Заява про припинення вогню в Нагірному Карабасі (2020)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Заява Президента Азербайджанської Республіки, Прем'єр-міністра Республіки Вірменія та Президента Російської Федерації
Ilham Aliyev, Russian President Vladimir Putin met in a videoconference format 3.jpg
Путін та Алієв підписують мирну угоду
Тип міжнародний договір
Підготовлено 2020
Підписано 9 листопада 2020
Місце Азербайджан Баку
Вірменія Єреван
Росія Москва
Підписанти Росія Володимир Путін
Азербайджан Ільхам Алієв
Вірменія Нікол Пашинян
Сторони Азербайджан Азербайджан
Вірменія Вірменія
Росія Росія
Мови російська
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Угода про припинення вогню в Нагірному Карабасі — тристороння угода про завершення Другої карабаської війни, підписана президентом Азербайджанської Республіки Ільхамом Алієвим, прем'єр-міністром Республіки Вірменія Ніколом Пашиняном і президентом Російської Федерації Володимиром Путіним.

Передісторія[ред. | ред. код]

У вересні 2020 року в Карабаху поновились широкомасштабні бойові дії, в ході яких Азербайджан відновив контроль над значною частиною територій, що контролювалися вірменською стороною, включаючи території вздовж усього кордону з Іраном. 8 листопада, після чотириденних боїв, було оголошено про перехід під контроль збройних сил Азербайджану стратегічного міста Шуша, що фактично означало перекриття траси Ґоріс-Степанакерт — єдиного шляху сполучення між НКР і Вірменією[1][2][3].

Територіальні зміни в результаті договору. Область, зазначена червоним кольором, залишається під контролем Азербайджану. Заштрихована територія повинна бути повернута Вірменією Азербайджану на 1 грудня 2020 року. Уздовж кордону світло-зеленої території будуть розміщені російські миротворчі сили

Зміст заяви[ред. | ред. код]

З ініціативи РФ в ніч з 9 на 10 листопада було підписано тристоронню заяву про повне припинення вогню і всіх військових дій в зоні карабаського конфлікту.

  1. Після повного припинення вогню і всіх військових дій в зоні конфлікту з 00 годин 00 хвилин за московським часом 10 листопада 2020 року Азербайджан і Вірменія зупиняються на займаних ними позиціях.
  2. Агдамський район повертається Азербайджанській Республіці до 20 листопада 2020 року.
  3. Уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі і вздовж Лачинського коридору розгортається «миротворчий контингент» РФ[4].
  4. «Миротворчий контингент» РФ розгортається паралельно з виведенням вірменських збройних сил.
  5. Розгортається «миротворчий центр по контролю за припиненням вогню.
  6. Вірменія до 15 листопада 2020 року повертає Азербайджану Кельбаджарський район, до 1 грудня 2020 року — Лачинський район. Лачинський коридор (шириною 5 км), який буде забезпечувати зв'язок Нагірного Карабаху з Вірменією і при цьому не буде зачіпати місто Шушу, залишається під контролем «миротворчого контингенту» РФ. Протягом трьох років буде визначений план будівництва нового маршруту руху Лачинським коридором, що забезпечує зв'язок між Нагірним Карабахом і Вірменією, з подальшою передислокацією російського миротворчого контингенту для охорони цього маршруту. Азербайджан гарантує безпеку руху Лачинським коридором громадян, транспортних засобів і вантажів в обох напрямках.
  7. Внутрішньо переміщені особи та біженці повертаються на територію Нагірного Карабаху і прилеглі райони під контролем Управління Верховного комісара ООН у справах біженців.
  8. Проводиться обмін військовополоненими і іншими утримуваними особами і тілами загиблих.
  9. Розблоковуються все економічні і транспортні зв'язки в регіоні. Вірменія гарантує безпеку транспортного сполучення між західними районами Азербайджану і Нахічеванської Автономною Республікою. Контроль за транспортним сполученням здійснюють органи Прикордонної служби ФСБ Росії.

В опублікованому 10 листопада зранку на сайті президента РФ тексті заяви відсутня фраза про передачу Азербайджану контрольованих силами Вірменії територій в Газахському районі Азербайджану, яка була в раніше цитованій Пашиняном заяві. Також з первісної редакції прибрана фраза про те, що вірменська сторона зберігає за собою Лачинський коридор, замість цього Лачинський коридор передається під контроль «миротворчих сил». Третє зміна торкнулася формулювання про транспортне сполучення між Нахічеванською Автономною Республікою і західними районами Азербайджану.

