Звонко Каранович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Звонко Каранович
Zvonko Karanović (1).jpg
Народився 1959(1959)
Ніш, Сербія
Громадянство
(підданство)
Flag of Serbia.svg Сербія
Національність серби
Діяльність Письменник
Мова творів сербська

Звонко Каранович (серб. Zvonko Karanović, 1959, Ниш) — сербський поет і прозаїк.

Біографія[ред. | ред. код]

Його творчість базується на досвіді літератури бітників, традиціях кіномистецтва і поп-культури. Працював журналістом, редактором, ведучим радіопрограм, ді-джеєм, організатором концертів. Тринадцять років був власником музичного магазину. Багато років був культовим поетом міського андеграунду. Вважає себе поетом-маргіналом. У своїх книжках описує не красу світу, а його пітьму. Поезія перекладалася англійською, грецькою, угорською, болгарською, македонською, словенською, словацькою, чеською і польською мовами. Живе у Белграді. Одружений, виховує двох дітей.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Поезія[ред. | ред. код]

  • Blitzkrieg / Бліцкриг (самвидав, 1990)
  • Srebrni surfer / Срібний Surfer (SKC, Niš, 1991)
  • Mama melanholija / Мама меланхолії (Prosveta, Beograd, 1996)
  • Extravaganza / Екстраваганза (Gradina, Niš, 1997)
  • Tamna magistrala / Темна магістраль (Narodna knjiga, Beograd, 2001)
  • Neonski psi / Неонові пси (Home Books, Beograd, 2001)
  • Svlačenje / Роздягання (Povelja, Kraljevo, 2004)

Проза[ред. | ред. код]

  • Više od nule / Більше від нуля (Zograf, Niš, 2004, 2005; Laguna, Beograd, 2006)
  • Četiri zida i grad / Чотири стіни і місто (Laguna, Beograd, 2006), укр. пер. 2009 [1]

Український переклад[ред. | ред. код]

  • Психоделічне хутро («Балканський експрес», «Потяг 76), поезія
  • «Чотири стіни і місто» (Київ: Факт, 2009)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Галина Іваненко : Місто прискореної дії// Український тиждень № 24 (85) від 19 червня 2009 [1]