Зброя ближнього бою

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Три різні види зброї ближнього бою: тупий бойовий бумеранг, загострений ярі та багнет Pattern 1907 з лезом.

Зброя ближнього бою — будь-яка зброя, що використовується для прямого рукопашного бою; на відміну від стрілецької зброї, яка діє на відстані.[1] Термін «ближній бій» (англ. melee) бере початок у 1640-х роках від французького слова фр. mêlée, що характеризує рукопашний бій.[2][3][4]

Категорії[ред. | ред. код]

Зброю ближнього бою можна розділити на три основні категорії:

Типи зброї ближнього бою[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Michele Byam (30 листопада 2010). Arms and Armor, Discover the story of weapons and armor-from Stone Age axes to the battledress of samurai warriors. New York: Dorling Kindersley. 
  2. the definition of melee. Dictionary.com. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 10 червня 2017. 
  3. Definition of MELEE. Merriam-Webster. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 10 червня 2017. 
  4. Oxford English Dictionary. 2015. mêlée. «A battle or engagement at close quarters, a skirmish; a confused struggle or scuffle, esp. one involving many people. Also hist.: a tournament involving two groups of combatants.»