Збігнєв Водецкі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Збіґнєв Водецкі
пол. Zbigniew Wodecki
Зображення
Збіґнєв Водецкі 2012
Збіґнєв Водецкі 2012
Основна інформація
Повне ім'я Збіґнєв Станіслав Водецкі
Дата народження 6 травня 1950р.
Місце народження Краків [Увага 1]
Дата смерті 22 травня 2017р.
Місце смерті Варшава
Причина смерті інсульт
Поховання Раковицький цвинтар
Роки активності 1968-2017
Громадянство Республіка Польща
Професія музикант, мультиінструменталіст, композитор, аранжувальник, співак, актор, телеведучий
Вчителі Juliusz Weberd
Співацький голос баритон
Інструменти скрипка, труба, фортепіано
Жанри Поп, соул
Гурт Анава
Співпраця Ева Демарчик, Збіґнєв Ґурни, Зенон Лясковік, Мітч & Мітч
Лейбл Polskie Nagrania „Muza”, Koch International Poland, Agencja Artystyczna MTJ, Sony Music Entertainment Poland, Fonografika
Нагороди Орден Відродження Польщі, Медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis», Відзнака „Honoris Gratia”
wodecki.pl
CMNS: Файли у Вікісховищі

Збі́гнєв Стані́слав Воде́цкі (пол. Zbigniew Stanisław Wodecki; 6 травня 1950, Краків [Увага 1];— 22 травня 2017, Варшава);— польський співак, мультиінструменталіст, композитор, аранжувальник, актор і телеведучий[1]. Свою музичну кар'єру розпочав у кінці 60-х років ХХ сторіччя, граючи на скрипці в гуртах Чорні перлини та Анава[pl]. У 1968—1973 роках акомпанував Еві Демарчик під час її світового турне. У 70-х роках дебютував як співак. Від часу свого дебюту видав наступні студійні сольні альбоми: Zbigniew Wodecki (1976), Dusze kobiet (Душі жінок) (1987), Zbigniew Wodecki ’95 (1995), Obok siebie (Біля себе) (2002) i Platynowa (2010), а також альбом під назвою 1976: A Space Odyssey (2015) разом з гуртом Мітч &Мітч[pl] (Mitch & Mitch), а також два святкових диски;— Gwiazdo świeć, kolędo leć (Зірко світи, коляда лети) (2014) i …kolędują (… колядують) (2018), обидва записані з Ольгою Боньчик, Аліцією Маєвською та Влодзімєжем Корчем. Записав ряд шлягерів, серед яких «Chałupy Welcome to [Архівовано 14 липня 2020 у Wayback Machine.]», «Lubię wracać tam, gdzie byłem [Архівовано 2 грудня 2020 у Wayback Machine.]», «Z Tobą chcę oglądać świat [Архівовано 6 листопада 2020 у Wayback Machine.]» (дует зі Здіславою Сосніцкою), «Zacznij od Bacha [Архівовано 1 листопада 2020 у Wayback Machine.]», «Izolda [Архівовано 29 січня 2021 у Wayback Machine.]», «Opowiadaj mi tak [Архівовано 2 грудня 2020 у Wayback Machine.]». Значної популярності додало йому виконання титульних пісень в мультфільмах «Бджілка Мая[pl]» (Pszczółka Maja [Архівовано 29 січня 2021 у Wayback Machine.]) і «Рудольф червононосий олень Санти[pl]» (Rudolf czerwononosy renifer).

Багаторазовий отримувач нагород на Фестивалі Польської Пісні в Ополі. Двократний лауреат Мистецької Нагороди Польської Естради "Прометей", двократний лауреат Фредерика і Золотого Фредерика. Здобувач нагороди журналістів на Другому Міжнародному Фестивалі Інтербачення. Нагороджений Відзнакою "Заслужений Діяч Культури", Срібною Медаллю "За Заслуги в Культурі Gloria Artis", відзнакою "Honoris Gratia" і посмертно Офіцерським Хрестом Ордену Відродження Польщі. Почесний громадянин ґміни Ґодув[2].

В проміжках між музичними проєктами вів розважальні програми та музичні фестивалі, був членом журі дванадцяти редакцій програми "Танець із зірками", з'являвся у кількох телевізійних серіалах, а також взяв участь в трьох потужних рекламних кампаніях.


Біографія[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Народився в міській лікарні імені Ґабріеля Нарутовіча в Кракові[3][Увага 1]. Був сином трубача симфонічного оркестру Польського Радіо та Телебачення в Кракові Юзефа Водецького (1911-1980)[4][5][6][7] та співачки сопрано Ірени Водецької (дівоче прізвище Биліца) (1921-1974)[8]. Мав старшу на 10 років сестру Ельжбету[9][10], віолончелістку й солістку краківської оперети[11]. Родина походила з місцевості Лазиська (Сілезьке воєводство) в ґміні Ґодув.

Дитиною по рекомендації батька почав тренуватися грати на скрипці[9], а в підлітковому віці приступив до вивчення гри на трубі[12]. Після того, як після першого року навчання його виключили з музичного ліцею[13], потрапив до класу скрипки Юліуша Вебера в Державній Музичній Школі ІІ ступеня імені В. Желеньського на вул. Баштовій в Краков[14]і, яку закінчив з відзнакою. Під час дипломного екзамену зіграв "Скрипічний концерт Ля мажор" Мечислава Карловіча[3]. Вдосконалював свої музичні вміння під наглядом Тадеуша Єнджейоського та Станіслава Ґонсєніци-Бжегі[15].

