Звичайний довгоногий сцинк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Звичайний довгоногий сцинк
Звичайний довгоногий сцинк (Eumeces schneideri)
Звичайний довгоногий сцинк (Eumeces schneideri)
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Завропсиди (Suropsida)
Клас: Плазуни (Reptilia, парафілетична група)
Підряд: Ящірки Sauria
Інфраряд: Scincomorpha
Родина: Сцинкові
Рід: Довгоногі сцинки (Eumeces)
Вид: Звичайний довгоногий сцинк
Біноміальна назва
Eumeces schneideri
Франсуа-Марі Доден, 1802
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Novoeumeces schneideri
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Novoeumeces schneideri
EOL logo.svg EOL: 1927293
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 273655

Звичайний довгоногий сцинк (Eumeces schneideri) — представник роду довгоногі сцинки. Є два підвиди.

Опис[ред. | ред. код]

Загальна довжина цього сцинка досягає 43 см, з них хвіст 21—24 см. Вага 90—100 г. Колір шкіри у звичайного довгоногого сцинка коричневий, коричнево-сірий, оливково-сірий з жовто-помаранчевими, червоними, рожево-червоними плямами з чіткими плямами вдовж або поперек спини. З кожного боку —від голови до основи хвоста тягнеться вузька смужка рожево—червоного або червоного кольору. Черево у цих сцинків малинове, жовте або помаранчеве.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Полюбляє кам'янисті, сухі місцини з травою та чагарниками, глинясті ґрунти, ущелини. Живе також у гористій місцини, інколи у пустелях. Часто живе у норах гризунів. Разом з тим риє й власні нори довжиною до 2 м й більше, глибина їх до 60 см.. Активний цей сцинк вдень. Полюбляє приймати сонячні купальні.

Харчується комахами, павуками, молодими ящірками, фалангами, молюсками. Здобич розмелює за допомогою своїх сильних кігтів. На зиму заривається у норі.

Пробуджується у квітні—травні. У червні починається сезон парування. У липні відкладає 5—9 яєць.

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Звичайний довгоногий сцинк мешкає у Північній Африці, Передній Азії, островах Середземного моря, доходить до Північно-західної Індії, зустрічається у Середній Азії та на Південно-східному Кавказі.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Göçmen, Bayram; Asaf Senol and Ahmet Mermer 2002 A new record of Schneider's Skink, Eumeces schneideri Daudin, 1802 (Sauria: Scincidae) from Cyprus. Zoology of the Middle East 27: 19-22