Зброя

Зброя
Гештег	weapon
Код у Гармонізованій системі	93
Є об'єднанням	див. список:d
Зброя у Вікісховищі

Збро́я, заст. ору́жжя — сукупність технічних пристроїв та засобів, що застосовується для ураження живої сили противника, його техніки, спорудження та інших цілей під час ведення бойових дій; озброєння. У переносному значенні «зброя» — будь-який засіб для боротьби з ким-небудь чи чим-небудь, для досягнення будь-якої мети.

Тлумачення

Слово зброя, очевидно, є запозиченням з польської мови — від пол. zbroja («обладунок», «спорядження», «зброя»), яке утворене від broić («броїти», первісне значення — «рубати»), що веде своє походження від прасл. *brьjǫ/*briti (звідси також укр. брити). Від zbroja походить також слово «збруя». Застаріле «оружжя» — від дав.-рус. оружиє < прасл. *orǫžьjь.

Історія

Людство користувалося зброєю з прадавніх часів. Найпростішими видами зброї є палиця чи камінь, які неважко знайти будь-де. Спочатку основним призначенням зброї було в першу чергу полювання, а в другу — захист від хижаків. Але вже в найдавніші часи зброя стала використовуватися також для нападу та оборони в сутичках різних груп людей.

Найдревнішими археологічними знахідками, які можна без сумніву класифікувати як зброя є шенінгерські списи, які датуються приблизно 400 тис. років тому. Палиці, необроблене каміння, які люди, мабуть, використовували раніше, не збереглися й не можуть бути однозначно класифіковані як зброя.

Використання металу для виготовлення зброї почалося з енеоліту, до того основними матеріалами служили дерево, кістка, оброблений камінь. З винаходом бронзи розпочалася бронзова доба. У бронзову добу з'явилися також перші фортифікаційні споруди, а з ними й засоби руйнування мурів — тарани, згодом катапульти.

З початком залізної доби почалося виробництво зброї із заліза. Перші залізні вироби поступалися бронзовим за якістю, однак вони були доступнішими завдяки більшій поширеності залізної руди. Перші зразки стальної зброї з'явилися в 4 ст. до Христа.

Луки з'явилися в епоху пізнього палеоліту, раннього мезоліту, 12—11 тис. років тому.

Приручення коней і винахід колісниць приблизно 4 тис. років тому стало важливою в історичному плані зміною в мистецтві ведення воєн. З 7 ст. до Христа на морі стали використовувати бойові кораблі на зразок трирем.

Широке застосування вогнепальної зброї почалося в кінці Середньовіччя.

Права на володіння зброєю

В сучасну еру зброя може бути дуже складною за технічною й технологічною будовою. Зберігання й використання зброї в сучасних державах суворо контролюється законодавством. Зброю використовує армія й поліція (міліція). Ставлення до особистої зброї у володінні окремої цивільної особи в різних країнах різне. Практично кожна країна забороняє своїм громадянам володіння певними видами зброї. Деякі країни, такі як США, дозволяють окремим повнолітнім громадянам володіти вогнепальною зброєю для особистого захисту, в інших країнах для отримання особистої вогнепальної зброї потрібен спеціальний дозвіл.

Класифікація

За призначенням

Зброя поділяється на:

• бойову — засіб ураження противника у збройній боротьбі як під час нападу, так і під час захисту (оборони).
  • звичайна зброя
    • вогнепальна зброя
    • холодна зброя
    • пневматична зброя
    • травматична зброя

      

      Запуск ракети Lockheed Trident з підводного човна

    • метальна зброя
    • запалювальна зброя
    • міни
    • артилерійське озброєння
    • ракетна зброя
    • торпедна зброя
  • зброя масового ураження
    • ядерна зброя
    • хімічна зброя
    • біологічна зброя
  • нетрадиційна зброя, зброя, що базується на нових фізичних принципах:
    • генетична зброя
    • геофізична зброя
    • інфразвукова зброя
    • кліматична зброя
    • лазерна зброя
    • зброя несмертельної дії
    • озонна зброя
    • плазмова зброя
    • психотронна зброя
    • радіологічна зброя
    • надвисокочастотна зброя
    • прискорювальна зброя
    • електромагнітна зброя
• службова зброя, призначена, відповідно до законодавства, для використання співробітниками державних органів та працівниками юридичних осіб, яким законодавчо дозволено носіння, зберігання та застосування цієї зброї, з метою самозахисту або для виконання покладених на них обов'язків із захисту життя і здоров'я громадян, власності, з охорони довкілля і природних ресурсів, цінних та небезпечних вантажів, спеціальної кореспонденції. У порівнянні з бойовою зброєю, має обмеження щодо дальності стрільби, дії ураження, калібру.
• цивільна — зброя, призначена, відповідно до законодавства, для використання з метою самозахисту, для занять спортом та полювання. Цивільна вогнепальна зброя має виключати ведення вогню чергами й мати місткість магазину (барабана) не більше 10 патронів. Поділяється на:
  • зброя самозахисту
  • спортивна зброя
  • мисливська зброя
  • сигнальна зброя — зброя, конструктивно призначена тільки для подачі світлових, димових чи звукових сигналів;
  • холодна клинкова зброя — зброя, призначена для носіння із козацькою формою, національними костюмами тощо
  • колекційна зброя.