Професійна кар'єра[ред. | ред. код]

Початок та співпраця з Евою Демарчик[ред. | ред. код]

Музичну кар'єру почав у 16 років[11], у заснованому ним біґ бітовому гурті Чорні перлини[12] (Czarne Perły). У 17 років[3] почав співпрацю з Краківським клубом "Льох під баранами"[16]. Крім того, грав у групі "Анава"[17], з яким записав альбом під назвою "Марек Ґрехута Анава" (1970)[18], а також брав участь у Артистичних Фестивалях Академічної Молоді в Свіноуйсьцю[pl]. Також грав у диригованому Кізімєжем Кордом[pl] Краківському Камерному Оркестрі.

У 1968 році, після виступу з Марком Ґрехутою та Анавою на Шостому Національному Фестивалі Польської Пісні в Ополі[11], прийняв пропозицію Еви Демарчик замість Збіґнєва Палети[11] акомпаніювати їй під час концертів[19]. Протягом п'яти наступних років працював разом з цією артисткою під час її концертів у Європі (Німеччина, Австрія Франція, Швейцарія, Бельгія), Австралії, Бразилії, а також на Кубі. Тоді ж, після захисту диплому в музичній школі, приступив до постійної праці[13] в Симфонічному Оркестрі Польського Радіо та Телебачення[20], з яким співпрацював протягом семи років[21].

70-і роки[ред. | ред. код]

У 1971 році виїхав до Свіноуйсьця, де підробляв, граючи з Анавою концерти в ресторані Парковий[3], під час яких також і співав[22]. Протягом одного з виступів, співаючи пісню Діна Мартіна „Everybody Loves Somebody”[3][22], звернув на себе увагу режисера та оператора Анджея Василєвського[pl], який запропонував йому взяти участь в телевізійному концерті "Вечір без зірки"[3][22][23], музику до якого Збіґнєв записував раніше[24]. Після виходу програми, від Анджея Станкєвіча, тодішнього керівника редакції розважальної музики Першого каналу Польського Радіо, отримав пропозицію записати свій перший сольний твір "Знайдеш мене знову", який невдовзі потрапив до ефіру Польського Радіо[13][25]. У 1972 році виступив на Десятому Національному Фестивалі Польської Пісні в Ополі, на якому, за виконання пісні "Так, то ти" отримав нагороду за дебют[26].

У1973 році завершив співпрацю з Евою Демарчик і в студії Polskie Nagrania „Muza”[pl], записав мініальбом "Tak, to ty". У 1974 році виступив з Кристиною Пронько[pl] на Schlagerfestiwal в Ростоку, де за пісню „Strach na wróble” ("Опудало") отримав чотири нагороди[27]

У 1976 році припинив співпрацю з Краківським Камерним Оркестром[28] і, за порадою Войцеха Тшціньського, записав і видав свій перший альбом[29][30], який назвав просто Zbigniew Wodecki[pl], який особливим попитом на ринку ніколи не користувався, а сам Збіґнєв Водецкі ніколи не виконував пісень з нього на концертах. У 1978 році з піснею "Izolda [Архівовано 29 січня 2021 у Wayback Machine.]" виступив на Другому Міжнародному Фестивалі Інтербачення, за що отримав нагороду журналістів. Після участі в конкурсі, прийняв пропозицію від тодішнього керівника Комітету в справах Радіо та Телебачення Мацея Щепаньського і потрапив до Оркестру Польського Радіо та Телебачення в Познані, під керівництвом Збіґнєва Ґурного, з яким пропрацював кілька років[3]. Протягом співпраці з оркестром зареєстрував між іншими пісні „Dialogi” ("Діалоги"), „Przeszło mi” ("Пройшло мені"), „Mają ludzie swoje niepokoje” ("Мають люди свій неспокій"), „Zaklęcia i uroki” ("Закляття й зурочення"), а також „Szczęście lubi tłok” ("Щастя любить гамір"). Тоді ж почав виступати в розважальних програмах Зенона Лясковіка. В 1979 році записав титульну пісеньку для мультсеріалу Pszczółka Maja ("Бджілка Мая"), а також виступив на концерті "Прем'єр" під час Сімнадцятого Національного Фестивалю Польської Пісні в Ополі з творами „Przeszło mi” ("Пройшло мені") та „Kaprys losu” ("Каприз долі") (в дуеті з Данутою Рінн) і „Wspomnienie tamtych dni [Архівовано 25 березня 2021 у Wayback Machine.]” ("Спогади тих днів") (в дуеті з Кристиною Пронько), за який здобув головну нагороду.

80-і та 90-і роки[ред. | ред. код]

Під час воєнного стану продовжував співпрацю з кабаре Зенона Лясковіка та оркестром під керівництвом Збіґнєва Ґурного, а також з фортепіанним дуетом Марек і Вацек часом виїжджав на концерти до ФРН. Під час перебування в Німеччині отримав пропозицію залишитись і продовжувати кар'єру вже там, а також пропозицію запису нового диску німецькою мовою, однак від обох пропозицій співак відмовився. В 1983 році в дуеті з Зофією Каміньською в рамках Двадцятого Національного Фестивалю Польської Пісні в Ополі на концерті "Пройшло двадцять років" виступив з піснею "Wierzymy w sny" ("Віримо в сни"). У зв'язку з політичною ситуацією в країні звільнився з Оркестру Польського Радіо та Телебачення. У 1984 виступив на фестивалі в Сонячному Березі.

