Звернення до тону
Звернення до тону (також зване тональним аргументом) — це тип ad hominem, спрямований на тон аргументації замість її фактичного чи логічного змісту. Ігноруючи істинність чи хибність твердження, тональний аргумент натомість зосереджується на емоціях, з якими аргументація висловлюється. Це логічна помилка, тому що людина може бути злою, залишаючись при цьому раціональною.[1] Тим не менш, тональний аргумент може бути корисним у відповіді на твердження, яке саме по собі не має раціонального змісту, наприклад, на звернення до емоцій.
До середини 2010-х років у колах громадських активістів США поширена ідея тонального аргументу. Він був широко поширений у коміксі 2015 року, випущеному веб-сайтом Everyday Feminism. Багато активістів[2][3][4][5] стверджували, що проти прихильників фемінізму і прихильників антирасизму регулярно застосовували звернення до тону, критикуючи те, як вони подають свої аргументи, а не розглядаючи самі аргументи.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Chhokra, Shubhankar (8 квітня 2016). The Myth of Tone Policing. The Harvard Crimson.
- ↑ Infographic: What Is Tone Policing And Why Is It Wrong?. Feminism In India. Архів оригіналу за 22 серпня 2022. Процитовано 14 вересня 2022.
- ↑ How Tone Policing Is Used to Silence Black Women. Blackburn Center. Архів оригіналу за 15 червня 2022. Процитовано 14 вересня 2022.
- ↑ Tone-Policing and the Assertion of Authority. Blog of the APA. Архів оригіналу за 27 травня 2022. Процитовано 14 вересня 2022.
- ↑ Oluo, Ijeoma (January 2018). So you want to talk about race. Seal Press. с. 201. ISBN 9781580058827.
