Збруї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Збруї
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Бродівський район
Рада/громада Станіславчицька сільська рада
Код КОАТУУ 4620386603
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 600
Населення 154
Площа 0,574 км²
Густота населення 268,29 осіб/км²
Поштовий індекс 80622[1]
Телефонний код +380 3266
Географічні дані
Географічні координати 50°09′05″ пн. ш. 24°56′06″ сх. д. / 50.15139° пн. ш. 24.93500° сх. д. / 50.15139; 24.93500Координати: 50°09′05″ пн. ш. 24°56′06″ сх. д. / 50.15139° пн. ш. 24.93500° сх. д. / 50.15139; 24.93500
Середня висота
над рівнем моря
210 м
Місцева влада
Адреса ради 80622, Львівська обл., Бродівський р-н, с.Станіславчик, тел. 34-7-35
Карта
Збруї. Карта розташування: Україна
Збруї
Збруї
Збруї. Карта розташування: Львівська область
Збруї
Збруї
Мапа

Збру́ї — село в Україні, у Бродівському районі Львівської області. Населення - 154 особи.

На сьогоднішній день тільки під час великих свят може зібратися подібна кількість людей. Постійно проживає близько 80 осіб. Село славиться своїми лісами. Зайнятість місцевих жителів в основному залежить від збиральництва (особливого виду промислу лісового збирання ягід, грибів й інших багатств лісу), вирубки лісу, та від малих фермерських господарств.

Орган місцевого самоврядування — Станіславчицька сільська рада.

Назва[ред. | ред. код]

Назва села найбільш можливо походить від сільських умільців які виготовляли і ремонтували збрую. {ЗБРУЯ - предмети для запрягання або сідлання коней та інших тварин; упряж; заст. – спорядження воїна. Запорожці напували коней, лагодили збрую і зброю (В.Малик); \[Маруся:\] Буду тобі козацькую збрую готувати (І.Нечуй-Левицький). Але легенди і перекази про походження назви вже були втрачені і забуті. Також біля села Збруї можна побачити майже зниклих зубрів, то ж деколи пов'язують назву села з ними.

Історія[ред. | ред. код]

Історичне минуле наближених сіл сягає в глибину тисячоліть. Територія була заселена ще в кам'яну добу. На околицях придибуються типологічно близькі до пізньопалеолітичних та мезолітичних ужиткові знаряддя діяльності: крем'яні ножі, рубила, скребки, наконечники стріл. За археологічними знахідками на території с. Бордуляки виявлено існування ранньослов'янського поселення VI–VII століття. Стародавній переказ оповідає, що село Станіславчик в давнину було розташоване на лівому березі річки Стир, в урочищі «Горби», яке збереглося і по сьогоднішній день. Під час набігів татар село було спалене. Трагічною була доля жителів: майже всі вони загинули, частина захоронена в завалах підземних ходів, що вели в село. Інша оселилась вже на правому березі Стиру, розпочавши нову сторінку історії села

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Тронько П. Т. (голова) та ін. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3. — С. 170.
  • Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: (Иллюстрированный справочник-каталог) / Жариков Н., Артеменко И. и др. — Киев : Будівельник, 1985. — Т. 3. — 339 с. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]