В 1985 році випустив шлягер під назвою "Chałupy Welcome to". Після запису пісні виїхав на кількамісячний концертний тур до Сполучених Штатів. У 1987 році видав перший за дев'ять років альбом під назвою "Dusze kobiet" ("Душі жінок"), а також гастролював у Румунії, Болгарії, Ізраїлі, а також на Кубі. Під кінець десятиліття давав концерти разом з Халіною Францковяк[pl] та Анджеєм Заухою[pl].

У 1991 році за пісню "Sobą być" ("Бути собою") отримав першу нагороду в концерті "Прем'єр" на Двадцять Восьмому Національному Фестивалі Польської Пісні в Ополі. Там же отримав нагороду від президента Ополя, статуетку "Кришталевого камертона" і Спеціальну Нагороду від студії грамзапису "Polskie Nagrania". У 90-х роках почав співпрацю з Кшиштофом Кольберґером, для якого створив музику до спектаклів "Кохання та гнів" (1992 р.), а також "Білосніжка та гноми" (1994 р.), в якому зіграв роль короля. Також плідно співпрацював з Владиславом Монцкім в "Солдаті королеви Мадагаскару" (1993 р.), брав участь в програмі "Бджола в піску" з Кшиштофом Пясецкім. У 1995 році видав третій студійний альбом під назвою Zbigniew Wodecki ’95

2000 - 2010 роки[ред. | ред. код]

В 2001 році почав співпрацю з комерційним телеканалом TVN, для якого вів програму Дорога до Зірок і Твоя Дорога до Зірок. 4 березня 2002 року випустив студійний альбом під назвою "Obok siebie" ("Біля себе"). 31 серпня 2002 року взяв участь в фінальному концерті культової ранкової передачі Першого каналу Польського радіо Літо з радіоприймачем[pl], який відбувся на території Скверу Костюшка в Ґдині. В листопаді взяв участь в концерті, що рекламував книгу польської радіожурналістки Третього каналу Польського Радіо Маґдалєни Єтон "Пані Маґдо, вам то першій кажу..." ("Pani Magdo, pani pierwszej to powiem..."), до якої увійшов і скетч, який в однойменній з книгою програмі Третього каналу розповідав сам Водецкі. У 2003 записав один з джинглів для ефірів Трійки. У 2004 Збіґнєва Водецького номінували на нагороду Wiktor в категорії "найпопулярніший співак чи артист естради".

Збіґнєв Водецкі під час концерту в Саноку, 2007 рік

В січні 2005 року взяв участь в записі благодійного синглу "Pokonamy fale" ("Поборемо хвилі"), який було створено з думкою про жертв землетрусу в Індійському океані, а також виступив під час благодійного концерту під тією ж назвою, на якому збирали кошти на користь програми "Усиновлення на відстані", яка підтримувала жертв трагедії. Весною став членом жюрі в розважальній програмі комерційного телеканалу TVN "Танець з зірками", в якій брав участь наступних одинадцять випусків. В липні почалась рекламна акція мережі стільникового зв'язку Heyah, для потреб якої Водецкі записав пісню про Червону Шапочку. У Новорічну ніч 2005/2006 року Перший канал телебачення Польщі показав концерт Новорічне ревю (Sylwestrowa rewia), в якому, разом з іншими виконавцями, виступив і Збіґнєв Водецкі.

В лютому 2006 року в дуеті з Ґражиною Вольщак виступив на галаконцерті "Віват! Найкращі 2005", а в червні заспівав на концерті "Світ у хмарах" на честь Марка Ґрехути під час 43-го Національного Фестивалю Польської Пісні в Ополі. У квітні 2007 року разом з Маґдою Молек провів концерт "Закохаємось ще раз", що проходив на комерційному телеканалі TVN, а в червні в рамках концерту "Небо з моїх країв" ("Niebo z moich stron"), присвяченого Северинові Краєвському, на 44-у Національному Фестивалі Польської Пісні в Ополі, заспівав пісню "Uciekaj moje serce". Влітку 2007 року разом з іншими виконавцями знову вирушив у тур "Літа з радіоприймачем".

В лютому 2008 року разом з гуртом Mitch & Mitch дав концерт в Музичній студії Польського Радіо[31], виконуючи з групою пісні „Posłuchaj mnie spokojnie” ("Послухай мене спокійно") i „Panny mego dziadka” ("Дівчата мого дідуся") зі свого дебютного альбому[32]. Також у 2008 році взяв участь в галаконцерті "Віват! Найкращі 2007"[33], записав пісню "Miłości jak snu" ("Кохання, як сну")[34] і скомпонував ораторію „Amabilis. Królewskie sny Niepołomic” ("Амабіліс. Королівські сни Неполомиць") з нагоди 650-річчя містечка під Краковом Неполомиці[35]. Влітку 2009 року знову вирушив у тур "Літа з радіоприймачем"[36], а також разом з Маґдою Молек провів концерт, присвячений Чеславові Нємену під час сопотського фестивалю[37]. В листопаді 2009 року дебютував у головній ролі в спектаклі Станіслава Іґнація Віткевіча "Соната Вельзевула", що йшов у Краківському Театрі Сцена STU в режисурі Кшиштофа Ясиньського[38].

