя.

« Це роман про час (Zeitroman) у подвійному сенсі: в історичному, адже він намагається відтворити внутрішній світ повоєнної епохи в Європі, але також і тому, що сам час є предметом цього роману. Адже час виступає не лише досвідом романного героя, тут ідеться про час зсередини, про сам час. Сама книжка є тим, про що вона розповідає; адже коли вона до безкінечности описує герметичну зачарованість молодого героя роману, сама вона прагне за допомогою мистецьких прийомів усунути час, намагаючись надати всьому музично-ідейному світові роману можливої повноти в кожній миті оповіди й створити таким чином магічний момент, «nunc stans».  »
Томас Манн (з Вступу до "Зачарованої гори" для студентів Прінстонського університету", 1939 р.)

Історія написання[ред.ред. код]

Гірська місцевість біля Давосу, місце дії роману

Приводом до написання роману були відвідини Томасом Манном дружини Каті Манн, що на той час перебувала в санаторії Давосу (нім. Waldsanatorium, Davos Platz, Dr. F. Jessen). За час свого тритижневого перебування в санаторії Томас Манн особисто познайомився зі щоденним життям "там, нагорі", про яке вже досить докладно знав з численних листів дружини. Спершу він мав намір написати сатиричну новелу, яка виглядала би як протилежність до новели "Смерть у Венеції" (1912).

Роботу над "Зачарованою горою" Томас Манн почав у 1913 році, перервавши навіть написання іншого роману "Сповідь афериста Фелікса Круля". Та Перша світова війна змусила його зупинити роботу. За роман він знову взявся лише в 1920 році. Попередньо запланована новела розрослася до двотомного роману, чи як жартома казав сам Томас Манн дещо "розтягнутого short story". У 1924 році роман вийшов друком у видавництві С. Фішер.

Деякі мотиви "Зачарованої гори" можна віднайти у ранньому оповідання Томаса Манна "Трістан", в якому Антон Кльотерйан везе свою хвору на сухоти жінку в гірський санаторій. Там він знайомиться з письменником Детлевом Шпінелем, який спонукає Габрієлу виконати на піаніно уривок з опери Вагнера "Трістан та Ізольда", хоча лікарі приписали пацієнтці уникати будь-яких хвилювань.

Оформлення першодруку роману[ред.ред. код]

Український переклад[ред.ред. код]

Роман "Зачарована гора" в українському перекладі Романа Осадчука опублікований видавництвом Юніверс в 2009 році.

Томас Манн, Зачарована гора, роман, 2 томи, вид. Юніверс, Київ, 2009, ISBN 978-966-8118-65-4.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]