Зваричук Іван Федорович

Зваричук Іван Федорович
Сотник
Загальна інформація
Народження	20 листопада 1896(1896-11-20) Біла Церква
Смерть	після 1973 Мень, Ґміна Бранськ, Більський повіт, Республіка Польща
Громадянство	УНР
Національність	українець
Військова служба
Роки служби	1918–?
Приналежність	УНР
Вид ЗС	Армія УНР
Війни / битви	Перша світова війна Радянсько-українська війна Друга світова війна
Нагороди та відзнаки
Хрест Симона Петлюри

Зваричук Іван Федорович (*10 листопада 1896, Біла Церква — †після 1973) — військовий і громадський діяч, ад'ютант Генерального штабу Армії УНР, квартирмейстер Підляської бригади Війська Польського; сотник Армії УНР, ротмістр (за іншими даними — майор) кавалерії Війська Польського.

Біографія

Закінчив Білоцерківську гімназію (1905-1914), 1-й курс правничого факультету Київського університету Святого Володимира (1915- лютий 1916), Єлисаветградське юнкерське училище кінноти (1917) і лісовий відділ агрономічно-лісового факультету Української Господарської академії в Подєбрадах (11 квітня 1927).

В Армії УНР з кінця 1917 року. Інтернований у табір Стшалкова, де став членом Студентської громади. Гарно танцював і ввічливо поводився на подєбрадських вечірках, тому організатори радо запрошували його і на наступні вечірки.

Перебував на контрактовій службі у Війську Польському. 1938 року прийнятий до Вищої військової школи у Варшаві, а згідно з твердженням дослідника Вальдемара Резмера — закінчив її 1938 року (стаття «Позиція і участь українців у німецько-польській кампанії 1939 р.»).

Фінансово допомагав колишнім воякам Армії УНР, які навчались у вищих школах Чехословаччини.

За твердженням дослідника з Польщі Олександра Колянчука, Іван Зваричук загинув 13 вересня 1939, обороняючи Польщу від німців. Але спогади Якова Гальчевського заперечують це. У «Листі таборян-полонених (українців) у Люкенвальде з дня 25.ХІ.39», опублікованому у спогадах Якова Гальчевського, під ч. 7 зазначено «сотник Зварійчук Іван».

1952 року переїхав з Німеччини до США.

Нагороджений Хрестом Симона Петлюри.

Література

• Бюлетень Т-ва абсольвентів УГА-УТГІ. — Нью-Йорк. — 1973. — Ч. 48. -С. 55.
• Гальчевський Я. З воєнного нотатника. — Київ: Діокор, 2006. — С. 104.
• Іванис В. Стежками життя (спогади). — Кн. V. — Новий Ульм, 1962. -С. 20.
• Колятук О. Увічнення нескорених. Українські військові меморіали 20 — 30-х рр. XX ст. у Польщі. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2003. — С. 124.
• ЦДАВО України. — Ф. 3795. -Оп. 1. — Спр. 1101. — Арк. 1 — 93.