Звонко Богдан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Звонко Богдан
серб. Звонко Богдан
Зображення
Зображення
Omladinski festival žičanih instrumenata, 2006
Основна інформація
Повне ім'я Звонимир Богдан
Дата народження 5 січня 1942(1942-01-05) (82 роки)
Місце народження Сомбор, Угорське королівство
Роки активності 1971 — тепер. час
Громадянство СФРЮ, Сербія
Національність бунєвець
Професія співак, поет і композитор
Інструменти вокал[d]
Мова сербська, хорватська, угорська, циганська
Жанр тамбуриця, народна музика Балкан
Лейбли Hayat Productiond
zvonkobogdan.net
CMNS: Файли у Вікісховищі

Звонимир «Звонко» Богдан (серб. Звонко Богдан; *5 січня 1942, Сомбор) — виконавець народних пісень Сербії, Хорватії, Угорщини та Румунії, найбільш відомий завдяки пісням присвяченим бунєвцям. Окрім слави співака, є визнаним композитором і поетом, художником, виноробом і учасником кінних перегонів.

Біографія[ред. | ред. код]

Звонимир Богдан народився в Сомборі (Воєводина, Сербія) в родині бунєвців, у часи Другої світової війни та угорської окупації Югославії. Провів дитинство на фермі свого діда Стипана Кукурузара; його дід по батьківській лінії Франья, що був візничим і тамбурашем, передав Звонкові любов до коней і народної музики. Після нетривалої роботи в Сомборському театрі, він у віці 19 років поступив до театральної академії в Белграді, заробляючи на життя співом у кав'ярнях[1]. Контракт із готелем «Уніон», що був місцем зібрання белградської богеми, посприяв його кар'єрі, близько 30 років Звонимир давав концерти в Уніоні при кожному візиті до столиці[1][2]. Його перший значний сольний концерт відбувся на терасі Белградської фортеці.

1971 була записана найвідоміша пісня Звонка Богдана «Hej salaši na severu Bačke» (Гей, хати на півночі Бачки)[1]. З 1972 він виступав зі знаковим у світі народної музики Балкан оркестром Яніка Балажа[1][3].

У роки балканських воєн 90-х, Богдан відмовився від виступів: «Я просто був не в гуморі для цього. Також піратство процвітало настільки, що мене нудило від думки про композиторську чи виконавську працю… Я лише надіюся, що ці потворні часи минуть і ми знов будемо здатні жити по-людськи»[2].

У 2004 Звонимир Богдан взяв участь у впливовому фестивалі Exit, що переважно збирає гурти в жанрі поп/рок музики та відбувається в Петроварадинській фортеці; цей виступ став знаковим для народної музики та важливим для діалогу поколінь у сербському суспільстві[4].

В творчості Звонимира Богдана є як традиційні народні пісні так і його авторські (як уже згадана «Hej salaši na severu Bačke»). Є в репертуарі пісні угорською та циганською мовами.

В 2000-ні роки співпрацює з відомими колективами Orkestar Mileta Nikolića (наступники згадуваного оркестру Балажа) з Воєводини та Zagrebački tamburaši з Хорватії. 73-річний Богдан продовжує радувати виступами в Сербії та Хорватії, а також і в інших країнах на запрошення діаспорових громад.

Найвідоміші пісні з репертуару Звінка Богдана:

  • Hej salaši na severu Bačke
  • Osam tamburaša s Petrovaradina
  • Bunjevačko prelo
  • U tem Somboru
  • Već odavno spremam svog mrkova
  • Ne vredi plakati
  • Govori se da me varaš
  • Kraj jezera jedna kuća mala
  • Fijaker stari
  • Prošle su mnoge ljubavi
  • Ko te ima, taj te nema

Богдан також був відомим візничим, одним із найуспішніших кінних спортсменів у Воєводині. Перших успіхів він досягав іще в 1970-ті[5]. До 2012 року, коли він завершив кар'єру, на його рахунку були перемоги в Srpski kasački derbi, Slovački kasački derbi, Hrvatski kasački derbi, Subotička milja, Trci grada Subotice, Dužijanci, Zobnatički konjički igre, встановлював рекорди змагань[6].

Звонимир і його дружина Мир'яна виховали двох дітей, мають трьох онуків. З 1980 року родина живе в Суботиці[1], де пан Звонимир володіє іменною винарнею. З 2009 року — почесний громадянин Суботиці (третій, хто отримав це звання)[7].

Вплив[ред. | ред. код]

Найвідоміші сучасні музики-тамбураші з Хорватії, як-от: Златни Дукати, Кичо Слабінац і Мирослав Шкоро, — записали багато пісень створених або виконуваних Богданом. Альбом Starogradska pjesmarica (1994) гурту Златни Дукати містить його популярні пісні[8]. Мирослав Шкоро має звичай виконувати «Ej salaši na sjeveru Bačke» чи не на кожному концерті на пошану Звонимирові Богдану.