2010 - 2017 роки[ред. | ред. код]

У березні 2010 року відбулась прем'єра спектаклю Збіґнєва Ксьонжка та Яна Новіцкого Повернення Великого Шу (Powrót Wielkiego Szu), співавтором музики до якого був Збіґнєв Водецкі. Протягом цього ж року музикант брав участь в озвучуванні мультиплікаційних фільмів та суспільних кампаній Міністерства Здоров'я Польщі.

Збіґнєв Водецкі під час концерту в Отвоцку. 2011 рік.

Влітку 2011 року виступив на концерті з нагоди 40-річчя "Літа з радіоприймачем" під час 48-го Національного Фестивалю Польської Пісні в Ополі, а також вчергове взяв участь в турі "Літа з радіоприймачем". Рісля припинення співпраці з програмою "Танець з зірками" в ефірі радіостанції "Радіо для тебе" започаткував цикл програм "Почни від Баха..." („Zacznij od Bacha...”). У вересні у видавництві "Прошиньскі Медіа" (Prószyński Media) вийшла книжка під назвою "Збіґнєв Водецкі. Бджола, Бах і скрипка", яка була записом інтерв'ю Водецкого, проведеного Вацлавом Крупіньскім. В кінці року виступив у концерті "Вся Польща співає колядки разом з Радіо Плюс і Телевізійною одиничною" на Довгому ринку в Ґданьську та взяв участь в святковому телетурнірі TVP1 "Відгадай мелодію". У 2012 році відновив співпрацю з Кшиштофом Ясиньським, створюючи в співавторстві з ним музику до спектаклів з серії Подорожі з Станіславом Виспянським - Звільнення (прем'єра в 2012)[39], Весілля (2013)[40] і Акрополь (2014)[41]. У 2013 році виступив з гуртом Mitch & Mitch на катовіцькому Off Festival, де зіграли твори з альбому Zbigniew Wodecki в новому аранжуванні[42]. Крім того виступив на галаконцерті "Ополе! Люблю тебе!" на ювілейному 50-у Національному Фестивалі Польської Пісні в Ополі[43], під час бенефісу Ірени Сантор[44].

Збіґнєв Водецкі під час концерту в Бєльска-Бялій. 2016 рік

Протягом 2014-2016 років співпрацював з виконавцями різних напрямків музики - хеві метал (гурт Exlibris альбом "Aftereal"), хіп-хоп (гурт Slums Attack альбом "Albo inaczej"), традиційно Mitch & Mitch, з яким у 2015 році видав концертний альбом "1976: A Space Odyssey", який отримав дві музичні нагороди "Федерик" - як найкращий альбом року і за найкращу пісню року за сингл „Rzuć to wszystko co złe” ("Покинь все, що погане").

В січні 2017 року вилетів на відпочинок до США[45], після повернення до Польщі виступив під час концерту Рафала Бжозовського у варшавському Польському Театрі[46]. Останнім публічним виступом музиканта був VIII Благодійний Концерт Надії в Головному Залі Народного Форуму Музики у Вроцлаві, що відбувся 25 квітня 2017 року[47].

В кінці 2016 року Збіґнєв Водецкі оголосив про початок праці над альбомом, який він визначив як "вокально-інструментальний" і такий, що міститиме твори, які поєднуватимуть у собі стилі джазу, року та популярної музики[48]. Альбом під назвою "Dobrze, że jesteś" ("Добре, що ти є") вийшов у травні 2018 року[49], через кілька днів по роковинах смерті музиканта. Крім того артист планував разом з Рафалом Стемпнєм записати кілька джазових стандартів[50], але, на превеликий жаль, цим планам завадила смерть Збіґнєва Водецкого.

Смерть і поховання[ред. | ред. код]

Могила Збіґнєва Водецкого (березень 2019 р.)

Ще в 2014 році Збіґнєв Водецкі об'явив про те, що у нього фібриляція передсердь і хронічне обструктивне захворювання легень. 5 травня 2017 року в одній з приватних клінік Варшави музикант пройшов операцію з коронарного шунтування[51]. Через три дні 8 травня в результаті ускладнень після операції у нього стався обширний інсульт[52] і з того часу артист перебував у комі. До інсульту додалося ще й запалення легень[53], після чого його транспортували до Військового Медичного Інституту в Варшаві, де 22 травня 2017 року Збіґнєв Водецкі помер[54][55]. Після смерті музиканта президент Кракова Яцек Майхровскі інформував, що артиста похоронять на Алеї Заслужених на Раковицькому цвинтарі, де поховані Ян Матейко, Хелена Моджеєвска, Іґнаци Дашиньскі. Але сім'я вирішила поховати батька і чоловіка в родинній могилі.

30 травня, в день похорон, в честь артиста з вежі Базиліки Найсвятішої Діви Марії пролунали звуки твору Луї Амстронга "What a Wonderful World". Після похоронної відправи у Маріацькому костелі Збіґнєв Водецкі був похований в родинній могилі на Раковицькому цвинтарі Кракова[56][57].

Приватне життя[ред. | ред. код]

Збіґнєв Водецкі познайомився зі своєю майбутньою дружиною Кристиною коли йому було лише 18 років. Перша їхня зустріч відбулась у славнозвісному Льоху під баранами. Під час виступу музиканта на його скрипці порвалася струна і Збіґнєв сприйняв це як добрий знак. 30 червня 1971 року Збіґнєв Водецкі одружився з Кристиною. Подружжя мало трьох дітей - Йоанну (1971 [58]), Катажину (1973 [59]) і Павла (1975 [60]).