За принципом дії ураження

• вогнепальна зброя — зброя, призначена для механічного ураження цілі на відстані снарядом, що набуває спрямованого руху внаслідок вивільнення енергії порохового чи іншого хімічного заряду;
• пневматична зброя — зброя, призначена для ураження цілі на відстані снарядом, що набуває спрямованого руху внаслідок вивільнення енергії стиснутого, зрідженого чи зтвердженого газу;
• холодна зброя — зброя, призначена для ураження цілі за допомогою м'язової сили людини під час безпосереднього контакту з об'єктом ураження;
• метальна зброя — зброя, призначена для ураження цілі на відстані снарядом, що набуває спрямованого руху за допомогою м'язової сили людини чи механічного пристрою;
• газова зброя — зброя, призначена для тимчасового ураження живої цілі шляхом застосування сльозогінних чи подразнювальних речовин;
• запалювальна зброя
• ракетна зброя
• міни
• торпеди

За мобільністю

• буксирована зброя
• возима зброя
• рухома зброя
• самохідна зброя
• стаціонарна зброя

Військова справа та
Війна
Історія Доісторична Антична Середньовічна Початок сучасної Індустріальна Сучасна Війна четвертого покоління
Бойовий простір Повітря Кібер Інформація Суходіл Море Космос
Зброя Бронетанкова Артилерія Кіннота Піхота Камуфляж Біологічна Геофізична тектонічна Екологічна Електромагнітна Електронна Інфразвукова Кібернетична Конвенційна Надрадіочастотна Нетрадиційна Променева Психологічна Радіологічна Хімічна Ядерна
Тактика Повітряна Битва Кіннотна Штурм Прикриття Контратака Антиповстанська Партизанська війна Морально-психологічне забезпечення Моральний дух Морально-психологічний стан Психологічні втрати Психологічна безпека Облога Тактична мета Позиційна війна Інфільтрація
Оперативний рівень Бліцкриг Глибока операція Маневрена війна Оперативна маневрена група
Стратегія Виснаження Оборона Наступ Контрнаступ Мета Військово-морська
Велика стратегія Стримування Економічна Обмежена Оголошена війна Неоголошена війна Тотальна Ядерна Збройний конфлікт Військова наука Філософія війни Стратегічні дослідження Воєнна економіка Воєнний стан
Право та злочини Закони та звичаї війни Воєнні злочини Колабораціонізм Принципи війни Найманці Рабство Воєнне сексуальне насильство Сексуальне насильство в армії
Організація Управління військами Бойовий статут Військовий статут Військова дисципліна Роди військ Види збройних сил Доктрина Бойова підготовка Військова освіта Інженерія Розвідка Звання Штаб Технології
Логістика Обладнання Медицина Управління ланцюгом постачання
Пов'язані Асиметрична війна Теорія війни «Зі зламаним хребтом» Холодна війна Гібридна війна Політична війна Превентивна війна Маленька переможна війна Заколот Повітряно-наземна операція Військова кампанія Військова операція Мережево-центрична війна Дослідження операцій Посередницька війна Релігійна війна Театр Військовий фільм Військовий роман
Переліки Битви Військові окупації Операції Облоги Війни Військові злочини Зброя Письменники Військові витрати

Різновиди зброї

• Холодна зброя — ножі, шаблі, мечі, списи та ін.
• Метальна зброя — дротики, пращі, луки.
• Вогнепальна зброя — усі види пістолетів, рушниць, гармат та ін., що стріляють внаслідок миттєвого згоряння пороху та газів, які виштовхують кулю або снаряд.
• Автоматична зброя — автомати, кулемети, авіагармати та ін., у яких затвор спрацьовує для стрільби чергами.
• Напівавтоматична зброя — пістолет, карабін, гвинтівка та ін., у яких затвор спрацьовує для наступного одиничного пострілу.
• Гладкоствольна зброя — переважно мисливська зброя, з якої стріляють шротом, картеччю та жеканами.
• Нарізна зброя — зброя, внутрішня поверхня дула якої має різь, що надає кулі або снаряду обертального руху навколо поздовжньої осі.
• Зброя масового ураження — зброя дуже великої руйнівної сили. Сюди належить:
  • Бактеріологічна (біологічна) зброя — зброя, дія якої основана на хвороботворних властивостях мікроорганізмів, які є збудниками захворювання людей, тварин і рослин.
  • Хімічна зброя — отруйні речовини й засоби їхнього застосування (ракети, снаряди, міни та т. ін. із зарядом отруйних речовин).
  • Ядерна зброя — зброя, дія якої основана на використанні енергії поділу або синтезу атомних ядер.
• Високоточна зброя — зброя, як правило керована, здатна вражати ціль першим пострілом (пуском) на будь-якій дальності в межах його досяжності.
• Запалювальна зброя — зброя, яка є комплексом засобів ураження, заснованих на використанні бойових можливостей запалювальних речовин та засоби їхнього бойового застосування.
• Мисливська зброя — зброя, що використовується для полювання.
• Спортивна зброя — зброя, що використовується в спортивних змаганнях.

Див. також

• Військо
• Броня
• Обладунок

Джерела та література

• Д. В. Тоїчкін. Зброя [Архівовано 15 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 311. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
• Д. В. Тоїчкін. Зброя [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
• Ковтуненко О. П., Богучарський В. В., Слюсар В. І., Федоров П. М. Зброя на нетрадиційних принципах дії (стан, тенденції, принципи дії та захист від неї). — Полтава: ПВІЗ. — 2006. — 248 с. [1] [Архівовано 6 квітня 2020 у Wayback Machine.]

Посилання

• Сас П. М. Бронь [Архівовано 3 квітня 2013 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
• Зброя // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 1 : А — Л. — 472 с. — ISBN 978-617-7094-09-7.
• Зброя [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
• Зброя, Зорою // Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.. — К. : Наукова думка, 1977. — Т. 1: А — М. — С. 389; 407.
• Законодавство [Архівовано 25 січня 2012 у Wayback Machine.]
• Класифікація вогнепальної зброї
• Класифікація холодної зброї
• Бехайм В.Энциклопедия оружия. — Санкт-Петербург, 1995.