1990 року поет Драго Бритвич і композитор Синиша Леополд з Хорватії написали пісню «Svirci moji» (Мої музи́ки) спеціально для Богданового виступу на фестивалі «Zlatne žice Slavonije» у Пожезі. Через початок війни Звонимир Богдан не зміг виступити, натомість Дука Чаїч, виконавши цю пісню, взяв гран-прі фестивалю. Понад 10 років минуло перш ніж Богдан у програмі  «Hit do hita» на HRT виконав «Svirci moji». З того часу пісня є в його репертуарі. Також її виконують Крунослав Слабінач і Златни Дукати, пісня вважається класикою серед виконавців тамбуриці.

У 2000-ні Звонко Богдан записав ряд патріотичних хорватських пісень, як-от: «Otvori prozor» (Відкрий вікно), «Od Konavala pa do Zagore» (Від Конавлі до Загори), «Markova čežnja» (Маркова туга). У травні 2003 на фестивалі Бродфест у Славонському Броді Богдан отримав приз «Ruka slobode» («Рука свободи») за пісню «Od Konavala pa do Zagore», текст пісні був визнаний найкращим хорватським поетичним патріотичним твором 2002 року.

45-та річниця творчої діяльності Звонимира Богдана була відзначена концертом у головному концертному залі Белграду — Сава-центрі в листопаді 2013[9].

Дискографія[ред. | ред. код]

Альбоми[ред. | ред. код]

Назва Рік виходу Формат, лейбл
Biseri narodne muzike з Оркестром Яніка Балажа[10] 22 квітня 1971 LP, PGP RTB
Zvonko Bogdan[10] 15 жовтня 1972 LP, PGP RTB
Zvonko Bogdan i orkestar Šandora Lakatoša[10] 4 грудня 1973 LP, PGP RTB
Zvonko Bogdan peva za Vas[10] 8 жовтня 1974 LP, PGP RTB
Što se bore misli moje[10] 19 березня 1976 LP, PGP RTB
Zvonko Bogdan[10] 10 січня 1980 LP, PGP RTB
Zvonko Bogdan i tamburaški orkestar Janike Balaža[10] 6 червня 1981 LP, PGP RTB
Pesme i pesnici[10] 15 лютого 1984 LP, PGP RTB
Legolas[10] 22 червня 1984 LP, PGP RTB
Svaku ženu volim ja[10] 20 червня 1988 LP, PGP RTB
Život teče u laganom ritmu 2001 CD, Croatia Records
Živim život k'o skitnica 2002 CD, A Records, Сомбор
Rariteti 2003 CD
Uspomena na vreme koje se sigurno ponoviti neće 2004 Double CD
Panonija i ja 2005 CD, Vojvodina Music
Tko te ima, taj te nema 2007 CD, Croatia Records
Godine su mnoge prošle з Tamburica Orchestra «Serbus» 2008 CD, Manart & Serbus

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Zoran Panović (11 травня 2006). Bački meraklija (Serbian). Danas. Архів оригіналу за 25 липня 2011. Процитовано 22 березня 2016. 
  2. а б Nebojša Mijalković (24 травня 2002). Veliki gospodin pesme (Serbian). Balkanmedia.com. Архів оригіналу за 18 жовтня 2002. Процитовано 22 березня 2016. 
  3. Jovan Tanurdžić (30 грудня 2006). Ono vreme što se vratit’ neće! (Serbian). Dnevnik. Архів оригіналу за 16 квітня 2013. Процитовано 22 березня 2016. 
  4. P. Klajić (30 червня 2004). Tamburaši se vraćaju na Petrovaradinsku tvrđavu (Serbian). Архів оригіналу за 14-02-2012. Процитовано 22-03-2016. 
  5. [Звонко Богдан — власник коня Диктата, чемпіона Югославії (Yugopapir, 1977) (хор.). Архів оригіналу за 8 квітня 2016. Процитовано 23 березня 2016.  Звонко Богдан — власник коня Диктата, чемпіона Югославії (Yugopapir, 1977) (хор.)]
  6. [Новина про завершення кар'єри (хор.). Архів оригіналу за 4 квітня 2016. Процитовано 23 березня 2016.  Новина про завершення кар'єри (хор.)]
  7. [Новина про нагородження (серб.). Архів оригіналу за 4 квітня 2016. Процитовано 23 березня 2016.  Новина про нагородження (серб.)]
  8. CROREC. Архів оригіналу за 13 квітня 2018. Процитовано 22 березня 2016. 
  9. [Zvonko Bogdan koncertom obeležio 45 godina na estradi (серб.). Архів оригіналу за 17 квітня 2014. Процитовано 23 березня 2016.  Zvonko Bogdan koncertom obeležio 45 godina na estradi (серб.)]
  10. а б в г д е ж и к л Dogandžić, Aco (2000). Zvonko Bogdan: pesme i konji (серб.). Belgrade: Narodno delo. ISBN 86-489-0097-2. 

Посилання[ред. | ред. код]