Дім то щось таке, за чим тужиш, а як повертаєшся до нього, то через два дні тебе вже кудись тягне. Дома витримати неможливо, бо почуваєшся непотрібним. Не вистачає публіки.
Оригінальний текст (пол.)
Dom to jest coś takiego, za czym tęsknisz, a jak przyjeżdżasz do niego, to już po dwóch dniach cię nosi. Nie da się wytrzymać w domu, bo czujesz się niepotrzebny. Brakuje publiczności.

— Були разом 46 років

Кристина Водецка завжди залишалась в тіні свого чоловіка. Працювала геологом і на медійній популярності їй не залежало. Музикант вважав, що дружина є тим, на чому тримається вся родина. Її домашністю та позамедійністю Збіґнєв пояснював успіх їхнього тривалого подружнього життя:

Величезною заслугою є те, що моя дружина не є в так званій "професії". Двоє акторів не можуть бути щасливим подружжям, двоє музикантів теж. Забагато претензій. Якщо дружина торочить про Баха двадцять років підряд, то, напевно, тим альтом можна її вбити. Кохання йде до біса.
Оригінальний текст (пол.)
Duża w tym zasługa tego, że moja żona nie jest w tzw. branży. Dwóch aktorów nie może być szczęśliwym małżeństwem, dwóch muzyków również. Za dużo pretensji. Jeśli żona źle ci wchodzi z Bachem przez dwadzieścia lat z rzędu, to można ją chyba zabić tą altówką. Miłość szlag trafia

— Були разом 46 років

Дискографія[ред. | ред. код]

Відтиск долоні та підпис Збіґнєва Водецкого на алеї зірок в Мєндзиздроях

Студійні альбоми[ред. | ред. код]

Назва Дані альбому Позиція Сертифікат
PL
Tak to ty (EP)
  • Дата виходу: 1973[61]
  • Видавництво: Polskie Nagrania Muza
 –
Zbigniew Wodecki
  • Дата виходу: 1976[62]
  • Видавництво: Polskie Nagrania Muza
 –
Dusze kobiet
  • Дата виходу: 1987[63]
  • Видавництво: Polskie Nagrania Muza
 –
Zbigniew Wodecki ’95
  • Дата виходу: 1995
  • Видавництво: Koch International
 –
Obok siebie
  • Дата виходу: 4 березня 2002[64]
  • Видавництво: Sony Music Poland
 20[65]
Platynowa
  • Дата виходу: 12 липня 2010[66]
  • Видавництво: Fonografika
 29[67]
1976: A Space Odyssey(разом з Mitch & Mitch)
  • Дата виходу: 15 травня 2015[68]
  • Видавництво: Lado ABC/Agora SA
 1[69]
Dobrze, że jesteś
  • Дата виходу: 23 травня 2018[71]
  • Видавництво: Agora SA
 1[72]
„–” альбом не оцінювався

Компіляції[ред. | ред. код]

Назва Дані альбому Позиція Сертифікат
PL
Największe przeboje
  • Дата виходу: 1992[74]
  • Видавництво: Intersonus
 –
Złota kolekcja: Zacznij od Bacha
  • Дата виходу: 1999[75]
  • Видавництво: Pomaton EMI
 2[76]
  • POL: платиновий альбом[77]
The Best – Zacznij od Bacha
  • Дата виходу: 2004[78]
  • Видавництво: Agencja Artystyczna MTJ
 4[79]
  • POL: 2× платиновий альбом[77]
Kompozycje
  • Дата виходу: 19 грудня 2013
  • Видавництво: Polskie Nagrania Muza
 –
„–” альбом не оцінювався

Різдвяні альбоми[ред. | ред. код]

Назва Дані альбому Позиція
PL
Gwiazdo świeć, kolędo leć(разом з Olga Bończyk, Alicja Majewska i Włodzimierz Korcz)
  • Дата виходу: 2014
  • Видавництво: Art Music
 –
...kolędują(разом з Olga Bończyk, Alicja Majewska i Włodzimierz Korcz)
  • Дата виходу: 30 листопада 2018
  • Видавництво: Agencja Artystyczna MTJ
 33[80]
„–” альбом не оцінювався

Фільмографія[ред. | ред. код]

Назва Рік Роль Примітки Джерело
Ceremonia pogrzebowa 1984 скрипаль художній фільм [81]
Klan 2002 священник телесеріал, спеціальна серія
Król przedmieścia ведучий програми "Дорога до зірок" телесеріал, 10 серія
Miodowe lata він сам телесеріал, 108 серія
W11 – Wydział Śledczy 2005 телесеріал 136 серія
U fryzjera 2006 телесеріал 13 серія
Jan z drzewa 2008 художній фільм
39 i pół 2009 телесеріал 30 серія
Disco robaczki 2010 Черв'як Едвард дубляж, мультфільм [82]
Świat według Kiepskich 2016 він сам телесеріал 493 серія [83]

Зауваження[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в До 2008 року в біографії вказувалося, що Збіґнєв народився в місцевості Лазиська (Сілезьке воєводство).

