Звичайна справа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Звичайна справа
Жанр Драма
Режисер Валентин Васянович
Продюсер Ія Мислицька
Сценарист Валентин Васянович
Ія Мислицька
Мачей Собещанський
У головних
ролях
Тарас Денисенко
Віталій Лінецький
Леся Самаєва
Семен Фурман
Оператор Юрій Дунай
Композитор Костянтин Бушинський
Олександра Морозова
Валентин Васянович
Кінокомпанія Harmata Film
Дистриб'ютор ІнсайтМедіа[1]
Тривалість 88 хв.
Мова українська
Країна Україна Україна
Рік 2013
Дата виходу 7 лютого 2013 (Україна)
Кошторис $800 тис.[2] (₴6.4 млн)[3]
Касові збори ₴93 тис.[4]
IMDb ID 2381127

Звичайна справа — український художній фільм режисера Валентина Васяновича. Українська прем'єра відбулася 7 лютого 2013 року.[1][5]

Сюжет[ред. | ред. код]

Головного героя, спадкового лікаря Толіка, виганяють з роботи за бійку з пацієнтами. Герой вважає цю подію гарним знаком, щоб почати нове життя. Нарешті збудеться його мрія стати «вільним» поетом, а якщо пощастить — навіть відомим, адже вірші він пише, і правда, непогані. Дуже приємно, що в цей момент поруч опиниться старий друг Славік, який знає все: в чому сенс життя, як заробити грошей, як стати щасливим. Він втягує героя в ряд абсурдних ситуацій, в яких Толік втрачає майже все, що мав. Ймовірно, саме драматичні ситуації з родиною та пригоди зі Славіком стануть поштовхом до написання дійсно гарних віршів, які потім увійдуть до збірки.[6]

У ролях[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Фільм було показано у конкурсі міжнародного кінофестивалю в Тирані (Албанія) та включено до позаконкурсної програми фестивалю в Кералі (Індія). Режисер отримав нагороду "Дон Кіхот" від Міжнародної федерації кіноклубів (FICC) на Одеському кінофестивалі, міжнародне журі якого оцінило стрічку як крок до відродження українського кіно.[7]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Режисер спочатку задумував сценарій короткометражки. Від попереднього сценарію незмінним лишився тільки герой.
  • Епізод фільму, в якому таксист дивним чином дійшов аж до квартири і втрутився в розмову, виник через те, що в час, коли писався сценарій (2004 рік) ще далеко не у всіх були мобільники, і таксистам називали номер квартири. Для режисера цей момент не був дуже важливим, тому він просто не змінював уже написаного сценарію.
  • Музика до фільму писалась не за каноном, на останньому етапі. Для досягнення різнобарвної емоційності залучались різні композитори[8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Всеукраїнська прем'єра фільму "Звичайна справа". Держкіно. Архів оригіналу за 01.09.2017. Процитовано 1 січня 2017.
  2. Українську "Звичайну справу" зняли за $800 тис. zaxid.net. Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 11 лютого 2013.
  3. Згідно з курсом валют НБУ станом на 21.02.2013[1] [Архівовано 15 лютого 2013 у Wayback Machine.]
  4. Бокс-офіс України №8 (за 21-24 лютого 2013) - kino-teatr.ua/uk, 26 лютого 2013
  5. "Звичайна справа" як симптом - журнал "Кіно театр", №3 (2013)
  6. Сюжет фільму з сайту kino-teatr.ua. Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 19 січня 2013.
  7. Звичайна справа" Валентина Васяновича виходить у прокат - Укрінформ, 31.01.2013
  8. Мочурад Андрій. "Звичайна справа" – банально-небанальне українське кіно. zaxid.net. Архів оригіналу за 19 лютого 2013. Процитовано 11 лютого 2013.

Посилання[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
Перший офіційний тизер фільму Звичайна справа (2013) на YouTube
Фільм "Звичайна справа" (у вільному доступі на Youtube-каналі Держкіно, 2013) на YouTube