Збігнєв Запасєвич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Збігнєв Запасєвич
пол. Zbigniew Zapasiewicz
Народився 13 вересня 1934(1934-09-13)[1][2][…]
Варшава, Польська Республіка[1]
Помер 14 липня 2009(2009-07-14)[4][1][…] (74 роки)
Варшава, Республіка Польща[1]
  • карцинома
  • Поховання Військові Повонзки
    Громадянство  Республіка Польща
    Діяльність викладач університету, актор театру, кіноактор, театральний режисер, кінорежисер, актор
    Alma mater Театральна академія імені Александра Зельверовича
    Заклад Театральна академія імені Александра Зельверовича
    Роки діяльності з 1971
    У шлюбі з Olga Sawickad, Mirosława Dubrawskad, Iwona Słoczyńskad і Krystyna Maciejewska-Zapasiewiczd
    IMDb nm0953168
    Нагороди та премії

    CMNS: Збігнєв Запасєвич у Вікісховищі

    Збіґнєв Ян Запасєвич (пол. Zbigniew Jan Zapasiewicz), (13 вересня 1934, Варшава — 14 липня 2009, Варшава) — польський актор, режисер та педагог.[5]

    Життєпис[ред. | ред. код]

    Син Збігнєва Запасєвича, громадського активіста і Марії з дому Кречмар, учительки математики.[6]. Його сім'я була пов'язана з театром, дядьками були актор Ян Кречмар та театральний режисер Єжи Кречмар.

    Закінчив ліцей у Варшаві на Жолібожу.[6] 1951—1952 рр. навчався на хімічному факультеті Варшавського технологічного університету. 1956 року закінчив Державний інститут театрального мистецтва у Варшаві. У цьому інституті у 1969—1971 роках був заступником декана акторського факультету; з 1979 р. — доцентом, в 1981—1987 рр. — деканом і заступником декана режисерського факультету, з 1987 року професором.

    1956 року дебютував у ролі Евариста Галуа у виставі «Минулої ночі» (за Леопольдом Інфельдом) у театрі «Молода Варшава».

    За період своєї акторської кар'єри грав у таких театрах: «Молода Варшава» та «Класичний» (1956—1959), «Сучасний» (1959—1966), «Драматичний» (1966—1983). «Загальний» (1983—1987). У 1987—1990 рр. — генеральний та художній керівник Драматичного театру. Пізніше працював у Польському театрі у Варшаві. В останні роки життя він співпрацював з театром «Загальний» у Варшаві. Протягом багатьох років він був постійно співпрацював з Краківським «Сцена STU». Його перший дебют на екрані відбувся в 1963 році. Як актор, він також співпрацював з Театром Польського радіо.

    Дворазовий лауреат премії Тадеуша Бой-Желенського за видатні акторські вистави (1973) та за акторську гру у «Космосі» Вітольда Ґомбровича в режисурі Єжи Яроцького в Національному театрі та «Запасєвич грає Беккета» в театрі «Загальний» під керівництвом Антонія Лібера (2006).

    У листопаді 1984 року Служба безпеки ПНР розпочала розпрацювання Збігнєва Запасєвича під криптонімом "Zapas". [7] Причиною зацікавлення його особою стали його негативний стосунок до офіційної пропаганди, громадянські ініціативи, контакти з чеськими дисидентами та полонійними осередками. Про його діяльність Службу безпеки інформували тайні інформатори, які оточували його навіть під час закордонних виїздів. 5 грудня 1988 року його справа була закрита Службою безпеки і відправлена в архів.[8]

    Приватне життя[ред. | ред. код]

    Запасєвіч одружувався чотири рази, в тому з акторками: Кристиною Мацієвською, Івоною Слочинською, Ольгою Савицькою. [9] Збігнєв Запасєвич помер від раку печінки. Згідно з його останнім заповітом, урна з його прахом була похована 22 липня 2009 року на Алеї Заслужених на Військовому кладовищі в Повонзках у Варшаві.

    Відзнаки і нагороди[ред. | ред. код]

    Фільмографія[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #130193208 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    2. а б Filmportal.de — 2005.
    3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    4. http://www.polskieradio.pl/thenews/culture/artykul112076_profound_loss_for_polish_theatre.html
    5. Шаблон:Encyklopedia PWN
    6. а б Zbigniew Zapasiewicz: W masce cynika (пол.). www.rp.pl. Процитовано 19 липня 2021.
    7. Gańczak, 2011, с. 248.
    8. Gańczak, 2011, с. 341.
    9. Olga Sawicka i Zbigniew Zapasiewicz: Twarda lekcja od mistrza (пол.). Encyklopedia Teatru Polskiego. 15 червня 2016. Процитовано 20 червня 2022.
    10. M.P. z 2010 r. nr 8, poz. 74.
    11. M.P. z 2001 r. nr 21, poz. 340 — pkt 2.
    12. Odznaczenia dla wybitnych twórców i działaczy kultury. „Dziennik Polski”. Nr 175 (9456), s. 2, 26 lipca 1974. 
    13. Pogrzeb Zbigniewa Zapasiewicza (пол.). 22 липня 2009. с. mk.gov.pl. Процитовано 9 серпня 2009.

    Джерела[ред. | ред. код]