Зачепилівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Зачепилівський район
Zacepyl.png Zacepil.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Харківська область
Код КОАТУУ: 6322200000
Утворений: 1966
Населення: 15 661 (на 1.02.2015)
Площа: 793.6 км²
Густота: 20 осіб/км²
Тел. код: +380-5761
Поштові індекси: 64400—64454
Населені пункти та ради
Районний центр: смт Зачепилівка
Селищні ради: 1
Сільські ради: 9
Смт: 1
Села: 37
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 64400, Харківська обл., Зачепилівський р-н, смт. Зачепилівка, вул. Радянська, 49, 5-15-53
Веб-сторінка: [1]
Голова РДА: Подколзіна Олена Вікторівна
Голова ради: Токар Олег Валерійович

Зачепи́лівський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця на південному заході Харківської області з центром у смт Зачепилівка. Район створено 8 грудня 1966 року. Загальна площа району 793,6 км², або 2,5% території області. Район налічує 36 населених пунктів, які підпорядковані 1 селищній та 9 сільським радам. Населення району становить 15 931 (на 1 лютого 2012 року).

Географія[ред.ред. код]

Територією Зачепилівщини протікає 5 річок: Берестова, Оріль, Орчик, Вошива, Мажарка, загальна довжина яких становить 222,85 км.

Розташований район на півдні Харківщини. З північної і західної сторін омережений Полтавщиною, з півдня — Дніпропетровщиною і Сахновщинським районом, а зі сходу — Кегичівським і Красноградським районами Харківської області.

Історія[ред.ред. код]

Точної дати створення селища Зачепилівки не встановлено. За одними джерелами вона була заснована запорізькими козаками в першій половині XVII ст., за іншими — в кінці XVII — початку XVIII ст., коли переселенці з Полтавського полку осіли хуторами на берегах Орчика, Берестової й Орілі.

Ця територія розвивалася повільно. Зростанню перешкоджала постійна загроза з боку кримських татар. Так, в 1737–1738 рр., під час Російсько-турецької війни, вони зруйнували багато приорільських сіл.

На території району до наших часів збереглися залишки, так званої, Української лінії. Ця система оборонних укріплень була збудована в 1731–1742 рр. За наказом царського уряду для захисту південних кордонів Російської імперії від нападу Кримського ханства. Дві (з 18) фортеці — Козловська і Федорівська — були розташовані на території сучасного району. Час знищив дерев'яні споруди укріплень, на цей час лише високий вал вздовж р. Берестова та пам'ятний знак на місці залишків Козловської фортеці нагадують про ті давні події.

Однією з найвидатніших пам'яток нашого району є Свято-Миколаївський храм в с. Орчик, який був збудований без жодного цвяха в 1850 році.

1802, після створення Полтавської губернії, Зачепилівка стала волосним центром Костянтиноградського повіту. Вже в другій половині XIX ст. в руках досвідчених фермерів зосередилась велика кількість земельних ділянок, в основному, за рахунок неефективності бідняцьких господарств. Доведена до відчаю селянська біднота, яка працювала в поміщицьких маєтках, в 1902 році брала участь в розгромі економій Зінов'єва і Катеринича. Царський уряд жорстоко розправився з учасниками селянських повстань.

З 1917 — територія майбутнього району була у складі УНР.

Відомі люди[ред.ред. код]

У селі Олександрівка (раніше с. Гранкіно) часто й тривалий час гостював великий композитор Петро Ілліч Чайковський. Уродженець села Сомівка Яків Покуса — у війну командував об'єднаною бригадою російської Червоної Армії.

Свій вклад в розвиток літератури внесли уродженці Зачепилівщини: Рудь Микола Данилович — прозаїк, поет, публіцист, автор багатьох творів, названих пізніше «художньою біографією України», а також Хижняк Антон Федорович — прозаїк, журналіст, перу якого належать понад 100 творів.

На прикладі долі Миколи Антоновича Сіроштана, якого було нагороджено 4 бойовими та 4 трудовими орденами, а також 36 медалями, можна вивчати історію країни. Цей чоловік пережив голодомор. Пізніше, добровольцем відправився захищати комуністичний уряд Іспанії, воював на фронтах Німецько-радянської війни, пережив тяжкі післявоєнні часи і, крім того, присвятив своє життя науці. 22 роки М. А. Сіроштан працював ректором одного з Харківських ВУЗів, він є автором понад 160 наукових робіт, в тому числі, 5 підручників і 11 монографій.

В 1993 році відзначалося 100-річчя від дня смерті Петра Ілліча Чайковського. Із цієї нагоди в с. Олександрівка було відкрито пам'ятник геніальному російському композитору.

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Район адміністративно-територіально поділяється на 1 селищну раду та 9 сільських рад, які об'єднують 38 населених пунктів та підпорядковані Зачепилівській районній раді[1].

Населення[ред.ред. код]

Станом на 1 січня 2005 року на території району проживає 17,9 тисяч осіб. Міське населення 4,5 тис., сільське — 13,4 тис. чоловік. Щільність населення в районі — 23,2 чоловік на 1 км².

Пенсіонерів, які мешкають в районі, 5438 осіб (24% від загальної кількості населення).

Національний склад населення району — українці, росіяни, вірмени, литовці, латиші, естонці, німці, цигани.

Народжуваність в районі в 2004 році склала 8 чоловік на 1000 чол. населення, смертність — 20 чоловік на 1000 чол. населення.

Економіка[ред.ред. код]

Провідною галуззю економіки Зачепилівського району і в минулі, і в теперішні часи є сільське господарство. Тут вирощують озиму пшеницю, ячмінь, кукурудзу та соняшник. Активно розвивається в районі й тваринництво.

Загальна площа сільськогосподарських угідь — 69737,7 га, з них:

  • пашні — 55732,7 га;
  • пасовища — 8535,9 га;
  • сінокоси — 4395,2 га;
  • ліси та насаджування — 3421,7 га.

Розвиток району продовжується. За останні роки інтенсивно проводиться газифікація населених пунктів району.

Транспорт[ред.ред. код]

Територією району проходить автошлях E105.

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Навчальну діяльність в районі забезпечують 13 шкіл, сім з яких оснащені комп'ютерними класами. У 2004 році введено в дію нове крило Рунівщинської сільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. Постійно користуються Інтернетом учні Зачепилівського ліцею та Сомівської сільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. На сьогодні в районі функціонують 14 спортивних залів, а також 13 обладнаних футбольних полів.

Зачепилівська газета «Перемога» видається з 1933 року. Вона й нині висвітлює найважливіші події з життя району.

Краще всього на території району приймаються програми телеканалів «1+1», «Інтер» та «УТ-1».

Пам'ятки[ред.ред. код]

У Зачепилівському районі Харківської області на обліку перебуває 33 пам'ятки історії.

У Зачепилівському районі Харківської області на обліку перебуває 40 пам'яток археології.

Релігія[ред.ред. код]

На цей час в районі діє 2 релігійних общини: Православна община Московського патріархату та Протестантська община «Адвентисти сьомого дня».

У 2003 році почалася служба в Свято Архангело-Михайлівському храмі (сел. Зачепилівка). Ще у двох селах (Рунівщина та Леб'яже) зараз ведеться будівництво нових храмів.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]