Джерела[ред. | ред. код]

  1. ↑ Rabiański, Radosław, 1972- (2006). Krakowska scena muzyczna : encyklopedia : piosenka, jazz, rock, heavy metal, muzyka alternatywna, hip-hop, muzyka klubowa. Kraków: Muzyka Iagellonica. ISBN 83-7099-139-4. OCLC 166887263.
  2. ↑ Zbigniew Wodecki odebrał honorowe obywatelstwo Godowa, swojej rodzinnej miejscowości. Radio 90 FM (пол.). Архів оригіналу за 8 червня 2019. Процитовано 29 грудня 2020.
  3. ↑ а б в г д е ж Zbigniew Wodecki: Byłem jednym z symboli peerelowskiej rozrywki. krakow.wyborcza.pl (пол.). Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 29 грудня 2020.
  4. ↑ Dziennik Polski [Щоденник Польщі] (польською) . Krakowskie Wydawnictwo Prasowe RSW "Prasa-Książka-Ruch". 21.05.1980. с. 4. Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 29.12.2020р..
  5. ↑ Piosenkarz instrumentalista. „Nowiny”, s. 8, Nr 120 z 19-21 czerwca 1981. 
  6. ↑ Оля Шатан (26 травня 2017). Zbigniew Wodecki: Śląsk był jego drugim domem. Jeszcze w lutym spacerował z nami po Katowicach. dziennikzachodni.pl. Процитовано 29 грудня 2020.
  7. ↑ Zarząd Cmentarzy Komunalnych w Krakowie. Internetowy lokalizator grobów. Józef Wodecki. rakowice.eu. Процитовано 29 грудня 2020.
  8. ↑ Kamil Bałuk, Wacław Krupiński (2018). Wodecki : tak mi wyszło (польською) . Warszawa: Agora. с. 9. ISBN 978-83-268-2705-1. OCLC 1057373761.
  9. ↑ а б Kamil Bałuk, Wacław Krupiński (2018). Wodecki : tak mi wyszło (польською) . Warszawa: Agora. с. 10. ISBN 978-83-268-2705-1. OCLC 1057373761.
  10. ↑ Kamil Bałuk, Wacław Krupiński (2018). Wodecki : tak mi wyszło (польською) . Warszawa: Agora. с. 262. ISBN 978-83-268-2705-1. OCLC 1057373761.
  11. ↑ а б в г Czupryn, Anita (26 травня 2016). Zbigniew Wodecki: Parę razy mój czas się kończył. Jednak zawsze coś pchało mnie w górę. Polska Times (pl-PL) . Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 29 грудня 2020.
  12. ↑ а б Kamil Bałuk, Wacław Krupiński (2018). Wodecki : tak mi wyszło (польською) . Warszawa: Agora. с. 12. ISBN 978-83-268-2705-1. OCLC 1057373761.
  13. ↑ а б в Arkadiusz Bartosiak, Łukasz Klinke (8 лютого 2010). Zbigniew Wodecki. Wywiadowcy.pl (польською) . Playboy Polska (2007-04). Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 29 грудня 2020.
  14. ↑ Kamil Bałuk, Wacław Krupiński (2018). Wodecki : tak mi wyszło (польською) . Warszawa: Agora. с. 11. ISBN 978-83-268-2705-1. OCLC 1057373761.
  15. ↑ Agnieszka Barańska. Czarny Anioł zza żelaznej kurtyny - rozmowa o Ewie Demarczyk - Rozmowy - Radio Kraków. radiokrakow.pl (пол.). Radio Kraków [on-line]. Архів оригіналу за 24 листопада 2017. Процитовано 29 грудня 2020.
  16. ↑ Bałuk Kamil, Wacław Krupiński (2018). Wodecki : tak mi wyszło (польською) . Warszawa: Agora. с. 14. ISBN 978-83-268-2705-1. OCLC 1057373761.
  17. ↑ Bałuk Kamil, Wacław Krupiński (2018). Wodecki : tak mi wyszło (польською) . Warszawa: Agora. с. 13. ISBN 978-83-268-2705-1. OCLC 1057373761.
  18. ↑ Marek Grechuta & Anawa - Marek Grechuta Anawa. Discogs (англ.). Архів оригіналу за 19 лютого 2021. Процитовано 2 січня 2021.
  19. ↑ Bałuk Kamil, Wacław Krupiński (2018). Wodecki : tak mi wyszło (польською) . Warszawa: Agora. с. 15. ISBN 978-83-268-2705-1. OCLC 1057373761.
  20. ↑ Bałuk Kamil, Wacław Krupiński (2018). Wodecki : tak mi wyszło (польською) . Warszawa: Agora. с. 19. ISBN 978-83-268-2705-1. OCLC 1057373761.
  21. ↑ Zbigniew Wodecki: Jutra nie ma, nie ma wczoraj. Jest teraz. legalnakultura.pl. Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 2 січня 2021.
  22. ↑ а б в Bałuk Kamil, Wacław Krupiński (2018). Wodecki : tak mi wyszło (польською) . Warszawa: Agora. с. 20. ISBN 978-83-268-2705-1. OCLC 1057373761.
  23. ↑ Kamil Bałuk, Wacław Krupiński (2018). Wodecki : tak mi wyszło. Warszawa: Agora. с. 22. ISBN 978-83-268-2705-1. OCLC 1057373761.
