Звичайна англійська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Звичайна англійська мова (англ. Plain English) — це мова, яку легко зрозуміти, ясна і стисла, а також така, що уникає надто складних слів. Окрім того, вона не містить кліше та непотрібного технічного жаргону і повинна відповідати рівню розвитку або освіті аудиторії та її знайомству з темою. Цей термін зазвичай використовується при обговоренні питань державного або ділового спілкування.

Етимологія[ред. | ред. код]

Термін походить із ідіоми XVI століття, англ. In plain English, що означає «ясною, прямолінійною мовою»[1].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ammer, Christine (1997). The American Heritage® Dictionary of Idioms. Houghton Mifflin. Архів оригіналу за 28 March 2013.