Реакція[ред. | ред. код]

Азербайджан[ред. | ред. код]

Жителі Баку святкують перемоги 10 листопада 2020 року

Президент Азербайджану Ільхам Алієв сказав, що «ця заява є капітуляцією Вірменії. Ця заява поклало край багаторічній окупації»[5]. В Азербайджані угоду зустріли з радістю і всю ніч святкували перемогу у війні. Масштабні урочистості вибухнули по всьому Азербайджану, особливо в Баку, коли було оголошено про угоду.

Вірменія[ред. | ред. код]

Будівля парламенту Вірменії

Після підписання угоди прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що «це не перемога, але немає поразки, поки ви не вважаєте себе переможеним, ми ніколи не будемо вважати себе переможеними, і це стане новим початком епохи нашої національної єдності і відродження». В Єревані підписання мирної угоди викликало політичну кризу і призвело до акцій протесту в місті. Протестуючі біля будівлі парламенту Вірменії в Єревані побили спікера Національних зборів Арарату Мірзояна. Також учасники протесту, зім'явши охоронців, увірвалися в парламент і зайняли трибуну в залі засідань, з якої стали виступати всі бажаючі і вимагати продовження бойових дій в Карабасі.[6]

Міжнародна[ред. | ред. код]

  • Грузія Президент Грузії Саломе Зурабішвілі привітала Вірменію і Азербайджан зі згодою припинити бойові дії, висловила співчуття сім'ям жертв війни та висловила надію, що на Південному Кавказі почнеться нова ера[7].
  • Іран Іран привітав підписання угоди і сподівався, що воно призведе до остаточного врегулювання, яке збереже мир в регіоні[8].
  • Пакистан Міністр закордонних справ Пакистану виступив з заявою, в якій говориться: «Ми вітаємо уряд і братський народ Азербайджану зі звільненням їх територій»[9].
  • Росія Володимир Путін заявив: «виходимо з того, що досягнуті домовленості створять необхідні умови для міцного і повноформатного врегулювання карабаської кризи на основі справедливості і на благо вірменського, і азербайджанського народів»[10].
  • Туреччина Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу привітав Азербайджан після підписання угоди[11].
  • Велика Британія Міністр закордонних справ Великої Британії Домінік Рааб привітав угоду і рекомендував обом сторонам продовжувати роботу в напрямку міцного врегулювання спору[12].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Війна в Карабаху: президент Азербайджану заявив про взяття міста Шуша, Вірменія заперечує. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 8 грудня 2020. Процитовано 26 листопада 2020. 
  2. Битва за Шушу: Баку святкує перемогу, Єреван заперечує втрату міста. РБК-Украина. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 26 листопада 2020. 
  3. У Карабаху визнали втрату ключового міста у боях з Азербайджаном. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 19 листопада 2020. Процитовано 26 листопада 2020. 
  4. До Нагірного Карабаху зайдуть миротворці Росії | УМП. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 26 листопада 2020. 
  5. Президент Азербайджану заявив про капітуляцію Вірменії. glavcom.ua (укр.). Процитовано 26 листопада 2020. 
  6. Welle (www.dw.com), Deutsche. Угода щодо Нагірного Карабаху: бурхливі протести в Єревані (фотогалерея) | DW | 10.11.2020. DW.COM (uk-UA). Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 26 листопада 2020. 
  7. Georgian President on Nagorno-Karabakh Deal: New Era Starts in the Caucasus. Georgia Today on the Web. Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 26 листопада 2020. 
  8. Staff, IFP Editorial (10 листопада 2020). Iran Welcomes Cessation of Hostilities in Karabakh. Iran Front Page (En). Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 26 листопада 2020. 
  9. Pakistan congratulates Azerbaijan over Karabakh victory. Анадолу (англ.). Архів оригіналу за 15 листопада 2020. 
  10. Armenian president says nation 'misjudged' its negotiating power in Nagorno-Karabakh conflict. SBS News (англ.). Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 26 листопада 2020. 
  11. Çavuşoğlu Azərbaycanı təbrik etdi. www.azerbaycan24.com (en-AU). 10 листопада 2020. Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 26 листопада 2020. 
  12. Twitter (укр.). Архів оригіналу за 23 листопада 2020. Процитовано 26 листопада 2020.