Защільнювач

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ущі́льнення (защільнювач[1]) — пристрій, що усуває або зменшує витікання рідини або газу через зазори між деталями машин і апаратів, а також захищає деталі від попадання на них бруду та пилу. Спільними елементами защільнювачів різних видів є поверхні защільнення стикування деталей з'єднання та защільника[1], що забезпечує герметичність.

Основними факторами, що впливають на роботоздатність защільнювача є:

  • фізичні властивості робочого та оточуючого середовищ;
  • режими роботи защільника (температура і тиск робочого та оточуючого середовищ, швидкість відносних переміщень, зазори між поверхнями защільнювання та ін.);
  • допустимі граничні параметри роботи защільнювача (ресурс, витікання, вартість тощо);
  • хімічні властивості робочого середовища (агресивність, токсичність та ін.).
Фітингове з'єднання
Защільнювання круглими еластичними кільцями
Защільнювання у фланцевому з'єднанні з використанням прокладки.
Контактний защільнювач манжетного типу. Основні конструктивні елементи манжети: 1 — шкребок; 2 — притискна пружина; 3 — защільнювальна кромка
Торцевий контактний защільнювач
Безконтактний защільнювач лабіринтного типу

Класифікація защільнювальних пристроїв[ред.ред. код]

За характером з'єднань, що підлягають защільненню:

  • для нерухомих з'єднань;
  • для рухомих з'єднань:
    • із зворотно-поступальним рухом;
    • із обертальним рухом;
    • із складним рухом.

За принципом роботи защільника поділяються на три класи:

  • контактні, що забезпечують герметизацію за рахунок щільного прилягання защільника до відповідних спряжених поверхонь з'єднання;
  • безконтактні, що працюють за наявності щілин (зазорів) у з'єднанні;
  • розділяючі, що забезпечують герметизацію з використанням пружної мембрани між середовищами.

За величиною тиску, що защільнюється можна поділити на:

Защільнювання нерухомих з'єднань[ред.ред. код]

До нерухомих з'єднань, що потребують герметизації, відносять такі:

Защільнювання рухомих з'єднань[ред.ред. код]

Контактні защільнювачі[ред.ред. код]

До контактних ущільнень відносяться:

Контактні защільнювачі характеризуються найвищою надійністю герметизації, обмеженою довговічністю та наявністю тертя, що приводить до втрат енергії. Контактні защільники за високих тисків зношуються, а тому потрібна їх періодична заміна. При цьому зношуються також і поверхні деталей (штоків, валів, циліндрів), що стикаються з елементами защільника. Попри відзначені недоліки, контактні защільнювачі залишаються незамінними у випадках, коли втрати рідини не допускаються або повинні бути надзвичайно малими.

Безконтактні защільнювачі[ред.ред. код]

До безконтактних ущільнень відносяться:

  • відцентрові защільнювачі (імпелерні защільнювачі, масловідбивні кільця);
  • гвинтові защільнювачі;
  • щілинні (у тому числі і лабіринтні) защільнювачі;
  • магніторідинні.

В безконтактних защільнювачах рідина замикається за відсутності прямого контакту поверхонь защільнювання і защільника. Відцентрові і гвинтові защільнювачі можуть замикати рідину без її втрати, але за умови обертання деталей, у разі зупинки, такі защільнювачі працювати не будуть. Щілинні защільнювачі мають практично необмежений ресурс роботи, але можуть використовуватись лише там де допускається певне перетікання робочого середовища. Магніторідинні ущільнення забезпечують як практично необмежений ресурс, так і практично ідеальну непроникність (окрім гідравлічних систем, які працюють під високим тиском) і застосовуються у космічній галузі, галузі біотехнологій та для захисту від потрапляння пилу.

Розділяючі защільнювачі[ред.ред. код]

Такі защільнювачі виготовляються у вигляді щільної перетинки з розвинутою поверхнею і формою, що забезпечують значну деформацію. Характерними особливостями такого защільнювача є практична відсутність втрат робочого середовища, малі допустимі перепади та обмежена рухомість. Їх виготовляють у вигляді мембран з прогумованих тканин або металевих сильфонів. Для агресивних середовищ мембрани чи сильфони виготовляють з полімерних матеріалів.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б ДСТУ 3321:2003 Система конструкторської документації. Терміни та визначення основних понять.
  2. ГОСТ 9833-73 Кольца резиновые уплотнительные круглого сечения для гидравлических и пневматических устройств. Конструкция и размеры.
  3. ГОСТ 25065-90 Соединения трубопроводов резьбовые. Концы корпусных деталей ввертные с уплотнением резиновыми кольцами круглого сечения и гнезда под них.

Джерела[ред.ред. код]

  • Уплотнения и уплотнительная техника: Справочник / Л. А. Кондаков, А. И. Голубев, В. Б. Овандер и др.; Под общ. ред. А. И. Голубева, Л. А. Кондакова.- М.: Машиностроение, 1986.-464 с.
  • Макаров Г. В. Уплотнительные устройства. Изд. 2-е, переработ, и доп. Л.: Машиностроение (Ленинградское отделение), 1973. 232 с.