Зв'яжи мене!

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зв'яжи мене!Picto infobox cinema.png
ісп. ¡Átame!
Tie me up tie me down.uk.jpg
Жанр мелодрама
комедія
Режисер Педро Альмодовар[1][2][3]
Продюсер Agustín Almodóvar[d]
Сценарист Педро Альмодовар
У головних
ролях
Вікторія Абріль[4][5][…], Антоніо Бандерас[4][5][…], Loles León[d][6][7], Россі де Пальма[8], Francisco Rabal[d][5][7][3], Alberto Fernández de Rosa Martinez[d], Agustín Almodóvar[d][2][7], Julieta Serrano[d][5][6][…], María Barranco[d][8], Emiliano Redondo[d][8], José María Tasso[d][8], Manuel Bandera[d][8] і Malena Gracia[d][8]
Оператор Хосе Луіс Алькайне
Композитор Энніо Морріконе
Тривалість 111 хв.
Мова іспанська
Країна Flag of Spain.svg Іспанія
Рік 1898
IMDb ID 0101026
miramax.com/movie/tie-me-up-tie-me-down

«Зв'яжи мене!» (ісп. ¡Átame!) — романтична кінокомедія Педро Альмодовара, головні ролі в якій виконали Антоніо Бандерас і Вікторія Абріль.

Сюжет[ред. | ред. код]

Ріки (Антоніо Бандерас) виписується з психіатричної клініки і починає переслідувати актрису Марину (Вікторія Абріль), з якої мав випадковий зв'язок рік тому під час однієї з втеч. Марина — порнозірка і наркоманка. Рікі викрадає її і тримає зв'язаною, поки сам спить або змушений відлучатися по справах. Поступово у викраденої розвивається стокгольмський синдром, і вона закохується в Ріки. Їй випадає шанс врятуватися, однак вона разом із сестрою відправляється на пошуки Ріки в село, яке хлопець мріяв відвідати. Лола, сестра Марини, обіцяє Ріки знайти гарну роботу.

В ролях[ред. | ред. код]

В ролі матері Марини у фільмі з'являється Франциска Кабальєро — мати режисера Педро Альмодовара.

Аналіз[ред. | ред. код]

Режисер пропонує глядачам задуматися про те, що відносини п і шлюб подібні стокгольмського синдрому[9]. За словами режисера, у головного героя в житті немає нічого, крім тваринної волі. І саме завдяки їй, силою, він досягає всього в житті, навіть кохання[10]. Головний герой, незважаючи на свій інфантилізм, прагне здаватися дорослим і знайти відсутню сім'ю[11]. Врешті-решт це йому вдається. За словами режисера, Бандерас грає Рікі так, як якщо б тому було років 10[11].

Прокат[ред. | ред. код]

Фільм вийшов в іспанський прокат в січні 1990 року і став абсолютним лідером прокату за рік. За межами Іспанії він вперше був показаний на Берлінському кінофестивалі, причому посередині прем'єрного показу вийшов з ладу кінопроектор. Британські та німецькі критики прийняли картину вороже. Наприклад, рецензент Sight & Sound назвав фільм «досить банальним, схематичним і фактично позбавленим почуття гумору»[12].

У США проти фільму виступили консервативні ревнителі моралі і феміністки. Режисера звинувачували в пропаганді насильства над жінками. Нарікання викликали тривалість сцени сексу, гра головної героїні з вібратором і моменти, коли жінки сідають на унітаз, щоб помочитися[12]. Судові суперечки навколо прокатного рейтингу призвели до введення нової категорії NC-17[10]. У Північній Америці стрічка зібрала понад $ 4 000 000, що за мірками 1990 року для фільму іноземною мовою було солідною сумою.

Музика[ред. | ред. код]

Музику до фільму написав Енніо Морріконе. Режисер залишився незадоволений його роботою адже вона нагадала музику, що Морріконе написав для фільму Романа Поланського «Несамовитий» (1987). Альмодовар використав менше половини підготовленого музичного матеріалу[11].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.imdb.com/title/tt0101026/
  2. а б в http://www.adorocinema.com/filmes/filme-81846/
  3. а б http://www.bbfc.co.uk/releases/tie-me-tie-me-down-1970
  4. а б http://stopklatka.pl/film/zwiaz-mnie
  5. а б в г http://www.filmaffinity.com/es/film125816.html
  6. а б в http://www.metacritic.com/movie/tie-me-up!-tie-me-down!
  7. а б в г http://www.imdb.com/title/tt0101026/fullcredits
  8. а б в г д е Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  9. Epps, Brad and Kakoudaki, Despina, eds. All about Almodóvar. University of Minnesota Press, 2009. ISBN 978-0-81-664961-7. Page 111.
  10. а б
    Smith, Julian Paul. Desire Unlimited: The Cinema of Pedro Almodóvar. Verso, 2000. ISBN 978-1-859-84304-8. Pages 107, 117.
  11. а б в
    Almodóvar on Almodóvar. Faber and Faber, 2006. ISBN 0-571-23192-6. Pages 97, 115.
  12. а б
    Edwards, Gwynne. Almodóvar: Labyrinths of Passion. London: Peter Owen, 2001. ISBN 0-7206-1121-0. Page 109

Посилання[ред. | ред. код]