  24. ↑ Kamil Bałuk, Wacław Krupiński (2018). Wodecki : tak mi wyszło (польською) . Warszawa: Agora. с. 280. ISBN 978-83-268-2705-1. OCLC 1057373761.
  25. ↑ Anna Tatarewicz. Przypadek sprawił, że zacząłem śpiewać. magazynterazpolska.pl (pl-PL) . Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 2 січня 2021.
  26. ↑ X Krajowy Festiwal Piosenki Polskiej - OPOLE 2013 6-8 CZ…. archive.is (pl-PL) . 5 вересня 2014. Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 2 січня 2021.
  27. ↑ Kamil Bałuk, Wacław Krupiński (2018). Wodecki : tak mi wyszło. Warszawa: Agora. с. 25. ISBN 978-83-268-2705-1. OCLC 1057373761.
  28. ↑ Kamil Bałuk, Wacław Krupiński (2018). Wodecki : tak mi wyszło (польською) . Warszawa: Agora. с. 26. ISBN 978-83-268-2705-1. OCLC 1057373761.
  29. ↑ Ola Szatan (3 вересня 2015). Zbigniew Wodecki: Jest coś, co łączy mnie ze Stevie Wonderem. plus.dziennikzachodni.pl (пол.). Dziennik Zachodni. Процитовано 2 січня 2021.
  30. ↑ Kamil Bałuk, Wacław Krupiński (2018). Wodecki : tak mi wyszło (польською) . Warszawa: Agora. с. 32. ISBN 978-83-268-2705-1. OCLC 1057373761.
  31. ↑ Onet – Jesteś na bieżąco. www.onet.pl. 21 липня 2012. Архів оригіналу за 15 травня 2011. Процитовано 24 січня 2021.
  32. ↑ Przeczesaliśmy tę twoją płytę / Muzyka / dwutygodnik.com. www.dwutygodnik.com (пол.). Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 24 січня 2021.
  33. ↑ Urbańska i Damięcki najpiękniejszymi Polakami. www.wirtualnemedia.pl (пол.). Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 24 січня 2021.
  34. ↑ Zbigniew Wodecki: przede mną nowe wyzwanie. www.wirtualnemedia.pl (пол.). Архів оригіналу за 31 січня 2021. Процитовано 24 січня 2021.
  35. ↑ Opera Krakowska. www.opera.krakow.pl. Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 24 січня 2021.
  36. ↑ Ruszyło 'szlacheckie', ale nieco uboższe 'Lato z radiem'. www.wirtualnemedia.pl (пол.). Архів оригіналу за 30 січня 2021. Процитовано 24 січня 2021.
  37. ↑ Kayah i Karpiel-Bułecka na Sopot Festival 2009. www.wirtualnemedia.pl (пол.). Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 24 січня 2021.
  38. ↑ polskiego, Encyklopedia teatru. Sonata Belzebuba. Encyklopedia teatru polskiego (пол.). Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 24 січня 2021.
  39. ↑ polskiego, Encyklopedia teatru. Wędrowanie według Stanisława Wyspiańskiego. Część II Wyzwolenie. Encyklopedia teatru polskiego (пол.). Архів оригіналу за 31 серпня 2017. Процитовано 25 січня 2021.
  40. ↑ polskiego, Encyklopedia teatru. Wędrowanie według Stanisława Wyspiańskiego. Część I. Wesele. Encyklopedia teatru polskiego (пол.). Архів оригіналу за 12 грудня 2020. Процитовано 25 січня 2021.
  41. ↑ polskiego, Encyklopedia teatru. Wędrowanie według Stanisława Wyspiańskiego. Część III. Akropolis. Encyklopedia teatru polskiego (пол.). Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 25 січня 2021.
  42. ↑ pr (14 травня 2013). Fucked Up, Solange i Zbigniew Wodecki na OFF Festivalu (пол.). wirtualnemedia.pl. Процитовано 25 січня 2021.
  43. ↑ pp (22 травня 2013). Festiwal w Opolu po raz 50. Co w programie? (пол.). wirtualnemedia.pl. Процитовано 25 січня 2021.
  44. ↑ mk (9 грудня 2013). Benefis Ireny Santor w TVP1 (пол.). wirtualnemedia.pl. Процитовано 25 січня 2021.
  45. ↑ Kamil Bałuk, Wacław Krupiński: Wodecki. Tak mi wyszło. Warszawa: Agora, 2018, s. 205. ISBN 978-83-268-2705-1. 
  46. ↑ Kamil Bałuk, Wacław Krupiński: Wodecki. Tak mi wyszło. Warszawa: Agora, 2018, ss. 206–207. ISBN 978-83-268-2705-1. 
  47. ↑ Narodowe Forum Muzyki (пол.). nfm.wroclaw.pl. Процитовано 25 січня 2021.
  48. ↑ zpr, rt (29 грудня 2016). Zbigniew Wodecki nagrywa nowy album. "Najgorsza płyta na świecie". Newseria (пол.). wirtualnemedia.pl. Процитовано 25 січня 2021.
  49. ↑ Dobrze, że jesteś – Zbigniew Wodecki. empik.com. Процитовано 25 січня 2021.
  50. ↑ Kamil Bałuk, Wacław Krupiński: Wodecki. Tak mi wyszło. Warszawa: Agora, 2018, s. 207. ISBN 978-83-268-2705-1. 
