Збіґнєв Герберт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Герберт Збіґнєв
Zbigniew Herbert
Дата народження: 29 жовтня 1924(1924-10-29)
Місце народження: Львів
Дата смерті: 28 липня 1998(1998-07-28) (73 роки)
Місце смерті: Варшава
Національність: поляк з англійським і вірменським корінням
Громадянство: Польща Польща
Мова творів: польська
Рід діяльності: поет

Збіґнєв Герберт (пол. Zbigniew Herbert; *29 жовтня 1924, Львів — †28 липня 1998, Варшава) — польський поет, есеїст, драматург.

Кавалер Ордену Білого Орла.

Біографія[ред.ред. код]

Бюст на Алеї слави в Кельце

Родина Гербертів — імовірно, англійського походження; прибула до Галичини з Відня. Батько поета за лінією матері (Марії з Балабанів) мав вірменське походження (З.Герберт згадав її в статті «Вірменська бабуся»).

Навчався у VIII львівській гімназії та у ліцеї ім. Короля Казимира Великого (у радянські часи — середня школа № 14).

19431944 — ймовірно, брав участь у діяльності Армії Крайової.

Березень 1944 р. — виїхав до Кракова.

У Кракові вивчав економіку, а також відвідував лекції в Яґеллонському університеті й Академії мистецтв ім. Яна Матейка. 1947 року отримав диплом Торговельної академії (тепер Економічний університет у Кракові).

1949 року здобув ступінь магістра права в Університеті Миколая Коперніка в Торуні. Того ж року поступив на філософський факультет того ж університету.

З 1948 р. мешкав у Сопоті, куди переїхали зі Львова його батьки, потім у Торуні.

1951 — перевівся на навчання до Варшавського університету і переїхав до Варшави.

Як поет дебютував 1950 року, але 1951-го вийшов зі Спілки польських літераторів.

У цей час публікував театральні, музичні та художні рецензії, уникаючи норм соціалістичного реалізму. Співпрацював у католицькій пресі — до моменту її ліквідації. Працював у банку, в музеї, кооперативі інвалідів, бібліотеці, вчителем у середній школі, асистентом у бюро торфової промисловості, донором і навіть директором бюро правління Спілки композиторів.

Ситуацію Герберта змінила політична «відлига» 1956 року та кінець соцреалізму в Польщі. Тоді відбувся його дебют як автора книжок (поетична збірка «Струна світла»), поліпшилися умови життя. Завдяки стипендії Спілки польських літераторів він зміг здійснити першу закордонну подорож. У 19581960 рр. відвідав Австрію, Італію, Францію, Велику Британію. Підсумком цієї подорожі стала популярна збірка есеїв «Варвар у саду».

19631964 — подорож по Британії, Франції, Італії, Греції.

19651971 — також перебував поза Польщею (Австрія, ФРН, Франція, Голландія, Бельгія, США).

Проводячи більшість часу за межами ПНР, Герберт завжди подовжував свій польський паспорт, що забезпечувало йому можливість повернення на Батьківщину. Ніколи не наважився на формальну еміграцію.

Найціннішим у доробку Герберта вважається цикл творів про «пана Коґіто», постаті, глибоко зануреної в сучасність і одночасно міцно закоріненої в європейській культурній традиції.

У 1980-х роках Збіґнєв Герберт був поетичним прапором польської опозиції.

З 1986 р. мешкав у Парижі, де співпрацював із еміграційним виданням Zeszyty Literackie. До Польщі повернувся 1992 року.

Прихильник інтелектуально-притчевої лірики (збірки «Гермес, пес та зірка», 1957; «Вивчення предмета», 1961; «Елегія на прощання», 1990).

Лауреат багатьох польських та зарубіжних премій, у тому числі премії Гердера (1973) та Єрусалимської премії (1990).

10 липня 2007 р. польський сейм проголосив 2008 рік Роком Збіґнєва Герберта.

Українські переклади[ред.ред. код]

  • Збіґнєв Герберт «Струна світла» (Тернопіль: Лілея, 1996), переклав Василь Махно
  • Збіґнєв Герберт «Вибрані поезії» (Львів: Каменяр, 2001), переклав Віктор Дмитрук
  • Збіґнєв Герберт «Вибрані поезії» (Львів: Каменяр, 2007), переклав Віктор Дмитрук
  • Збіґнєв Герберт «Натюрморт із вудилом» (Київ: Дух і літера, 2008), переклав Андрій Павлишин
  • Збіґнєв Герберт «Лабіринт біля моря» (Київ: Дух і літера, 2008), переклав Андрій Павлишин
  • Збіґнєв Герберт «Варвар у саду» (Київ: Дух і літера, 2008), переклав Андрій Павлишин

Література[ред.ред. код]

  • Віталій Абліцов. Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті. — К.: КИТ, 2007. — 436 с.