Зброя нелетальної дії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Зброя нелетальної діїзброя, яка при звичайному застосуванні не повинна призводити до загибелі або серйозних травм в живій силі супротивника, проти якого вона застосовується. Основна мета використання такої зброї — нейтралізація, а не поразка живої сили противника; збиток здоров'ю і фізичному стану людей при цьому повинен бути зведений до мінімуму. Також зброя нелетальної дії може застосовуватися для виведення з ладу техніки і озброєння, наприклад, безпілотних літальних апаратів, позбавлення рухомості автотранспорту тощо.[1]

До даної категорії відноситься обширний комплекс механічних, хімічних, електричних і світлозвукових пристроїв[1], що використовуються правоохоронними органами і спецслужбами для надання психофізичного, травматичного і стримуючого впливу на правопорушника, тимчасового виведення його з ладу, а також армійським спецназом — для захоплення противника живим.[1]

Як правило, спецзасоби використовуються правоохоронними органами для затримання правопорушників, припинення з їхнього боку активного опору, звільнення заручників, припинення і ліквідації групових хуліганських проявів та масових заворушень.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Слюсар, В.И. (2018). Система исследований НАТО по развитию нелетального оружия.. Зб. матеріалів VI міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми координації воєнно-технічної та оборонно-промислової політики в Україні. Перспективи розвитку озброєння та військової техніки”. – Київ. с. C. 306 – 309.