  51. ↑ TYLKO U NAS Wiemy, w jakim stanie jest Zbigniew Wodecki. Viva.pl (пол.). Архів оригіналу за 30 січня 2021. Процитовано 24 січня 2021.
  52. ↑ Zbigniew Wodecki w szpitalu. Miał udar. www.rmf24.pl (пол.). Архів оригіналу за 15 грудня 2020. Процитовано 24 січня 2021.
  53. ↑ Zbigniew Wodecki po udarze dostał zapalenia płuc - Wiadomości. wiadomosci.radiozet.pl (пол.). 1495183369. Архів оригіналу за 31 січня 2021. Процитовано 24 січня 2021.
  54. ↑ Zmarł Zbigniew Wodecki. Miał 67 lat... iMokotow.pl. 22 травня 2017. Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 24 січня 2021.
  55. ↑ Zmarł Zbigniew Wodecki. Artysta miał 67 lat. radiogdansk.pl (pl-pl) . Процитовано 24 січня 2021.
  56. ↑ Ostatnie oklaski dla Zbigniewa Wodeckiego. TVN24 (пол.). Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 24 січня 2021.
  57. ↑ Zmarł Zbigniew Wodecki. Artysta miał 67 lat (пол.). Процитовано 2 травня 2018.
  58. ↑ Wodecka, Joanna Katarzyna,kraków,wiek 49 lat,ur. 1971,Raport o osobie,Krajowy Rejestr Sądowy,KRS online,InfoVeriti. www.infoveriti.pl. Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 24 січня 2021.
  59. ↑ Kasia Wodecka-Stubbs: „Czy myślę o tacie? Ja z nim żyję codziennie”. Viva.pl (пол.). Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 24 січня 2021.
  60. ↑ Grabińska, Karolina (22 травня 2017). Zbigniew Wodecki: historia jego małżeństwa. gwiazdy.wp.pl (пол.). Архів оригіналу за 31 січня 2021. Процитовано 24 січня 2021.
  61. ↑ Zbigniew Wodecki – Tak To Ty (англ.). discogs.com. Процитовано 22 квітня 2015.
  62. ↑ Zbigniew Wodecki – Zbigniew Wodecki (англ.). discogs.com. Процитовано 22 квітня 2015.
  63. ↑ Zbigniew Wodecki – Dusze Kobiet (англ.). discogs.com. Процитовано 22 квітня 2015.
  64. ↑ OBOK SIEBIE – ZBIGNIEW WODECKI. muzyka.interia.pl. Процитовано 22 квітня 2015.
  65. ↑ OLiS – sprzedaż w okresie 04.03.2002 – 10.03.2002. olis.onyx.pl. Процитовано 22 квітня 2015.
  66. ↑ Platynowa – Zbigniew Wodecki. muzyka.interia.pl. Процитовано 22 квітня 2015.
  67. ↑ OLiS – sprzedaż w okresie 26.07.2010 – 01.08.2010. olis.onyx.pl. Процитовано 22 квітня 2015.
  68. ↑ Zbigniew Wodecki i Mitch & Mitch – premiera płyty już niedługo. muzyka.onet.pl. Процитовано 12 травня 2015.
  69. ↑ OLiS – sprzedaż w okresie 22.06.2018 – 28.06.2018. olis.onyx.pl. Процитовано 5 липня 2018.
  70. ↑ Platynowe płyty CD (przyznane w 2017 roku) (пол.). bestsellery.zpav.pl. Процитовано 14 вересня 2017.
  71. ↑ Dobrze, że jesteś – Zbigniew Wodecki. empik.com. Процитовано 28 травня 2018.
  72. ↑ OLiS – sprzedaż w okresie 25.05.2018 – 31.05.2018. olis.onyx.pl. Процитовано 7 червня 2018.
  73. ↑ Platynowe płyty CD (przyznane w 2019 roku) (пол.). bestsellery.zpav.pl. Процитовано 13 червня 2019.
  74. ↑ Zbigniew Wodecki – Największe Przeboje (англ.). discogs.com. Процитовано 22 квітня 2015.
  75. ↑ Zbigniew Wodecki – Złota kolekcja: Zacznij od Bacha (англ.). discogs.com. Процитовано 22 квітня 2015.
  76. ↑ OLiS – sprzedaż w okresie 19.05.2017 – 25.05.2017. olis.onyx.pl. Процитовано 1 червня 2017.
  77. ↑ а б Platynowe płyty CD (przyznane w 2018 roku) (пол.). bestsellery.zpav.pl. Процитовано 31 січня 2018.
  78. ↑ Zbigniew Wodecki – The Best – Zacznij od Bacha (англ.). discogs.com. Процитовано 22 квітня 2015.
  79. ↑ OLiS – sprzedaż w okresie 14.07.2017 – 20.07.2017. olis.onyx.pl. Процитовано 27 липня 2017.
  80. ↑ OLiS – sprzedaż w okresie 30.11.2018 – 06.12.2018 (пол.). olis.onyx.pl. Процитовано 13 грудня 2018.
  81. ↑ Zbigniew Wodecki (пол.). filmpolski.pl. Процитовано 2 вересня 2016.
  82. ↑ Mucha, Karolak, Wodecki dubbingują „Disco Robaczki” (пол.). polki.pl. Процитовано 2 вересня 2016.
  83. ↑ „Świat według Kiepskich”. Zbigniew Wodecki z wizytą u Ferdka i Haliny [ZDJĘCIA] (пол.). telemagazyn.pl. Процитовано 2 вересня 2016.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Збігнєв_Водецкі&oldid=40740793